Тетяна Железняк – вихователька дитячого садка з Дніпрі. Її чоловік був власником невеликого бізнесу, пов’язаного з автотранспортом. Сім’я має двох дітей. Перед початком повномасштабного вторгнення Росії Тетяна здійснила свою давню мрію – завершила ремонт нової кухні. Проте у листопаді 2024 року їхній будинок та автівки зруйнувала російська балістична ракета. Сім’я намагається отримати компенсацію від держави, але завершити процес оформлення документів не вдається через кібератаку на державні реєстри. Коли і як родина зможе отримати допомогу?

Цей матеріал створила команда платформи "Свій дім" спеціально для 24 Каналу.

Цікаво Як відновити зруйнований дім: історія мешканки деокупованого села на Донеччині

Дім на вулиці Зимовій родина Железняків отримала у спадок від батьків чоловіка. Зведений ще наприкінці 50-х років, він став частиною родинної історії. Коли сім’я переїхала сюди після одруження, дім потребував реновації, а навколо нього був лише зарослий сад. Здавалося, що будинок був на межі руйнування, оскільки попередні покоління не робили капітальні ремонти.

Будинок ЖелезняківБудинок Железняків до повномасштабного вторгнення / Фото з архіву родини

Для молодої родини такий стан будинку став викликом.

Ми вирішили не залишати його таким, а відродити, дати друге життя,
– згадує Тетяна.

Крок за кроком, своїми руками вони перетворювали стару споруду на сучасну оселю. Оновили фасад, перекрили дах, відновили фундамент, замінили вікна та двері.

Найбільше часу та зусиль пішло на створення затишної кухні, яка мала стати фінальним акордом у великому ремонті. У листопаді 2021 року, після кількох місяців роботи кухню нарешті завершили, і родина з гордістю розповідала друзям про своє нове "серце дому". Коли почалась повномасштабна війна, Тетяна не хотіла нікуди їхати, бо чекала цієї кухні все життя.

Тетяна ЖелезнякТетяна Железняк / Фото з особистого архіву жінки

У Дніпрі ракетні обстріли, на жаль, не рідкість.

Ми ніби вже і звикли часто спускатися до підвалів і йти до сховищ. Проте вранці 21 листопада стало зрозуміло, що цей удар може бути набагато потужнішим – перші вибухи пролунали вже о 5-й ранку,
– згадує Тетяна Железняк.

Железняки спустилися в підвал, аби пересидіти, поки пролітають всі ракети. Кілька разів чули, як вони вибухали неподалік. Після підвалу повернулись у дім. Їхні старший син був на навчанні, а донька з ними.

Спочатку було тихо і ми не переживали. Але потім у телеграм-каналах почали з'являтися повідомлення про балістичні ракети. Ми з донькою залишилися в спальні, а чоловік просто ліг на диван, намагаючись відпочити. Я була на зв’язку і моніторила всі канали, які подавали точну інформацію про загрози,
– розповідає Тетяна.

Будинок в ДніпріКвіти біля будинку Железняків до руйнування / Фото з архіву родини

Згодом жінка почула сигнал тривоги, одразу схопила молодшу дитину за руку й побігла з нею в коридор. Саме в цей момент стався перший сильний вибух.

Ми встигли сховатися під несучою стіною, але вибухова хвиля буквально відкинула нас. Я відчула, наскільки потужним був удар. У той момент все в кімнаті вибухнуло, а стіни почали тріщати. Чоловіка, який не встиг вибігти за нами, вибухова хвиля викинула з кімнати. Кілька хвилин, поки я не могла докликатись до нього, а вибухи не припинялися. Згодом обізвався чоловік і сказав, що з ним усе добре. А потім я побачила, що осколки таки пошкодили йому обличчя, руки та ноги,
– згадує Тетяна.

