Зарплати постійно "губляться": бойовики на Донбасі скаржаться на відсутність фінансування

За даними джерел 24 каналу в українських спецслужбах, вище командування 1 та 2 армійських корпусів, де й формально служать жителі Донбасу, продовжує відверто знущатися з власного особового складу. Керівництво колабораційних військ привласнює левову частину грошей, які росія виділяє на їх утримання. 

Дивіться також Знову втрати: росія кидає на війну резерви, але боєздатних підрозділів стає менше

При цьому багато мобілізованих та деякі бойовики взагалі не отримують за участь у війні ані копійки. Або ж їм платять лише крихти від того, що було обіцяно.

Ті, хто воюють, отримують так само, як і ті, хто мобілізують

• Терористи з Донеччини та Луганщини вже 5 місяців недоотримують чималі суми, які їм обіцяло російське командування. При цьому подекуди зарплати лише скорочуються за рахунок відсутності "бойових", а іноді колаборантам не платять ані копійки.
• Крім того, багато мобілізованих та відправлених на війну під загрозою розстрілу, "юридично" оформлені як добровольці, яким взагалі буцімто не мають платити. Зарплати таких людей осідають напряму в кишенях командирів.
• Існує й інша схема заробітку на мобілізованих та ідейних бойовиках. Їм пропонують підписати короткострокові контракти з російською армією та обіцяють просто шалені оклади та надбавки.
• Насправді ж одна й та сама людина опиняється у списках мобілізованих та значиться при цьому кадровим російським солдатом. Міноборони росії нараховує зарплату "обом" службовцям, але найбільшу з них командири забирають собі. Меншу віддають підлеглому.
• У такий спосіб загарбники також частково вирішують проблему набору нових людей до свого війська. Оскільки вищому командуванню наплювати, чи штати армій насправді будуть роздуті до потрібних цифр, чи там будуть "мертві душі".

Тож жителі Донеччини та Луганщини, яким вдається пережити місяць на війні, все одно залишаються обманутими. Їх родини ледве виживають десь у тилу, а вони не можуть нічим їм допомогти. На всі скарги щодо недоплат командири кажуть, що "втратили документи", чи "забули внести до списків" та придумують інші пояснення своїх вчинків.

При цьому ті учасники бойових дій, яких відпустили додому на кілька днів, повертаються до рідних міст дуже озлобленими. І подекуди виміщають свою злість на численні мобілізаційні загони. Зокрема через те, що всі так звані "воєнкоми" отримують таку ж зарплату, як і ті, хто реально ризикує своїм життям на передовій.

Мобілізаційні загони зневажають усі

На початку серпня мобілізовані та "досвідчені воїни" у Луганську під час звільнення вкрай жорстко побили двох "комендантів" та в такий спосіб помстилися їм за те, що їх відправили у зону бойових дій попри небажання воювати.

Загалом, за даними розвідки, жителі так званих "ДНР" та "ЛНР" вкрай негативно ставляться до мобілізації та "воєнкомів". Кожного дня представникам мобілізаційних загонів доводиться конфліктувати із жінками, які починають відбивати своїх рідних та рятувати їх від смерті. При цьому подекуди у них це виходить. Бо групи "комендантів" не бажають вступати у конфлікт з численними цивільними, а використовувати проти жінок зброю їм заборонили під страхом смерті.