Росія може й не мати плану війни на 2025 рік: у чому полягає її мета зараз
Так звана "СВО" виснажує Росію, хоча Кремль удає, що буцім це не так. Росія наразі не має планів вести війну у 2025 році.
Оскільки Владімір Путін сподівається, що зможе досягнути всіх задумів у 2024 році. Таким припущенням з 24 Каналом поділився публіцист та політичний оглядач Віталій Портников.
Не пропустіть Таємний проєкт Кремля․ Дезертирство, п'яні перестрілки, втрати: чим живе нова бригада Росії
Про що свідчить відсутність плану
Однак, за його словами, якщо Росія не зможе здобути бажаних "перемог" у 2024 році, країна-агресорка не зупиниться й продовжить втілювати задум у 2025 році.
Позаяк відсутність планів на війну у 2025 році може пояснюватися тільки тим, що з точки зору Путіна наступного року вже не буде ніякої України, а буде союзна держава: Росія, Білорусь та Україна.
Тільки половина України – Схід та Південний Схід, – будуть частиною Росії, а все інше лишиться маріонетковому уряду України, який буде частиною союзної держави. Тобто, буде реалізований план, який мав відбутися у період 24 лютого 2022 року, коли почався "бліцкриг",
– наголосив публіцист.
Яку мету має Путін
Російський президент Владімір Путін намагається досягнути "блискавичної війни" через виснаження України, що він не приховував під час "прямої лінії" 14 грудня.
Виникає питання, якщо війна закінчиться у 2024 році, то на яких позиціях? Чи зможе стати частиною Євросоюзу країна, у якої є невирішені питання територіальної цілісності? Навіть якщо наявна якась політична угода про примирення з державою, яка окупує частину її території,
– підкреслив Портников.
Існує два важливі аспекти, яких потрібно розуміти.
- Або Росія визнає, що 2024 року всі окуповані нею території будуть звільнені Україною і відповідно закінчується війна.
- Або Росія збирається 2024 року окупувати ще якісь території та завершити війну.
У будь-якому разі українці разом з європейцями мають відповісти на найголовніше питання:
- Чи можна прийняти до ЄС державу, в якій питання територіальної цілісності не є вирішеними з огляду міжнародного права; в якій частина території контролюється іншою країною-агресоркою або частина території не визнана як держава іншими державами ЄС?
До речі, це стосується України, Молдови, Грузії, Сербії, Косово. Проблеми, які доведеться розв'язувати глобально,
– зауважив Віталій Портников.
В України інша ситуація
Портников навів приклад острова Кіпр, який пов'язаний з країною НАТО – Туреччиною. 36% території контролює Турецька Республіка Північного Кіпру. Країна не анексована Анкарою, а є самопроголошеною державою.
З такого огляду питання Молдови та Грузії можна розв'язати. Водночас з Україною інша ситуація. 4 області України та АР Крим анексовані Росією,
– сказав політичний оглядач.
Таким чином прийняття до ЄС України з міжнародно визнаними кордонами є одночасно зазіханням Євросоюзу на конституційне право Росії.
"Я абсолютно не проти такого зазіхання, тому що вважаю, що конституційне право Росії не має ніякого значення поряд з міжнародним правом. Проте я не знаю, як на це питання відповідатимуть європейці. Ми ж говоримо про європейську позицію, а не про нашу", – зазначив Портников.
Кіпріоти зобов'язалися провести референдум про возз'єднання острова, коли їх приймали до ЄС. Вони його провели, але жителі частини острова, яка перебувала у складі Європейського Союзу проголосували проти відновлення територіальної цілісності. Цей випадок став прикладом того, як не можна довіряти тим, з ким домовляєшся.
Новини Росії: головне
- Протягом 14 грудня українські воїни ліквідували 1 090 російських окупантів. Загалом з початку повномасштабного вторгнення армія Росії втратила близько 344 тисяч особового складу.
- У п'ятницю, 15 грудня, у російському Курську пролунали вибухи. Про це повідомив Губернатор російської Курської області Роман Старовойт та місцеві пабліки. Він заявив, що в небі над Курськом ППО начебто збила 4 безпілотники. Мешканців міста попросили дотримуватися спокою.
- Рада директорів Центрального банку Росії на своєму засіданні 15 грудня підняла ключову ставку до 16% – вп'яте за пів року. Це найвища ключова ставка з 2014 року.