Хаос та невизначеність – основна зброя Путіна: яку агресію проти НАТО може готувати Росія
Європа дедалі серйозніше готується до можливого загострення з Росією, хоча Москва публічно запевняє, що не планує війни з НАТО. Водночас безпекова архітектура ЄС ще не має єдиного механізму, який міг би однаково швидко реагувати на загрози в різних країнах.
Президент Міжнародного інституту безпекових досліджень Олексій Буряченко в ефірі 24 Каналу пояснив, яким способом Кремль може спробувати перевірити цю систему на міцність. Він також розповів, чому Росії для цього зовсім не обов'язково починати класичне повномасштабне вторгнення.
Росія може зробити ставку на гібридну атаку
Пряму масштабну військову кампанію проти країн ЄС і НАТО Росії буде складно витримати. Значно реалістичнішим Буряченко вважає сценарій швидкої спецоперації, у якій Москва спробує використати нестандартні інструменти й не дати Заходу одразу зрозуміти масштаб того, що відбувається.
Хаос і невизначеність мають бути основною зброєю Російської Федерації в такій спецоперації. І ці можливості зараз тестуються прямо у нас на очах, хоча мало хто насправді звертає на них увагу,
– сказав Буряченко.
Серед таких сигналів він назвав масштабну хакерську атаку на електронні сервіси Норвегії, яка тривала понад добу, а також спроби диверсій на чотирьох військових об'єктах у Європі. Частина з них пов'язана з військово-промисловим комплексом, зокрема з виробництвом безпілотників у Словаччині, Німеччині та інших країнах.
Якщо Російська Федерація й реалізовуватиме агресивну гібридну атаку проти країн ЄС та НАТО, вона буде дуже нетривіальною. До неї буде важко підготуватися, бо географія буде максимально широкою,
– пояснив президент Міжнародного інституту безпекових досліджень.
Паралельно Кремль може розширювати географію криз за межами Європи, використовуючи загострення на Близькому Сході чи в Азії. У такому разі Сполученим Штатам доведеться одночасно реагувати на кілька напрямків і розпорошувати власні військові можливості.
Кремль може бити по слабких місцях Європи
Європейський Союз уже намагається посилювати власну безпеку, збільшувати фінансування оборони та створювати спільний простір із важливою роллю України. Європейці також переймають український досвід боротьби з російською агентурою та інтегруються у спільні виробничі ланцюжки, однак можливості НАТО, ЄС і національних армій поки не зведені в єдину систему.
Поки що немає єдиного європейського рішення, яке б чітко гарантувало безпеку хоча б східному флангу Європи. Вони до цього йдуть, але нормальна дієва архітектура європейської безпеки ще не вибудувана,
– пояснив Буряченко.
Цим періодом Москва може спробувати скористатися, не створюючи величезних армій для окупації цілих держав. Достатньо порушити роботу кількох критичних точок: серед можливих напрямків Буряченко назвав Нарву, Сувальський коридор, доступ до Калінінградської області та контроль над Балтійською акваторією. Ще одним завданням може стати спроба відокремити нордичні країни від спільної системи реагування.
Це не означатиме повної перемоги Російської Федерації, навіть якщо їй щось із цього вдасться. Але це точно покаже, що безпекова система Європи не впоралася з поточними викликами й навантаженням, а тоді вона з великою ймовірністю може почати руйнуватися,
– сказав президент Міжнародного інституту безпекових досліджень.
Додатковим ризиком залишається невизначеність щодо того, наскільки швидко і рішуче союзники будуть готові реагувати на обмежену кризу. Буряченко звернув увагу, що Сполучені Штати дедалі менше прагнуть брати на себе весь тягар захисту Європи, а серед окремих держав самого ЄС також немає впевненості щодо готовності серйозно включатися у військове протистояння з Росією.
Путін може шантажувати Європу страхом війни
Кремль дедалі частіше публічно заперечує наміри воювати з ЄС і НАТО. Буряченко звернув увагу, що поява цієї тези в риториці російських посадовців сама по собі показова, однак для Москви значно вигідніше не переходити одразу до відкритого зіткнення, а залишати європейців у постійному очікуванні можливої ескалації.
Найбільш дієво – не нападати на країни ЄС та НАТО, а лякати цим нападом. Це психологічна пастка, яку завжди використовує Путін та путінська влада. Коли ти вже щось реалізуєш, одразу стають зрозумілими межі твоїх можливостей,
– пояснив Буряченко.
Такий тиск може одночасно охоплювати кіберсферу, інформаційний простір, внутрішню політику окремих держав, роботу російської агентури та військові провокації. Європейським країнам важливо заздалегідь шукати протидію кожному з цих елементів, адже втрата навіть частини інструментів зменшить ефект комплексної операції. Додатковим важелем для Кремля може стати енергетична ситуація перед зимою.
Москва здатна поєднувати погрози ескалацією з пропозиціями повернутися до вигідніших для Європи енергетичних домовленостей, прив'язуючи це до зміни політики щодо України.
Умовно Росія може сказати: або ви домовляєтеся з нами на наших умовах, переглядаєте відносини з Москвою, і ми знімаємо ескалаційні загрози для країн ЄС та НАТО, але ви припиняєте підтримувати Україну й даєте нам завершити війну на власних умовах, або ми не гарантуємо, що військова операція проти країн ЄС та НАТО не буде реалізована,
– сказав президент Міжнародного інституту безпекових досліджень.
Такий сценарій передбачає передусім залякування й спробу нав'язати Європі російські умови ще до прямого військового зіткнення. Найбільшу небезпеку створює період, коли європейська система безпеки лише перебудовується, а між союзниками ще залишаються розбіжності щодо того, як реагувати на російські провокації.
Буряченко назвав можливий план Кремля проти НАТО: дивіться відео