Зацікавленість Кремля цим полігоном зрозуміла, але поки що з чотирьох запусків "Орешника" один упав у Казахстані й розвалився, другий упав у Донецькій області, а третій взагалі десь у полі. Путіну довелося вигадувати дурні виправдання, ніби вони спеціально туди цілилися, щоб потім дрони полетіли перевірити гараж. Детальніше читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.
Після цієї ганьби настав повний глухий кут і тиша. Всім російським пропагандистам, чиновникам і навіть Лукашенку просто заборонили вживати слово "Орешник". Вони щодня погрожували цією "диво-зброєю", а тепер про неї – анічичирк.
Визнання ГРУ та армії Росії терористами: болючий удар по Кремлю
Ідея визнати ГРУ терористичною організацією, яку зараз обговорюють у Євросоюзі, є абсолютно правильною. Звісно, нам усім хотілося б, щоб терористичною організацією одразу визнали й усю російську армію, що було б повністю законно й обґрунтовано.
Захід діє поступово: спочатку ГРУ, потім ФСБ, а далі дійде черга й до збройних сил Росії. Коли це рішення буде ухвалено, ми почуємо такий крик і сморід із російського боку, що одразу зрозуміємо – ми поцілили в їхнє найболючіше місце.
Мегаломанія Кремля: замах на рубль, а удар на копійку
Причина розширення російських ударів по Києву та інших великих містах – це чистий терор і спроба змусити цивільне населення виїжджати. Імперським диктаторам притаманна столицецентричність, але тут є й інший діагноз – мегаломанія.
У Кремлі досі вважають себе "великою імперією", яка може роздавити всіх своєю міццю. А насправді Росія – це вже маленька, задрипана держава, у якої замах на рубль, а удар на копійку.
Вони ставлять своїй армії десятки завдань одночасно: то відключити інтернет, то вдарити по дитячих лікарнях, то по Академії наук. На кожній нараді якийсь Медведєв чи Володін кричить про нову ціль, але розв'язати ці завдання одночасно армія не здатна.
Математика обстрілів: чому ресурси росіян вичерпуються
Якщо відкинути емоції й увімкнути тверезий розрахунок, виявиться, що кількість вибухівки, яка долітає до нас, менша, ніж у 2022 чи 2023 роках. Порівняйте це з Другою світовою війною, коли німці скидали мегатонни на Лондон чи союзники зносили Дрезден. У росіян просто немає таких можливостей.
Візьмемо для прикладу реактивні дрони: за день по всій Україні випускають близько 80 одиниць. З них не збивають близько 40. Кожен такий дрон несе 50 кілограмів вибухівки. У сумі це дві тонни вибухівки на всю країну – еквівалент лише чотирьох ракет "Іскандер".
Запаси росіян обмежені: балістичних ракет у них виробляється менше ніж 100 на місяць – це лише три ракети на день. Тому на нарадах у Москві російські генерали буквально б'ються між собою за ці дрони й ракети, адже на всі їхні божевільні забаганки ресурсів катастрофічно бракує.
Абсурдні накази Путіна та мішки з грошима
Спроби Путіна засекретити дані про роботу НПЗ та експорт палива виглядають особливо кумедно. Нещодавно він особисто заявив, що в них нібито пошкоджено лише 10% потужностей, а 90% працює. То навіщо тепер щось ховати, якщо він сам усе "розповів"? Це стандартна логіка диктатора: не знаєш, як розв'язати проблему, – засекреть її.
Ще смішніший наказ – про заборону вивозити з Росії понад один мільйон рублів. Рублі раптом стали "головною цінністю".
Мені це нагадує історію з Узбекистану десятирічної давнини. Там існували купюри лише по 500 і 1000 сумів, і щоб поміняти 100 доларів, треба було нести шість величезних пачок грошей. Ми ходили містом із рюкзаками, набитими готівкою. Коли ми запитали, навіщо така дивна політика, нам відповіли: "Це державна стратегія! Щоб ніхто не міг сховати гроші. Багату людину одразу видно – у неї ангари й гаражі забиті сумами".
Схоже, у Росії зараз запроваджують таку саму "мудру" економічну політику.