У віднайденому склепі вдалося побувати журналістам Суспільного. Що про нього вдалося дізнатися, розповідає 24 Канал.
Читайте також Архітектори дослідили Рівненщину і створили онлайн-конструктор будинків: чому це важливо
Як знайшли склеп в'їзної вежі замку
Керівник археологічної експедиції Ігор Креховецький досліджує в'їзну вежу Галицького замку з 2022 року. Склеп знайшли за допомогою відеокамери у червні 2023 року. Археологи змогли розкопати вхід до нього. Розташоване приміщення на глибині 6 метрів під землею, хоча колись було над землею.
Спершу досліджували південну частину, далі дійшли до долівки підлоги першого поверху вежі. Зачищаючи її, натрапили на вентиляційний канал. Туди опустили камеру і побачили, що під долівкою першого поверху є велике приміщення – 10 на 4 метри.
Тут десь 300 років не ступала нога людини. Хоча зараз досліджуємо, скільки точно, але поки що у нас така робоча версія,
– зазначив Ігор Креховецький.
Склеп і підземні ходи до монастиря
За словами науковця Інституту українознавства імені Крип'якевича НАН України Юрія Лукомського, це – один із шести склепів вежі. Його використовували як оборонну споруду та каземат для зберігання зброї, а ще скарбницю для коштовностей, книжок, важливої документації. Був період, коли склеп був в'язницею.
Вежа – величезна, 22 на 16 метрів. Вона більша від деяких галицьких княжих церков. Це – потужна оборонна споруда, яка має стіни товщиною 2,5 – 3 метри,
– розповів Юрій Лукомський.
Як повідомив архітектор-археолог, під землею міг бути хід, так звана потерна (тунель). Ним оборонці замку мали можливість евакуюватися, якщо була така потреба. Тунель мав би виводити до тодішнього Домініканського монастиря.
Археологам розкопали вхід до цокольного приміщення в'їзної вежі Галицького замку / Фото Суспільного
Що вдалося з'ясувати про склеп
Склеп має шість бійниць, по два вікна, вентиляційні отвори, а також підземний хід. Ігор Креховецький зауважив, що в цокольному приміщенні є сліди вікон-бійниць, замурованих приблизно наприкінці 17 століття.
Найцікавіше, що тут під час побудови замку, зокрема, в'їзної вежі, використали вапнякові блоки. На стіні можна побачити цілий ряд. З таких блоків на наших землях будували княжі церкви й монастирі в 11 – 13 століттях,
– додав керівник експедиції.
У склепі археологи знайшли мідні монети 16 – 17 століть, бронзовий перстень того ж часу, а також фрагменти скляних посудин.
Юрій Лукомський відзначив, що приміщення збереглося в автентичному стані. Воно потребує стабілізаційних заходів, аби можна було показувати його туристам.
Що буде далі
Археологи продовжать дослідження на цій ділянці у травні 2025 року. Про це повідомив гендиректор національного заповідника "Давній Галич" Володимир Олійник. У планах – залучити грантові гроші, аби укріпити склепіння та відкрити приміщення для відвідувачів. Також хочуть проводити індивідуальні екскурсії, аби виручити гроші на розвиток замку чи археологічні розкопки.
Ігор Креховецький додав, що у планах археологів – дослідження ймовірних підземних приміщень за допомогою георадару.
Археологи показали підземелля Галицького замку: дивіться відео