Онлайн Редакція Вакансії Контакти Ігри Гороскоп
3 вересня, 07:00
9

Росія б'є по українській логістиці: що буде з продуктами, ліками та пальним – аналіз 24 Каналу

Key points
  • Росія активізує атаки на українську логістику, що може ускладнити постачання товарів, але серйозного дефіциту продуктів, ліків чи пального не очікується.
  • Україна адаптує логістичні ланцюги до нових умов, щоб мінімізувати наслідки атак, а також має підтримку союзників для стабілізації економічної ситуації.

Росія дедалі активніше атакує українську логістику, зокрема склади та портову інфраструктуру. Такі удари мають не стільки військове, скільки психологічне та економічне значення, адже можуть ускладнити постачання товарів, збільшити витрати бізнесу та вплинути на роботу українських підприємств.

Росія дедалі активніше атакує українську логістику, зокрема склади та портову інфраструктуру.

Такі удари мають не стільки воєнне, скільки психологічне та економічне значення. Мета ворога – не лише залякати, але ускладнити постачання товарів, збільшити витрати бізнесу та вплинути на роботу українських підприємств.

Однак очікувати, що через російські атаки в Україні виникне масштабний дефіцит продуктів, ліків чи пального, не варто.

Спеціально для 24 Каналу експерти проаналізували, як може змінитися сама система постачання всього необхідного. Більш детально про це – читайте далі у матеріалі.

За словами головного консультанта Національного інституту стратегічних досліджень Івана Уса, війна давно перейшла у стадію економічного виснаження. Тому Росія намагається бити по об'єктах, які забезпечують економічну діяльність України. Склади є важливою частиною цієї системи, адже саме там зберігається продукція для споживання.

Москва може розраховувати й на психологічний ефект від таких ударів. Росіяни у такий спосіб намагаються переконати українців, що через атаки товарів стане недостатньо, а це вже нібито змусить суспільство тиснути на владу та вимагати капітуляції. Принаймні, так вважають у Москві.

Будуть закидати (росіяни – 24 Канал) в українське суспільство думку, що ви помрете з голоду, у вас не буде продукції, і підштовхувати населення до тиску на владу, – пояснив Іван Ус.

Військовий експерт, засновник фонду "Реактивна пошта" Павло Нарожний також вважає, що російські удари по українській логістиці мають насамперед економічний характер. Окремою проблемою він назвав ситуацію з портами, адже через це Україна може мати труднощі з експортом зерна.

За словами Нарожного, це особливо болісно для невеликих і середніх фермерів, які не зможуть реалізувати свій урожай. Проте і Росія має проблеми через удари по її портовій інфраструктурі.

Для нас це означає величезні проблеми для нашого агросектора, оскільки ми аграрна країна і виробляємо зерно в першу чергу на експорт,
– пояснив він.

Попри все, Україна має союзників, які можуть фінансово підтримувати державу та її бізнес у складний період. Росія ж, за словами військового експерта, не має партнерів, готових надавати їй подібну бюджетну допомогу.

Іван Ус наголосив, що наразі серйозного дефіциту продукції в Україні немає. Певний час в українських магазинах справді можна було побачити порожні полиці, однак ця ситуація швидко зникла.

Військовий експерт Павло Нарожний також не очікує, що російські атаки призведуть до дефіциту основних товарів в Україні. За його словами, головною зміною стане не зникнення продукції, а перебудова логістики.

Важливо! Очільник Мінагрополітики Тарас Висоцький запевнив, що в країні повністю забезпечено продовольчі запаси й дефіциту продуктів не очікується. Для мінімізації наслідків від ударів по складах логістичні ланцюги оперативно адаптуються до нових умов. 

Раніше великі торгівельні мережі могли зберігати товари на центральних складах і вже звідти розподіляти їх по магазинах. Якщо такі склади знищують, бізнесу доведеться доставляти продукцію безпосередньо до окремих торгівельних точок або використовувати менші склади.

Наприклад, товар може їхати безпосередньо з Європи або з невеликого складу. Це буде довше і дорожче, але це не означає, що таких товарів не буде, – зазначив військовий експерт Павло Нарожний.

Так само може змінитися постачання продовольства. Виробникам доведеться доставляти продукцію не на один центральний склад, а одразу до великої кількості магазинів. Це збільшить витрати та ускладнить логістику.

На думку Нарожного, через це однозначно може зрости вартість товарів і скоротитися асортимент. Особливо це може стосуватися продукції, що швидко псується, яку буде складніше доставляти у великі торгівельні мережі.

Тобто це буде дорожче, тому що складніше стає логістика. Але це не означає голод, не означає, що ми будемо всі битися за банку горошку в магазинах нашого дому. Голоду це точно не означає,
– наголосив він.

Водночас Іван Ус зауважив, що на початку повномасштабного вторгнення ситуація зі складами була навіть складнішою.

Нагадаємо. Росіяни атакували склади ще з початку повномасштабного вторгнення, а не у відповідь на українські атаки по "Озон" і Wildberries. 

Тоді частина складів опинилася під окупацією, через що Україна взагалі не могла отримати доступ до продукції. Зараз же після ударів частина товарів може бути знищена, але частина залишається, а логістика здатна адаптуватися.

