У Німеччині "дача" – це Kleingarten або Schrebergarten, що перекладається як "маленький сад". Це зазвичай невелика земельна ділянка, розташована в межах міст або їхніх околиць із компактними садовими будиночками, пише 24 Канал, посилаючись на "Главред".
Цікаво Названо найдешевші міста для життя у Великій Британії: хто очолив список
Чому існує заборона на ночівлю в дачному будинку
Німецькі садові будиночки не відповідають стандартам житлових приміщень. Вони призначені для відпочинку чи зберігання інвентарю й обладнані навіть найнеобхіднішим:
- відсутні водопостачання та каналізація. Більшість дач не підключені до централізованих систем водопостачання чи каналізації, що робить їх непридатними для тривалого перебування;
- недостатнє опалення. Вони зазвичай не мають систем опалення, що унеможливлює проживання в холодну пору року;
- відсутність пожежної сигналізації та інших засобів безпеки робить ночівлю ризикованою.
На відміну від українських дач, німецькі рідко розташовані біля лісу чи річки. Часто їх облаштовують біля дороги, залізниці чи в промислових зонах.
Цікаво, що дачні ділянки в Німеччині об'єднані в кооперативи, які суворо регулюють їхню експлуатацію. Наприклад, власники зобов'язані доглядати за садом, вирощувати рослини тощо.
Штрафи – реальні
Порушення правил може обернутися штрафом, а для орендарів – навіть розірванням орендного договору.
У деяких регіонах, зокрема в Баварії чи Північному Рейні-Вестфалії, органи місцевого самоврядування регулярно перевіряють дотримання регламенту. Якщо вони помітять ознаки проживання, наприклад, встановлене ліжко, запаси їжі, побутову техніку – буде штраф у кілька сотень євро.
Щоправда, є винятки, коли німці можуть отримати дозвіл на ночівлю. Проте такі випадки потребують погодження з місцевою владою та кооперативом, а також додаткових витрат на модернізацію будинку. У результаті це виходить фінансово невигідно.
Чому в Німеччині існують такі обмеження? Вони запобігають перетворенню садових товариств на неформальні поселення з хаотичною забудовою.