Резолюція ПАРЄ по Азову може бути на руку Росії, – дипломат
Резолюція ПАРЄ щодо ситуації в Азовському морі далека від досконалості. В деяких питаннях навіть на руку Росії.
Таку думку 24 каналу висловив дипломат, експерт "Майдану Закордонних Справ" Олександр Хара.
Читайте також: "Контрольний в Росію": ПАРЄ проголосувала за ще один документ стосовно України
На жаль, українська делегація не змогла переконати ПАРЄ і зафіксувати в резолюції те, що насправді відбулося в Керченській протоці. Що це відкрита збройна агресія з боку Росії і нашій військові моряки є військовополоненими. З іншого боку, це зрозуміло, оскільки юридичною мовою конфлікт України і Росії не визначений, як збройна агресія. Є поодинокі резолюції з цього приводу в різних міжнародних організаціях, але за великим рахунком світ не сприймає це, як збройну агресію,
– зауважує Олександр Хара.
Зокрема, як зазначає експерт, є низка не надто приємних моментів для України. По-перше, ПАРЄ вітає ініціативу Німеччини про запровадження спільно з Францією моніторингу в Керченській протоці. Але, наголошує Хара, це не означає інтернаціоналізацію конфлікту. Україні потрібно, щоб там були присутні спостерігачі ОБСЄ.
Читайте також: Як завершити війну з Росією: що пропонують кандидати у президенти
"ПАРЄ підтримала ідею Європарламенту щодо розповсюдження моніторингу спостережної місії ОБСЄ на Азовське море. Але треба розуміти, що навряд чи це буде реалізовано. Мандат ОБСЄ розповсюджується на всю територію України. Але Крим Росія не вважає територією України. Крім того, ми бачимо, як Росія не допускає ОБСЄ до об’єктів на окупованих територіях Донбасу", – розповідає дипломат.
По-друге, в резолюції говориться про те, що вільне мореплавство повинне бути згідно з угодою між Україною і Росією від 2003 року за правилами, встановленими двома країнами. Втім, наголошує Олександр Хара, це можна трактувати, що ми погоджуємося з правилами судноплавства в Керченській протоці, які зараз встановила Росія. А це ключовий момент. За словами дипломата, після захоплення Росією Криму і Керчі, де розташований центр управління морським трафіком, росіяни переписали правила проходження суден.
Зараз у Керченській протоці все відбувається за російськими інструкціями. Україна їх не порушувала, що теж не дуже добре. Де-факто росіяни нав’язують світовій спільноті формат того, що вони керують у Керченській протоці. Не важливо, затримуватимуть чи ні росіяни українські судна. Це питання прецеденту. Формально нас не можна примусити визнати, що Росія встановлює правила в Керченській протоці, але де-факто вони це зробили. І резолюція в цьому питанні на руку Росії,
– вважає Олексадр Хара.
Тому, на його думку, ситуація в азовському морі найближчим часом не зміниться.
Нагадаємо, Парламентська асамблея Ради Європи 24 січня прийняла українську резолюцію по Азову, де Україна вимагає звільнення моряків і політв'язнів у Росії.
Що думають про Росію у ПАРЄ? Парламентська асамблея Ради Європи – міжнародна організація, до якої входять 47 держав-членів. Членство відкрите для усіх європейських держав, якщо вони визнають принцип верховенства права. До структури Ради Європи входить Комітет Міністрів, Парламентська асамблея Ради Європи та Європейський суд з прав людини. Один з найбільших успіхів Ради – Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
У 2018 році ПАРЄ відмовилася голосувати за зміну санкційних правил щодо Росії і відклала вирішення цього питання на наступний рік. Тому Росія не змогла поновити своєї участі в організації до кінця 2018 року. Окрім того, Генеральний секретар організації Торбйорн Ягланд заявив, що Росію можуть виключити із Ради Європи через несплату внесків. Натомість у РФ вважають, що в організації немає майбутнього без Росії.
Ще 24 квітня 2018 році ПАРЄ своїм рішенням визнала, що за окупацією частин Донецької та Луганської областей стоїть Росія. Таким чином, ПАРЄ змінила формулювання резолюції, у якій констатувала окупацію непідконтрольних Україні районів Донбасу Росією та "фактичне управління" цих територій з боку РФ. Того ж року 28 червня ПАРЄ схвалила резолюцію, в якій засуджуються тортури і неналежні умови утримання українських громадян-політв'язнів у Росії, а також містяться вимоги щодо звільнення українців із російських в’язниць.