Жертвами російської агресії стали до 6 тисяч людей, 14,5 тисяч отримали поранення. Такі дані ООН, насправді ж цифри можуть бути ще більшими.

Перші жертви неоголошеної війни

А починалося все з Криму. Росія готувала собі тут ґрунт довго, однак маховик запустила після того як 21 лютого Янукович утік із Межигір’я.

Анексія почалася 23-го, в Севастополі з'явилися так звані "зелені чоловічки" — це спецзагони російських збройних сил, без розпізнавальних знаків, які почали захоплювати державні установи,
— згадує лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв.

23-го лютого в Севастополі під дулами автоматів цих "зелених чоловічків" відбувається мітинг. Учасники висловлюють недовіру владі міста, і, порушивши всі можливі юридичні процедури, обирають нового мера – громадянина Росії Олексія Чалого.

Захоплення кримського парламенту

Севастополь під контролем, черга за Сімферополем. 26 лютого Володимир Константинов, голова Верховної ради Криму, робить спробу скликати парламент і прийняти звернення до Володимира Путіна щодо приєднання півострова до Росії. Однак 12 тисяч кримських татар з’їжджаються під парламент, і спроба Константинова зривається. Татари відчувають себе переможцями і спокійно повертаються додому. І тут Путін запускає план Б.

Вранці о 4:40 я отримав телефонний дзвінок, я прокинувся від цього, знову телефонував голова СБУ, і сказав, що велика купа людей з чисельною зброєю увійшли в приміщення ради міністрів і Верховної ради Криму,
— розповідає голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

Загалом їх було всього 110 чоловік, 70 захопили парламент і 40 — Раду міністрів. Звичайно можна було на наступний день знову зібратися, але по-перше було прохання з Києва, щоб не виходили бо можливе кровопролиття, але з іншого боку і Київ нічого не робив, щоб нейтралізувати цих терористів. Дсь в 20-ти кілометрах від Сімферополя розташована "Альфа" нічого не робила, вона могла приїхати, оточити і нейтралізувати, на жаль ось так вийшло,
— доповнює Джемілєв.

"Зелені чоловічки" заблокували півострів

Фактично одночасно озброєні загони зайняли блокпости на Перекопському перешийку і півострові Чонгар — суходолом у Крим дістатися було вже неможливо. На заблокованому півострові можна було втілити будь-який сценарій. І тут російська влада демонструє всі свої організаторські здібності.

Путіну дозволили застосовувати війська в Україні

27 лютого маріонеткова Верховна рада Криму призначає прем'єр-міністром лідера партії "Рускоє єдінство" Сергія Аксьонова. Він моментально просить захисту в Путіна. 1 березня російський президент отримує дозвіл від Ради Федерації на застосування свого війська в Україні. Тепер уже, якщо б українська влада зайшла в Крим, відбулося б пряме військове зіткнення.

"Зелені чоловічки" оточили й поступово витіснили українців із військових баз у Євпаторії, Керчі, Феодосії. Свої позиції українські військові здавали фактично без бою, оскільки не мали команди з центру відкривати вогонь. Підтвердженням цьому є, наприклад, "оборона" військового аеропорту Бельбек у Севастополі. Весь світ облетіли кадри, як українські військові, беззбройні, під стягами Севастопольської бригади тактичної авіації, виконуючи український гімн, відтісняють росіян.

Півгодини тому на мого начальника штабу виходили представники Чорноморського флоту Російської Федерації. І зробили ультимативну заяву — або ми приймаємо присягу на вірність Криму, або добу нам на те, щоб залишити місце дислокації. Моє рішення таке — ми стоїмо до кінця, виконуємо свій конституційний обов'язок, до прийняття політичного рішення,
— розповідає полковник, командир 204 бригади тактичної авіації Юлій Мамчур.

Командування ЗСУ не надало підтримку військовим частинам

Жодної військової підтримки частині в Бельбеку, як зрештою і всім іншим українським підрозділам, які базувалися в Криму, центральне командування не надало. Тоді ще підполковник Юлій Мамчур разом зі своїми бійцями фактично самотужки майже місяць утримували контроль над аеропортом у Бельбеку. Втім, до кінця березня всі українські бази таки перейшли під контроль окупанта, а військові-патріоти зрештою були виведені на материкову Україну.

Референдум в окупації

16 березня в умовах фактичної окупації Росія проводить на півострові так званий референдум. Проукраїнське населення Криму нелегітимний плебісцит здебільшого бойкотувало. Тож цілком очікувано постановка під назвою "народне волевиявлення" продемонструвала майже стовідсоткову підтримку приєднання півострова до Росії. А вже 18 березня в Москві відбулась урочиста анексія. Путін і тріо кишенькових сепаратистів Константинов-Аксьонов-Чалий підписали договір про входження Криму до складу Російської Федерації. Ще тоді господар Кремля дав усім зрозуміти, що Кримом усе не обмежиться.

Після революції більшовики з різних міркувань, нехай Бог їм буде суддя, включили до складу Української союзної республіки значні території історичного півдня Росії. Це було зроблено без урахування національного складу жителів, і сьогодні це сучасний південний схід України,
— президент Росії Володимир Путін.

14 квітня — початок АТО

Проросійські виступи на сході України розпочалися в березні, коли російська влада вже закривала кримське питання. Найкривавіші акції агентура Кремля організувала в Харкові та Донецьку. В середині квітня терористи захопили адміністративні будівлі практично усіх великих міст Донецької області. 14 квітня українська влада оголосила про початок АТО, яка по суті – і за масштабами, і за кількістю жертв – є повномасштабною війною проти Росії, яка триває досі.