Російська влада годує міфами не тільки своє населення, а й увесь світ. Але часом доходить до смішного: пропагандист Такер Карлсон, який брав інтерв'ю у Путіна, тепер говорить, що не чув нічого дурнішого, аніж слова про нацизм.

До теми Пів години відбірної брехні про історію України: що Путін розповів в інтерв'ю Карлсону

Чому теза "Росія завжди перемагала" – це вигадка

Міф про "непереможність" побудовано фактично на єдиному великому випадку: перемога над нацизмом. При цьому, в дусі "братніх народів", перемогу в пропаганді приписано "русскому народу", хоча відсотково кількість полеглих у боротьбі проти нацизму найбільша серед білорусів (25% від населення 1940 року), українців (16%), латвійців (14%), вірменів (майже 14%) та литовців (13%). Внесок "молодших братів" імперії у боротьбу з нацизмом забуто через сталінську пропаганду,
– наголошують у матеріалі.

Що цікаво, Росія перемагала лише тоді, коли була частиною великих коаліцій. Але пропаганда "забула" це, адже союзники у Другій світовій після перемоги над Гітлером перетворилися на ворогів.

Найвідоміші приклади поразок росіян:

  • війна проти Японії 1904-1905 років;
  • Перша світова (у результі ще й змінився політичний режим);
  • війна в Афганістані (яка стала однією з причин розпаду СРСР).

Росія занепадає: в чому їхня головна проблема

Досить часто росіяни покладалися на принцип "Баби ще нарожають" і зазнавали через це величезних утрат. Але тепер усе змінилося.

"Проблема путінської стратегії – в тому, що нині "баби не понароджують". Населення Росії давно й необоротно скорочується. Імперія за всіма параметрами перебуває в стадії занепаду. Агонія імперій часто супроводжується війнами. Нинішня припала на наш час", – пишуть у СтратКомі.

Там підкреслюють: під час розпаду Радянського Союзу теж відбувалися війни, але на іншій території – наприклад, у Чечні. Також пощастило, що Росія не почала одразу з широкомасштабного вторгнення у 2014 році, бо тоді ми були значно менш підготовані.

Не пощастило нам усім, звісно, в тому, що путінська агресія припала саме на нашу долю. Але з таким самим успіхом можна жаліти щодо наявності такого сусіда чи епохи загалом. Переміститися всією країною на Марс або в Золоту добу неможливо. Ми закинуті в ту реальність, яку нам дано, – зате можемо її змінювати своїми діями,
– роблять потужний висновок автори статті.