Зараз Андрій ветеран десантно-штурмових військ, і з повна насолоджується цивільним життям, а влітку 2016 року саме він з побратимами тримав ці позиції.
Читайте також: Тандем Міноборони та забудовника: через які схеми військові залишаються без обіцяних квартир
Тут він познайомився і з Олексієм. "Я коли побачив по обмундируванню, подумав, що це приїхали з 3 полку спецназу. Бо у нього дійсно було обмундирування таке файне. І коли я запитав хто він і звідки є, бо він хотів побачити позиції, противника позиції, каже я з телебачення", – сказав ветеран Андрій Слобоженюк.
Той ранок був звичним для загартованих боями десантників. Доля вберегла їх в Донецькому аеропорту, Водяному, Опитному та в інших пекельних точках. Андрій ледь не загинув від кулі снайпера.
Всі були в ажіотажі. І я, чесно кажучи, навіть не очікував, що хлопці з якими я був у боях, не раз виходив розгубляться. Олексій перший надав мені допомогу. До речі, професійно, він зробив маленький такий тампончік. Просто заклав все, гарненько зробив. Він до лікаря привів. І коли я дійшов до лікаря вже, до нашого медика,
– додав Андрій Слобоженюк
Фронтова дружба – особливо цінна. Тут, на передовій, люди в прямому сенсі прикипають душею одне до одного.
Після лікування Андрій продовжив служити у снайперській школі навчального центру ДШВ. Загалом бойовий досвід тут мають більше 80% інструкторів.
До початку російської агресії про тактичну медицину у війську ніхто навіть і не чув. Війна відкрила очі. 80 % людських втрат через зволікання та неправильну першу допомогу. Тому медицина -- перше чому вчать новобранців.
Кожен боєць повинен вміти надавати медичну допомогу. Собі і своєму товаришу.
Військова медицина відрізняється від цивільної тим, що вона більш жорстка. І умови більш нецивільні, скажімо так. Я маю на увазі саму евакуацію. Бо і в цивільній медицині, і у військовій є евакуація. У військовій медицині, на жаль, евакуація затягується і втрачаємо "золоті" години і "платинові" хвилини, – наголосив начальник медичної служби центру Сергій Архангельський.
Разом із "золотими годинами" поранений втрачає шанс вижити. В бою від теорії сенсу мало, тому наступна фаза – польова практика.