Роман був добровольцем та військовослужбовцем 30-ї окремої механізованої бригади. Він пішов служити, щоб помститися росіянам за рідну Нову Каховку.

Зверніть увагу "Величезний патріот і націоналіст": на Луганщині загинув командир роти стрілецького батальйону

Що відомо про загиблого бійця

Роман загинув 12 вересня в Бахмутському районі, що на Донеччині.

З самого початку повномасштабної війни чоловік пішов до територіальної оборони на Київщині. Згодом – до військкомату, щоб потрапити на фронт.

Ми жили в Софіївській Борщагівці під Києвом, а його мама з братом лишилися в Новій Каховці. Він був дуже злий, коли дізнався, що місто захопили, коли зайшли в Херсон. Казав, що туди поїде звільняти. Його ніхто не хотів відпускати йти в ЗСУ. Минув рік після початку війни – він сказав все, я йду, я більше не можу чекати. Він все таки туди добився, пішов,
– розповіла дівчина Героя Вікторія.

За її словами, Роман у мирному житті працював у будівельній компанії, захоплювався зброєю, мотоциклами і полюванням.

У червні Роман на два місяці поїхав навчатися на полігон, а 9 серпня потрапив на фронт. Вікторія розповіла, що перед навчаннями він сказав їй, що нарешті зміг потрапити до ЗСУ і тепер помститься росіянам. Ворог розбомбив його будинок у Новій Каховці на Херсонщині, обікрав, а потім затопив – після підриву Каховської ГЕС.

У свій другий штурм Роман пішов 12 вересня. Дівчина згадує, він завжди казав, що не можна прощатися, коли військові йдуть. Однак цього дня Роман відчував, що може щось статися.

"Ми з ним 11-го зідзвонювались, переписувались. Він не сказати, що попрощався… Просто такі слова казав, як прощання. Він таких слів мені майже ніколи, дуже рідко казав. І ще перед штурмом він позбирав речі. Усі свої речі зібрав у рюкзак. Я йому казала, щоб він не збирав, а він все одно. Казав, якщо з ним щось станеться, щоб не шукали, а все було одразу на місці", – розповіла Вікторія.

Також Роман написав друзям усі свої дані і просив, щоб його тіло забрали з Донеччини. 12 вересня військові пішли в штурм і більше з ним уже не було зв’язку.

Потім ми дізналися, що вони тієї ж ночі виїхали до Оріхово-Василівки і їх одразу накрили з гранатомета, обстрілювали. Вони перебігли в посадку. І як тільки вони заскочили в окопи їх обстріляв танк прямою наводкою. Там була група, здається, з шести людей, всі шестеро там і загинули,
– розповів друг Романа Віктор.

Романа поховали 28 вересня у Дніпрі.

"Він дуже хотів поїхати в Крим, там де він провів усе своє дитинство. Дуже хотів повернутися в Нову Каховку. Це були його мрії вже після того, як війна почалася. Розповідав, що обов’язково мене завезе в Нову Каховку, покаже мені, де жив. Дуже хотів поїхати в Фінляндію і Норвегію. Про Норвегію кожен день він говорив, дуже хотів подорожувати", – додала Вікторія.

Роман загинув 12 вересня на Донеччині / фото ТСН