Реальна безбар'єрність
Чи вважається наявність пандуса або тактильної плитки біля входу в кафе безбар'єрністю? Чи лише люди з інвалідністю потребують цієї безбар'єрності? Чи достатньо повісити кнопку, після натиску на яку тебе будуть нести люди, щоб це вважалося безбар'єрністю? Читайте в ексклюзивній колонці для сайту 24 Каналу.
Дещо більше, ніж просто доступне середовище
Передусім, для мене, безбар'єрність починається зі сприйняття реальності мінливого світу. А власне, чим більше це відчуття, тим менше мінливий світ.
Читайте також "Захисники Росії": як українських дітей перетворюють на російських солдатів
Ти починаєш розуміти, що так чи інакше – все відбувається саме собою. А наше завдання, щоб окрім змін глобальних приймалися зміни локально, в містах та селах.
Зміни завжди відбуваються після якихось подій, а великі зміни після масштабних подій. І саме зараз ми проживаємо це! Дуже багато всього відбувається, на що ми не маємо впливу, але можемо впливати та змінювати наслідки скоєного, користуватися гіршим в найкращих сенсах.
Зрозумівши сенс цього слова, яке означає значно більше, ніж наявність "доступного" середовища, воно насправді стане таким, без лапок. Це як дізнатися семантику слова, починаєш відразу дивитися значно глибше і розуміти, що привело до завершеного образу.
Образи, якими ми мислимо, теж еволюціонують, як і ми самі відповідно. У сучасному світі не можливо бути закостенілим консерватором, якщо ви звичайно не хочете повернутися до їзди на конях та голубиної пошти. Варто розширювати межі сприйняття світу та мати сили змінювати його, робити світ безбар'єрним.
Безбар'єрність – це сила жити, не дивлячись на нестандартність ситуації, сили змінювати навколо себе своє життя та життя людей. Бути голосом слабких та підсилювати голос сміливих.