Радник міністра оборони України Сергій Бескрестнов "Флеш" в ефірі 24 Каналу пояснив, чому саме ці БпЛА стали для України окремою проблемою. За його словами, Росія намагається масштабувати рішення, яке працює не складністю, а масовістю.

Дивіться також Росія до цього не готова, – авіаексперт сказав, коли Україна може вдарити власною балістикою

"Молнія" закриває для росіян одразу кілька задач у сірій зоні

Якщо для глибоких ударів по тилу Росія використовує "Шахеди", то для прикордонної смуги вона зробила ставку на "Молнію".

Довідка: Російський дрон "Молнія-1", який окупанти активно застосовують щонайменше з осені 2024 року, є примітивним, дешевим БпЛА типу FPV-крило з ручним керуванням. Спершу на Харківщині його частіше використовували як хибну ціль для виявлення позицій української ППО, але згодом росіяни навчилися стабільно кріпити до нього вибухівку і перетворили його на повноцінний засіб терору прифронтових міст. "Молнія" може нести 3 – 5 кілограмів бойової частини, летіти на 20 – 40 кілометрів і вражати житлові квартали. Її головна небезпека в тому, що це дуже дешева й масова зброя, яку легко збирати та запускати по цивільних цілях.

Цей безпілотник ворог застосовує там, де намагається зробити сіру зону непридатною для нормального руху, і використовує його не в одній ролі, а відразу в кількох.

Це такий БпЛА, дуже дешевий БпЛА, його дуже зручно запускати. Росіяни намагаються використовувати його в самих різних напрямках,
– пояснив "Флеш".

За його словами, на базі "Молнії" росіяни вже навчилися робити і розвідник, і носій вибухівки, і засіб мінування. Ним також тягають воду та продукти, тому для ворога це виявилося простим рішенням, яке можна швидко масштабувати без великих витрат.

Він у них і тягає воду, і продукти, і тягає вибухівку, і мінує. Він у них і розвідник. Я уже чого тільки не бачив на базі оцієї "Молнії",
– сказав Бескрестнов.

Найбільший виклик тут не в рівні технології, а в кількості таких дронів. Росіяни, як пояснив він, дедалі частіше обирають не дорогий безпілотник із кращими характеристиками, а багато дешевих апаратів, які дають слабшу якість, але все одно працюють.

Навіщо я буду використовувати розвідник, який коштує 100 тисяч доларів, якщо я можу замість цього використовувати 20, 30 або 40 "Молній"? Трошки не така якість, але це працює,
– наголосив радник міністра оборони.

Тому зараз доводиться окремо шукати рішення саме під таку загрозу, бо Росія вже вкотре знаходить простий і дешевий інструмент, а потім намагається швидко завалити ним окремий напрямок.

Росія тисне не складністю, а масовим дешевим рішенням

Бескрестнов визнав, що поява "Молнії" стала окремим викликом і для нього, і для команди, яка займається пошуком відповіді на такі загрози.

До уваги! Сергій "Флеш" Бескрестнов є одним із ключових українських фахівців у сфері радіоелектронної боротьби, радіоелектронної розвідки та військових технологій. Він має профільну військово-технічну освіту у сфері зв'язку, працював у телекомунікаціях, а після початку повномасштабного вторгнення долучився до оборони Київщини, де допомагав налагоджувати військовий зв'язок і надалі навчав українських військових протидії ворожим дронам. Із 2024 року Бескрестнов очолює громадську організацію "Центр радіотехнологій", а 25 січня 2026 року став радником міністра оборони Михайла Федорова з технологічних напрямків. У Міноборони він займається рішеннями для протидії російським ударним і розвідувальним безпілотникам, аналізом трофейної техніки та оцінкою новітніх військових розробок.

Зараз доводиться паралельно думати про перехоплювачі, засоби РЕБ, виявлення і фіксацію, бо йдеться не про одиничний дрон, а про явище, яке Росія вже почала масштабувати.

Я підтверджую, що зараз це для нас проблема, тому що проблема не у технологіях, а проблема у масовості. Їх дуже-дуже багато,
– сказав "Флеш".

Він порівняв цю ситуацію з КАБами, проти яких Україна досі не має повністю ефективного рішення. На його думку, росіяни діють за схожою логікою на різних напрямках: шукають простий, дешевий і критично важливий інструмент, а потім намагаються завалити ним фронт.

Вони знайшли по кожному напрямку якесь критичне, важливе, дуже дешеве рішення, і вони його масштабують. Ось у них такий підхід,
– пояснив радник міністра оборони.

При цьому український підхід, за його словами, інший і тримається на різних технологіях та конкуренції між виробниками. У цьому є плюс, бо немає однієї монополії чи одного вузького місця, після удару по якому все може зупинитися. Росія ж, попри масовість, має значно бідніший асортимент рішень і спирається на кілька основних напрямків виробництва, які вона намагається якомога ширше розтягнути по фронту.

Що відомо про атаку на Сергія "Флеша" Бескрестнова?

У ніч на 20 квітня росіяни спрямували чотири реактивні "Шахеди" прямо на будинок Сергія "Флеша" Бескрестнова. Два дрони збили українські перехоплювачі, але ще два долетіли до меж Києва, один із них влучив у дім радника міністра оборони. Бескрестнов заявив, що дрони керувалися онлайн із території Росії через Mesh-мережу, а сам удар назвав цілеспрямованою спробою його ліквідації. Після атаки будинок і машини були знищені, сам він опинився в лікарні.

Після цього в Україні заговорили про те, що атака більше схожа на замах, ніж на випадкове влучання. Іван Ступак звернув увагу, що сама конфігурація удару – чотири реактивні дрони по одній цілі – виглядає як умисна операція. За його словами, Росія давно збирає досьє на українських військових, силовиків і людей, які заважають її планам, а такі дані можуть використовуватися для подальших спроб ліквідації.

Згодом "Флеш" навів ще один доказ, що удар був навмисним. За його словами, на російському профільному каналі операторів "Шахедів" з'явився допис про те, як саме його шукали і чому намагалися вбити. Цей допис швидко видалили, але Бескрестнов встиг зробити скриншоти. Він наголосив, що це прямо підтверджує цілеспрямований характер атаки, а українські служби встановлять усіх, хто віддав наказ і організував удар.