Росія проти України: як впливає пропаганда та фейки на перебіг повномасштабної війни

На початку квітня 2024 року жителі Харкова отримали нібито від українських урядовців повідомлення з проханням покинути місто поки росіяни не оточили його. Це сповіщення виявилось фейком, однак це не перший і не останній такий випадок, адже Росія активно використовує у війні також дезінформацію та пропаганду. 

Дивіться також "Ризики високі": що вказує на підготовку Росією ракетного удару найближчими днями

Росія може проникати в інформаційний простір

У повідомленні, яке тоді отримали харків'яни, йшлося, що у зв’язку із загрозою оточення противником просимо мирне населення Харкова залишити місто до 22 квітня. Там також був логотип ДСНС, однак начальник поліції Харківщини Володимир Тимошко одразу зрозумів, що повідомлення – фальшивка, адже він одним із перших би дізнався про офіційні плани евакуації.

Це психологічна операція, вона викликає паніку. Що б подумав пересічний громадянин, отримавши таке повідомлення?
– запитав він.

Дезінформація та пропаганда –  давні опори війни, однак під час розгортання найбільшої війни від моменту появи смартфонів вони отримали цифровий заряд. За словами Тимошка, він отримав близько 10 подібних повідомлень через SMS і у телеграмі у квітні та на початку травня, за кілька тижнів до наступу Росії на північному сході України. 

Український військовий, який побажав залишитися анонімним, пояснив, що росіяни часто надсилають велику кількість текстових повідомлень із пристроїв, підключених до розвідувального безпілотника дальньої дії "Орлан-10". Він може проникати в український повітряний простір на десятки кілометрів.

Середня кількість дезінформаційних повідомлень – 2500 на день

За словами Андрія Коваленка, керівника Українського центру протидії дезінформації, телефонний шквал супроводжувався бліцшумом у соціальних мережах, коли російські війська повторно наступали на Харків.

Середня кількість публікацій у соціальних мережах, які українська влада класифікувала як дезінформацію про війну, зросла до понад 2500 на день. Натомість у березні це число становило 200 повідомлень на день.

Коваленко розповів, що українська розвідка вважає, що кампанії з дезінформації  проводилися ФСБ Росії та військовою розвідкою, більш відомою як ГРУ.

Москва звинуватила Україну та Захід у розв’язуванні складної інформаційної війни проти Росії, використовуючи основні засоби масової інформації, зв’язки з громадськістю та технологічні активи Заходу для поширення неправдивих і упереджених наративів про Росію та війну.

Водночас український силовик зазначив, що Україна використовувала онлайн-кампанії, щоб підняти антивоєнні настрої серед населення Росії, хоча він охарактеризував ці зусилля як "стратегічні комунікації" для поширення точної інформації про війну.

Якими засобами користується Росія

Вдалося опитати 9 людей, які знають про інформаційну та дезінформаційну війну, яка ведеться паралельно з бойовими операціями. Український силовик, який побажав залишитися анонімним, сказав, що з моменту повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року спецслужби закрили 86 російських ботоферм, розташованих в Україні. Вони контролювали 3 мільйони облікових записів у соціальних мережах з орієнтовним охопленням аудиторії 12 мільйонів людей.

Такі ферми – це кімнати, наповнені банками спеціалізованого комп’ютерного обладнання, яке може щодня реєструвати сотні фейкових акаунтів у соціальних мережах для викачування неправдивої інформації.

Коваленко зазначив, що наразі найбільшими джерелами російської онлайн-дезінформації є тікток в Україні та телеграм у Європі. За його словами, на початку цього року тікток закрив близько 30 із 90 облікових записів, які Україна позначила як пов’язані з Росією. Натомість з'явились нові облікові записи. 

У компанії пояснили, що інструкції забороняють неправдивий або оманливий контент. Там також додали, що за останні роки закрили 13 прихованих мереж впливу, які діяли з Росії.

Агресорка хоче посіяти паніку та недовіру

Мережі дезінформації – це групи облікових записів, які контролюються однією організацією та часто використовуються для просування скоординованої інформації. У компанії Telegram заявляли, що розробляють інструмент для додавання перевіреної інформації до публікацій.

Мер Харкова Ігор Терехов сказав, що росіяни намагалися посіяти паніку та недовіру. Він навів приклад повідомлень у соціальних мережах, у яких стверджувалося, що головну дорогу до Києва перекривають, щоб мер міг швидше втекти, коли прийдуть росіяни.

Населення намагаються налякати, щоб людям було некомфортно і виїжджали з міста,
– наголосив він.

Марія Авдєєва, харківський аналітик з питань безпеки, яка зосереджується на російській дезінформації, показала інфографіку з державним гербом України у вигляді тризуба, опубліковану у фейсбуці також на початку квітня. 

На карті та супровідному тексті містилися фейкові дані про перекриття доріг і стверджувалось, що незабаром очікуються ракетні удари по певних районах навколо міста.

Мікротаргетинг, який аналізує онлайн-дані людей, щоб націлити конкретних людей і аудиторію на певні повідомлення, подібно до цільової реклами, ускладнює завдання щодо відстеження кампаній впливу та протидії неправдивим наративам, сказав Коваленко. Джон Халтквіст, головний аналітик американської фірми з кібербезпеки Mandiant, сказав, що ця діяльність є дуже тактичною.

Росіяни знищили харківську телевежу

Українці особливо вразливі до цифрової дезінформації. Згідно з дослідженням, проведеним на замовлення USAid у 2023 році, понад три чверті населення отримують новини з соціальних мереж, набагато більше, ніж з будь-якого іншого джерела інформації.

Наприкінці квітня, коли російські війська збирались на кордоні Харківської області для повторного наступу, російська авіація знищила головну телевежу Харкова. У такий спосіб вони перешкоджали доступу до інформації. 

Повторний наступ на Харківському напрямку призвів до значного сплеску дезінформаційної активності, однак такі кампанії були протягом всієї війни. Зокрема, у 2023 році росіяни переконували, що Україну чекає важка зима та поразка у війні.

"Осавул", українська компанія з відстеження дезінформації, показала інформацію про цю кампанію, яку вона назвала "чорною зимою". Було нараховано 914 повідомлень, опублікованих 549 акторами, які разом отримали майже 25 мільйонів переглядів.

За словами Коваленка, масштаб і частота російських операцій означали, що українці стають більш підозрілими до інформації, яку вони отримують, притупляючи їхній вплив. Поштовх дезінформації під час початкового просування Росії до Харкова на початку вторгнення у 2022 році сприяв паніці та шоку, які призвели до втечі сотень тисяч жителів, заявили кілька чиновників та експертів.

Цього разу лише невелика кількість виїхала з Харкова, хоча кількість дезінформаційних повідомлень, націлених на місто, вдвічі перевищує рівень березня 2022 року.

Попри те, що на місто майже щодня падають ракети та бомби, 1,3 мільйона людей залишаються, за словами мера Харкова Терехова, приблизно стільки ж, скільки до останнього військового вторгнення Росії в регіон.

Порівняльна відсутність паніки також відображає те, що українці все більше звикають до життя під загрозою.

Це психологічний механізм, ми звикаємо до небезпеки,
– вважає харківська психологиня Ірина Маркевич.

Харків'яни зазначають, що абстрагуються, адже інакше просто не виживуть.