Будинок після обстрілу
Будинок після удару, галочкою позначене місце, де чоловік Тетяни опинився під час обстрілу / Фото з архіву родини

Родина намагалася вибігти з дому, який руйнувався на очах – частини стін і даху сипались, падали уламки шиферу, каміння і шматки стін. Пізніше вони дізналися, що російська ракета вибухнула на рівні даху.

Завдяки тому, що вона не вдарила в землю, ми вижили. Навіть зрештою забрали хом’яка і папугу,
– говорить Тетяна.

За домом Железняків був гараж, де стояли два мікроавтобуси – у батька родини був невеликий бізнес, пов’язаний з цими автомобілями.

Наслідки обстрілуУсе, що залишилося від гаража та автівок / Фото з архіву родини

Плити з гаража підняло вибуховою хвилею, вони впали на машини. Автівки, на яких чоловік заробляв на життя, більше не підлягають ремонту. У нас навіть не залишилося того, на чому можна було працювати,
– говорить жінка.

Ракетний обстріл, що пролунав вночі, знищив будинок. Кухня, яка була найновішою та найважливішою частиною дому, опинилася серед руїн.

Усе технічне обладнання вирвало зі стін разом із проводами. Вціліли лише деякі речі в дальніх кімнатах, але й вони, мабуть, уже несправні,
– говорить Тетяна.

Частина стін зруйнована, дах зірвало, а система опалення в будинку не працює. Дерев’яна підлога тепер покрита тріщинами, а вся електропроводка вийшла з ладу.

Наслідки обстрілу
Так тепер виглядає будинок Железняків / Фото з архіву родини

Після вибуху на допомогу родині прийшли колеги, які разом з Железняками розгрібали завали та рятували домашніх тварин.

Ми працювали під дощем, мокрі до нитки, але разом ми змогли хоча б щось,
– згадує Тетяна.

Раніше господарі будинку рідко робили знімки, а тим більше не фотографували подвір’я чи зовнішній вигляд будинку. Однак кілька старих фото залишилися – вони стали єдиними доказами того, що колись тут було життя.

Спершу Тетяна та її родина зверталися до місцевих служб і благодійних організацій, шукаючи хоч якусь допомогу.

Ми подали документи до усіх можливих фондів, від ЮНІСЕФ, місцевих ініціатив, але, на жаль, багато програм тимчасово припинені,
– розповідає вона.

Тетяна додає, що навіть благодійні організації не могли надати допомоги через відсутність фінансування або обмеження через війну.

Одразу після ракетного удару Железняки вирішили оформити компенсацію від держави.

Комісія, яка обстежила руйнування, підтвердила, що будинок не підлягає відновленню. Чиновники уклали два акти та звіт, щоб родина змогла подати всі необхідні документи до ЦНАПу для внесення в електронний реєстр.

Яблуні, що колись росли біля домуЯблуні, що колись росли біля дому Железняків / Фото з архіву родини

Однак 19 грудня 2024 року всі процеси оформлення зупинились через кібератаку на державні реєстри. Кабмін тимчасово призупинив доступ до баз даних. Через це Железняки не змогли завершити оформлення компенсації через застосунок Дія, оскільки функціонал для формування сертифіката став недоступним. Навіть суму компенсації розрахувати наразі неможливо – процес також залежить від роботи реєстрів.

Родина намагалася пришвидшити процес: зверталися на гарячу лінію до мера міста, контактували з представниками місцевої адміністрації та Міністерства юстиції. Проте наразі усі процеси, пов'язані з грошовими виплатами, призупинені – відновити їх чиновники обіцяють з 11 січня 2025 року.

Тетяна працює вихователькою у садочку й зарплата в 7 тисяч гривень не може покривати потреби сім’ї.

Чоловік заробляв, займався перевозками, але зараз все змінилося. Мені важко зрозуміти, як будемо жити далі, але ми намагаємося триматися і сподіваємося на допомогу,
– говорить жінка.