Іван Ус вважає, що російські удари можуть поширюватися й на інші об'єкти цивільної інфраструктури. Насамперед під загрозою можуть опинитися електростанції та системи розподілу електроенергії. Принаймні, про це говорив Путін у Бішкеку після того, як визнав, що 40-денна акція Сил оборони забрала в Росії 1% ВВП.

Цілком можливо, що росіяни будуть знаходити місця, які забезпечують нас питною водою, і завдавати ударів по них. Залізничні станції ми так це бачимо, але я думаю, що тягові станції, щоб зупинити комунікацію, також будуть під ударом,
– зазначив експерт.

Крім того, експерт наголосив, що Україна має враховувати не лише сам факт російських атак, а й те, який економічний ефект матиме відповідь на них.

На думку Івана Уса, Україна має продемонструвати Росії готовність до рішучої дзеркальної відповіді. Однак це не означає, що необхідно витрачати всі можливості для ударів саме по аналогічних об'єктах.

Значно ефективніше зосереджуватися на цілях, удари по яких завдаватимуть Росії максимальних економічних збитків. Серед них експерт назвав перероблювання, системи розподілу електроенергії та об'єкти, які допомагають Росії обходити санкції.

Я думаю, що Україна повинна дати зрозуміти: оскільки ви б'єте по наших складах із продуктами, книжками та іншими товарами, то буде дзеркальна відповідь. Єдине, що саме цілеспрямовано бити по цьому, можливо, немає сенсу, витрачаючи свої можливості для ударів,
– сказав Ус.

Відповідь України має бути не просто демонстрацією того, що держава також здатна завдавати ударів. Насамперед потрібно враховувати економічний ефект і обирати цілі, які можуть завдати Росії максимальної шкоди.

Військовий експерт Павло Нарожний звернув увагу на удари по російській портовій інфраструктурі. За його словами, Україна вже створює для Росії проблеми, зокрема з експортом та імпортом через порти.

Росії потрібен не лише експорт, а й імпорт. Зокрема, через порти надходить паливо, дефіцит якого країна вже відчуває.

До слова. Нафтопереробна сфера Росії демонструє серйозне падіння через успішні удари дронів, унаслідок чого липневе виробництво пального скоротилося майже на п'яту частину порівняно з минулим роком. Суттєвий дефіцит на внутрішньому ринку спровокував стрибок роздрібних цін на АЗС понад 18%. Через тривалий простій потужних заводів Кремль зупинив експорт та змушений шукати енергоносії за кордоном. 

Цікаво, що Іван Ус запропонував механізм, який, на його думку, може зробити кожну російську атаку фінансовим зобов'язанням для Москви. Йдеться про фіксацію завданих збитків у реєстрі, під які можуть випускатися цінні папери.

Після цього наші партнери могли б спрямовувати кошти українському бізнесу на відновлення. Водночас зняття санкцій з Росії має бути пов'язане з відшкодуванням цих збитків.

Має бути механізм перетворення будь-якої російської атаки на пасив для Росії. Прилетіло по певному об'єкту – робиться оцінка того, що було зруйновано. Ця інформація передається до реєстру збитків, під них випускаються цінні папери, а партнери дають гроші українському бізнесу на існування,
– пояснив експерт.

За словами Уса, такий підхід потрібно зробити максимально публічним, щоб Росія розуміла: кожна нова атака збільшує суму, яку їй у майбутньому доведеться сплатити. Це також має впливати на російський бізнес, зацікавлений у знятті санкцій.

Водночас він вважає важливим отримувати розвіддані про підготовку російських атак. Це дозволило б завдавати ударів на випередження та не давати противнику безперешкодно реалізовувати свої плани.

Іван Ус зазначив, що Росія здатна зберігати інтенсивність ударів, якщо матиме можливість постійно відновлювати свої спроможності. Якщо ж українські сили завдаватимуть повторних ударів по об'єктах, які забезпечують російське виробництво, відновлювати їх буде значно складніше.

Росія безумовно може зберігати інтенсивність, тому що коли вона відновлюється, то немає ніякого результату атаки. Потрібно знаходити точки, де збираються важливі деталі для їхніх дронів, щоб у росіян фізично не було стільки деталей для виробництва безпілотників,
– наголосив він.

Таким чином Україна має працювати одночасно по пускових майданчиках, місцях складання дронів та виробництву компонентів. Це може безпосередньо впливати на здатність Росії підтримувати необхідну кількість ударних безпілотників.

FAQ

Чому Росія атакує українські склади та логістику?

Росія намагається завдати економічного виснаження Україні, атакуючи об'єкти, які забезпечують економічну діяльність. Це також може мати психологічний ефект, змушуючи українців вірити, що виникне дефіцит товарів, що може призвести до тиску на владу.

Чи очікується дефіцит продуктів, ліків і пального в Україні через російські атаки?

Експерти вважають, що серйозного дефіциту не передбачається. Українська логістика адаптується до нових умов, хоча це може призвести до збільшення витрат і зміни в системі постачання товарів.

Як Україна може відповісти на російські удари по інфраструктурі?

Україна може відповідати, завдаючи ударів по об'єктах, які завдають Росії економічних збитків. Також розглядається механізм перетворення атак на фінансові зобов'язання для Росії, фіксуючи збитки в реєстрі для подальшого відшкодування.

Пов'язані теми: