Нова місія Кірієнка на Кавказі
Раніше чиновник координував політичні та економічні процеси на тимчасово окупованих Росією українських територіях, чим викликав додаткову довіру з боку президента. Далі читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.
Дивіться також Президент Вірменії підписав закон про початок процесу вступу в ЄС
Хоча практичні результати його роботи в економічній сфері й забезпечення потреб місцевого населення ставлять під сумнів ефективність роботи, але в питанні силового просування ідеології режиму, створення фікції "народної підтримки" – він виправдовує усі очікування свого начальника.
"Постановні" візити вищого керівництва, залучення "молодих фахівців" з російських регіонів до діяльності окупаційних адміністрацій, активна інформаційна кампанія в традиціях "пропаганди Геббельса" – на вказаних напрямках Кірієнко сформував цілу контрольовану мережу.
Його команда налічує численний пул політологів та експертів у сфері пропаганди, які мають значний досвід організації виборчих кампаній, роботи з соціальними мережами, проведення провокацій в інформаційному просторі для дестабілізації політичної ситуації в країнах російського інтересу.
Наступним етапом експансії Кірієнко на зовнішній трек стали нещодавні вибори в невизнаній республіці Абхазія, де його попередники тривалий час не могли встановити повний контроль над місцевим населенням попри тотальний економічний вплив.
Репресивними методами команда Кірієнко забезпечила необхідний результат на президентських виборах – привела до перемоги повністю контрольовану креатуру Бадри Гунби, який надалі сприятиме просуванню російських інтересів, зокрема військового характеру – з будівництва баз і розміщення російських солдатів.
Надалі чиновнику довірили Республіку Молдова (де вибори відбудуться восени) та Вірменію (де вибори проходитимуть восени 2026 року). Обидві країни представляють для Росії стратегічний інтерес, але контроль над Вірменією – це основний елемент російської стратегії на Кавказі, де позиції Кремля не достатньо потужні.
Кремль націлився на Вірменію
У Росії викликає значне роздратування політична воля вірменського народу, яку частково підтримала місцева влада, щодо розширення співпраці з ЄС. В Кремлі занепокоєні постійними контактами Вірменії з Францією і США на рівні ради національної безпеки та оборони. В цілому, російська сторона не може допустити вихід Вірменії з орбіти власного впливу, оскільки це остаточно зруйнує плани росіян з просування власних інтересів на кавказькому напрямку.
Саме тому, 2026 рік обіцяє стати важливим етапом у боротьбі за вірменську ідентичність і політичну незалежність, яку в Кремлі планують забрати й саме тому делегували кураторські повноваження надійному "менеджеру" Кірієнку.
Чиновник координуватиме російську політику щодо Вірменії й займатиметься наступними парламентськими виборами, а там у Росії є доволі широке поле для маневру.
У Кремлі не раз висловлювали розчарування в діяльності чинного прем'єра Нікола Пашиняна. Хоча він намагався шукати баланси у відносинах з ЄС і Росією, але такий підхід не влаштовує Кремль. В таких умовах, однією з цілей майбутньої кампанії буде створення умов для приходу до влади більш лояльного політика.
Кандидатом, на якого в Росії можуть "зробити ставку", розглядається колишній президент Вірменії Роберт Кочарян. Наразі, він перебуває в опозиції до чинної влади та відзначається своїми проросійськими поглядами.
Оскільки до виборів залишається ще понад рік, варто очікувати, що російська сторона вживатиме заходів для посилення додаткових проросійських партій, які сумарно формуватимуть коаліцію і забезпечуватимуть проросійський політичний курс офіційного Єревану.
У планах Росії перетворити Вірменію на форпост власного впливу на Кавказі, тому перемога на парламентських виборах 2026 року матиме стратегічне значення. В Кремлі не пошкодують фінансів і зусиль.
Мета Росії – блокувати будь-які контакти Вірменії з ЄС чи США та забезпечити приєднання країни до союзної держави у складі Росії та Білорусі. Саме над вказаним сценарієм працюватиме Кірієнко та інші російські відомства дотичні до ведення політики на вірменському напрямку. Завдяки перемозі у Вірменії на виборах 2026 року, в Кремлі розраховують розпочати реалізацію імперіалістичних амбіцій російського режиму на Кавказі.
Прихід повністю лояльної Кремлю влади у Вірменії нестиме і значну кількість безпекових ризиків. Достатньо згадати, що у місті Гюмрі дотепер діє російська військова база. Потенційний прихід лояльного військового керівництва дозволить розширяти військову присутність та сформувати повноцінну мілітаризовану мережу. Вірменія, територія невизнаної республіки Абхазії – вони стануть центрами російської військового домінування в регіоні, якщо план Кремля буде реалізовано.
Таким чином, отримання Кірієнком кураторських повноважень у роботі з країнами регіону та майбутня парламентська кампанія у Вірменії несуть в собі не тільки місцеві ризики, але й ставлять питання про загрозу повної безпекової дестабілізації регіону в інтересах Росії.