Наразі Железняки вимушені тимчасово жити у квартирі знайомих.

"Якщо пошкодження чи знищення вашого майна сталося в результаті російської агресії, в першу чергу слід звернутися до органів Національної поліції з заявою про злочин. Це потрібно для того, щоб зафіксувати факт того, що відбулося", – пояснює адвокат, правозахисник, голова ГО "Справедливість для українців" Юрій Білоус, який займається збором доказів воєнних злочинів Росії.

Юрій Білоус
Юрій Білоус / Фото з фейсбук-сторінки юриста

Далі потрібно:

  • викликати поліцію за номером 102 чи написати безпосередньо у відділку відповідну заяву про вчинення воєнного злочину. У ній потрібно чітко і конкретно описати: що, коли і як сталося, а також – які наслідки це має;
  • у відділку також потрібно надати фотографії та відеозаписи. Їх можна зробити самостійно. Або ж, якщо людини безпосередньо не було на місці під час ворожого удару, то можна використати фотографії та відеозаписи інших людей або з камер відеоспостереження. Ця інформація є важливою і в рамках кримінального процесу і для того, щоб підтвердити факти того, що сталося, при поданні заяви про відшкодування збитків;
  • до заяви про злочин потрібно долучити документи про те, що майно належить вам;
  • потім треба подати заяву через Дію або ЦНАП на програму "єВідновлення", щоб потім, можливо, отримати відшкодування за пошкоджене чи знищене майно.

Це потрібно для того, щоб комісія на місцевому рівні прийшла і зафіксувала руйнування, а також склала документи, які будуть підтверджувати й сам факт руйнувань, і ті наслідки, до яких це призвело.

"Звернення до поліції та до місцевих органів влади не замінюють одне одного: потрібно звернутися і туди, і туди", — додає юрист.

Яким чином отримати відшкодування?

  • через програму "єВідновлення";
  • звернутися до суду, де відповідачем буде Росія як держава.

Юрист Юрій Білоус розповів, що в Україні вже є сотні судових рішень про відшкодування шкоди, завданої Росією. Це один із доступних правових механізмів.

Іншим стратегічним інструментом є Реєстр збитків для України, створений за підтримки Ради Європи. Всю інформацію про пошкодження майна необхідно подавати через застосунок Дія. Реєстр збирає дані для подальшого відшкодування збитків із коштів Росії. Проте на сьогодні ці гроші ще неможливо повернути власникам – триває лише етап збору інформації та доказів. Для подання заявки потрібні документи, що підтверджують факт руйнувань та оцінку збитків. У разі втрати документів їх можна відновити через державні реєстри або архіви.

Реєстр збитків функціонує окремо від програми "єВідновлення", яка забезпечує оперативну компенсацію. Усі повідомлення щодо заявок у реєстрі збитків також надходять через Дію.

У період з 24 лютого 2022 року по 17 грудня 2024 року внаслідок збройної агресії російської федерації на території Центрально-Чечелівського району Дніпра, в якому жила родина Железняків, було пошкоджено 113 приватних будинків та 507 квартир. Про це розповів Артем Клюєв, голова Центральної адміністрації Дніпровської міської ради.

Артем Клюєв
Артем Клюєв – голова Центральної адміністрації Дніпровської міської ради / Фото з фейсбук-сторінки посадовця

Матеріальна допомога мешканцям Дніпра надається відповідно до правил для тих, у кого після 24 лютого 2022 через збройну агресію Росії постраждали будинки чи споруди в місті, пояснює заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів, директор департаменту Едуард Підлубний у відповідь на запит журналістів "Свій дім".

"Загалом, починаючи з 2022 року і станом на грудень 2024, місто витратило на таку матеріальну допомогу 198,1 мільйона гривень для відновлення 1 382 постраждалих осель. Надання компенсації за зруйноване житло мешканцям міста Дніпра не відноситься до компетенції департаменту", – пояснює чиновник.