Чому суд може відмовити у приватизації державної квартири
Квартира може роками перебувати на балансі певної установи, однак балансоутримувач і орган, який управляє державним майном, можуть бути різними структурами, пише Судово-юридична газета.
Це стало ключовим у справі № 442/675/25. Квартира, в якій родина проживала з 1983 року, перебувала на балансі Меденицького аграрно-технічного професійного коледжу. Саме житло було державною власністю, а управляло ним Міністерство освіти і науки.
Коледж не заперечував проти приватизації, проте не мав повноважень самостійно її погодити. Родина звернулася до суду з позовом до навчального закладу. Перша інстанція стала на бік мешканців і визнала право на приватизацію.
Після оскарження апеляційний суд відмовив у позові, а Верховний Суд погодився з таким рішенням. Вирішальним стало те, що МОН, яке мало повноваження щодо державного майна, не залучили до справи як відповідача.
При цьому сама відмова не означала, що родина взагалі не має права приватизувати квартиру. Проблема виникла через те, до кого саме був поданий позов.
Що потрібно з'ясувати перед зверненням до суду
Перед зверненням до суду важливо перевірити не лише документи на житло чи підстави для приватизації. Спершу потрібно встановити, кому належить квартира та хто має право розпоряджатися нею.
Окремо варто з'ясувати, яка установа лише утримує житло на балансі. Якщо квартира державна, рішення щодо неї може залежати від іншого органу, який має право розпоряджатися цим майном.
Нагадаємо, сама реєстрація у державному житлі не гарантує права на його приватизацію. Відмовити можуть, зокрема, якщо не всі зареєстровані мешканці дали згоду, людина вже використала право на безоплатну приватизацію або житло має службовий статус чи перебуває в аварійному будинку.


