Росіяни стали заручниками власних заяв про Куп'янськ: тепер їм точно непереливки

Однак через поспіх і непродуманий характер дій виходить це у росіян – криво і незграбно, як завжди. Про це пише Костянтин Машовець, інформує 24 Канал.

Читайте також Ми входимо у найглибшу кризу з 2014 року

Проблеми росіян на Куп'янському напрямку

Раніше розглядаючи ситуацію в напрямку Куп'янська я неодноразово вказував на факт, який цілком очевидний будь-якому військовому, який розуміється в основах управління військами на тактичному рівні. Головним фактором, що загрожує обороні ЗСУ в районі Куп'янська, є наявність ворожого плацдарму на річці Оскіл на північ від міста. Саме з нього ворог проводить активні штурмові дії, а в більшості випадків – проникнення малих піхотних груп у саме місто, використовуючи тактику "інфільтрації".

Насправді плацдарм ворога в районі Западне – Голубівка – Радьківка – Кіндрашівка – це своєрідний "коридор", через який вороже командування може переміщати з лівого берега Осколу до міста предмети логістики та поповнення для потреб своїх підрозділів, що ведуть бойові дії безпосередньо в Куп'янську.

Станом на зараз ворог зумів закріпитися в північній і центральній частинах міста, хоча там все ж-таки продовжуються запеклі міські бої. Росіяни явно намагаються прорватися південніше вулиці Харківської і просунутись вздовж річки Куп'янка до зруйнованих мостів через Оскіл.

Але щонайменше протягом двох тижнів противник не зміг досягти значних успіхів у цій справі. Ба більше, наразі він змушений вести вперті бої за утримання раніше зайнятих ним районів міста, оскільки ЗСУ перейшли до систематичного витіснення окупантів, принаймні з західної частини міста.

Як я писав вище, у багатьох аспектах успіх росіян під Куп'янськом був зумовлений тим, що їм вдалося утримати район Западне – Голубівка – Радьківка – Кіндрашівка. Це забезпечує ворожим підрозділам, що діють у місті, як флангове прикриття, так і своєрідний "коридор" для постачання та надходження поповнення.

Однак в цьому також криється й певна вразливість противника. Факт у тому, що ця територія відносно невелика за розміром. Так, передові малі піхотні групи ворога змогли проникнути на захід від дороги Р-79, але поки що не можуть надійно закріпитися.

Тому, якщо ЗСУ матимуть достатні сили та засоби в цьому районі, вони цілком зможуть організувати своєрідне "обрізання" для тактичної групи ворожих військ, подібне до "обрізання", яке вони організували в смузі російської 51-ї ЗВА на Добропільскому напрямку.

Збройні Сили України можуть отримати їх завдяки силам і засобам, діючих на їхньому плацдарму на схід від міста, або шляхом перегрупування додаткових резервів у цьому напрямку. Вороже командування, очевидно, знає і розуміє все це. І тому, після того, як підрозділи росіян загрузли в боях за саме місто, а їхнє постачання та поповнення суттєво ускладнилися через посилення вогневого впливу ЗСУ на точки переміщення, їхнє командування вжило низку заходів, які, ймовірно, були спрямовані на запобігання такому розвитку подій.

Що вони зробили? Правильно – вони різко активізувалися на плацдармі ЗСУ на схід від міста.

• Підрозділи 347-го МСП та 272-го МСП розпочали атаки в напрямках Степова Новоселівка – Піщане та Орлянка – Петропавлівка, щоб скувати сили та засоби ЗСУ на плацдармі та не допустити використання українським командуванням їх для посилення своїх військ, які ведуть бойові дії безпосередньо в районі Куп'янська.

• Крім того, у смузі своєї 2-ї МСД 1-ї ТА противник здійснив низку розвідувальних атак на захід від дороги Куп'янськ – Сватове в напрямку Табаївка – Глушківка.

Очевидно, що ці спроби закінчилися досить скромними результатами (ворог зміг просунутися лише на 1,5 кілометра на захід від Степової Новоселівки), оскільки вони здійснювалися обмеженими силами. Але факт таких дій говорить сам за себе – російське командування повністю усвідомлює можливість негативних наслідків для себе через затримку "взяття Куп'янська".

Цікаво Тонни зброї, ППО та мільярди доларів: що й скільки Україна отримала від США у війні проти Росії

Що чекає СОУ на Лиманському напрямку?

Очевидно, командування російської 25-ї ЗВА все ж змогло "продавити" ситуацію в районі Ямполя завдяки концентрації зусиль і подвійного флангового маневру. Це суттєво ускладнило оборону українських військ як безпосередньо в напрямку Лиману, так і на Сіверському напрямку.

Після місяця запеклих боїв за Ямпіль СОУ, очевидно, були змушені відступити з більшої частини населеного пункту у південно-західному напрямку. Наразі вони, здається, утримують ще кілька позицій у південній частині селища, але, думаю, це триватиме недовго.

Ворог прорвався на схід від Ямполя до річки Сіверський Донець і обійшов Ямпіль з північного заходу, прорвавшись за дорогу Ямпіль – Зарічне і в деяких місцях діставшись дороги Ямпіль – Лиман. Це зробило подальшу оборону Ямполя дуже неперспективною справою.

Це сталося з двох основних причин:

• через значну перевагу ворога у силах і засобах;

• через зручний ландшафт для проведення "інфільтраційних" дій в умовах нестачі особового складу в українських підрозділах.

У таких умовах ЗСУ змушені проводити виключно оборонні дії, причому дуже обмеженими силами та засобами. У районі Ямполя вони просто не мають можливості, аби контратакувати й відкинути ворога.

Але північніше, у смузі ворожої 20-ї ЗВА, українські війська поки що досить успішно обороняються, попри присутність тут значних сил росіян.

У смузі своєї 20-ї ЗВА противник вперто намагається дістатися району Новоселівка – Дробишеве – Пришиб – Ярова, наступаючи в напрямках Шандриголове – Новоселівка та Зелена Долина – Дробишеве, одночасно намагаючись розширити свій невеликий тактичний плацдарм на річці Нітріус в районі села Середнє. Мета росіян очевидна – заблокувати Лиман з північного заходу, перерізати всі комунікації з ним, які йдуть вздовж Сіверського Донця в напрямку Ізюму.

Запеклі бої на річці Нітріус тривають вже близько місяця, але ворог досі не зміг надійно "зачепитися" за Новоселівку чи прорватися до Дробишевого. Єдине, що йому вдалося зробити, – це розширити свій плацдарм на Нітріусі на кілька сотень метрів біля села Середнє.

Щодо загальної ситуації в цьому напрямку, я б вже готувався до боїв безпосередньо за Лиман. Попри те, що ЗСУ досі успішно обороняються на північ і північний захід від міста, не даючи ворогу оточити його, та успіхи окупантів на схід і південний схід від Лиману сприяють тому, що вони все ж-таки зможуть найближчим часом прорватися до міста з боку Ямполя та Озерного. 

Ба більше, можливо, що противник спробує переправитися з наскоку через Сіверський Донець на ділянці між Закітним і Дронівкою, що також ускладнить подальшу оборону Сіверська.