Полковник запасу ЗСУ, льотчик-інструктор і військовий експерт Роман Світан в ефірі 24 Каналу пояснив, що на Запорізькому напрямку Росія переходить від наступу до оборони. За його словами, частину резервів окупанти перекидають на Донеччину, де зараз намагаються розвивати тиск.
Дивіться також Росіяни готують новий масований удар по українських містах і громадах, – Зеленський
Росіяни відходять на Запорізькому напрямку
Світан застеріг від надто оптимістичних висновків щодо відходу російських військ на Півдні. На його думку, окупанти не залишають напрямок, а змінюють підхід до ведення бойових дій. Причиною стали проблеми з логістикою та зростаючий вплив українських дронів, які вже дістають цілі поблизу Азовського узбережжя.
До слова! На Запорізькому та південному напрямках говорять про локальні успіхи Сил оборони України, зокрема в районі Степногірська та на Олександрівському напрямку. Там тривають бої за витіснення ворога й повернення позицій, а окремі ділянки на стику Дніпропетровської, Донецької та Запорізької областей називають важливими для вирівнювання лінії фронту. Ідеться про спробу відтиснути росіян за природні рубежі й зробити оборону стійкішою.
Військовий експерт звернув увагу, що підвезення ресурсів на Запорізький напрямок для росіян стає дедалі складнішим. Зокрема, шлях від Ростова до Василівки становить близько 500 кілометрів, а значна частина маршрутів перебуває під загрозою ударів.
Вони зараз переходять в оборонний режим. Тобто не втекли в Ростов, а просто відтягуються з наступального режиму в оборонний,
– пояснив Світан.
Частину сил росіяни залишають на підготовлених оборонних позиціях, а частину резервів перекидають на інші напрямки. Водночас він не виключив, що після накопичення нових ресурсів окупанти можуть знову повернутися до активніших дій на Запоріжжі.
Для них зараз триває оперативна пауза в накопиченні стратегічних резервів під літню воєнну кампанію,
– зазначив полковник ЗСУ в запасі.
За його словами, цей процес може тривати ще кілька місяців. Саме тому нинішній відхід росіян варто розглядати як перегрупування сил, а не як остаточну відмову від планів на цьому напрямку.
Донеччина стає головним напрямком для російських резервів
Поки на Запорізькому напрямку росіяни переходять до оборони, частину оперативно-тактичних резервів вони перекидають на Донеччину. Світан пов'язує це з тим, що саме там окупанти зараз бачать більше шансів для просування.
Світан пояснив чому відхід росіян на Запорізькому напрямку не випадковий: дивіться відео
Йдеться передусім про райони Покровська, Слов'янська та Костянтинівки. За його словами, біля Покровська росіяни тримають приблизно 100-тисячне угруповання, а під Слов'янськом – близько 150 тисяч військових. Частина передових груп уже просочується в район Костянтинівки з півдня, південного заходу та сходу. Це створює загрозу не лише для самого міста, а й для подальшого тиску на Дружківку.
Якщо вони на початку літа вже зайшли в Костянтинівку і починають там працювати, то за три місяці можуть взяти її під повний контроль і нас витиснути,
– пояснив Світан.
Військовий експерт наголосив, що позитивні новини з одного напрямку не мають перекривати ризики на іншому. Якщо Росія справді зосереджує сили на Донеччині, то головною небезпекою стає не сам відхід із частини позицій на Півдні, а те, куди саме перекидають ці підрозділи.
Позитивні реляції можуть приховати більшу проблему
Світан порівняв нинішню ситуацію з торішніми помилками, коли окремі успіхи могли перекривати небезпечні процеси на інших ділянках фронту. Він наголосив, що не можна сприймати відхід росіян на Запорізькому напрямку як самодостатню перемогу, якщо водночас погіршується ситуація на Донеччині.
За його словами, саме такий дисбаланс у сприйнятті подій може створити хибне відчуття контролю.
Коли чуєте, що ми вибили росіян із Запоріжжя і повернули 649 квадратних кілометрів нашої території, у цей час ми можемо втратити Костянтинівку,
– зауважив військовий експерт.
Він нагадав ситуацію з Покровськом і Мирноградом, коли росіяни змогли взяти район у напівоточення, поки увага була прикута до інших ділянок фронту. Схожого сценарію не можна допустити під час літньої воєнної кампанії. Позитивні зміни на Півдні важливі, але їх треба оцінювати разом із рухом російських резервів.
Це просто переформатування залишків оперативно-тактичних резервів,
– пояснив Світан.
Тому нинішні дії росіян на Півдні варто розглядати не як остаточний провал їхніх планів, а як спробу змінити конфігурацію сил. Головне питання зараз у тому, чи вдасться Україні не дати окупантам використати це перегрупування для нового тиску на Донеччині.
Що відомо про останні зміни на фронті?
У ніч на 27 травня 2026 року в окупованому Донецьку пролунала серія вибухів. Місцеві телеграм-канали писали про численні влучання, а "Атеш" повідомив також про удари по російських об'єктах на окупованих територіях Донеччини та Запоріжжя. За цими даними, під удар потрапили польові склади й резервні командні пункти, а окупантам довелося терміново відтягувати частину ресурсів глибше в тил, що ускладнює постачання передових підрозділів.
У звіті ISW за 28 травня 2026 року йшлося, що росіяни продовжують атаки на кількох напрямках, але здебільшого з обмеженим результатом. На Сумщині ворог мав локальні просування, на Харківщині й Донеччині тривали бої та спроби інфільтрації, однак на низці ділянок помітних успіхів він не досяг. Водночас українські сили, за оцінкою аналітиків, мали просування на Великобурлуцькому та Олександрівському напрямках.
Наприкінці травня 2026 року однією з головних загроз на Донеччині лишається район Костянтинівки. Росіяни тиснуть на місто з півдня і південного заходу, намагаються зламати оборону авіабомбами та штурмами, тоді як тема можливого наступу з Білорусі знову активно обговорюється в інформаційному просторі. Водночас підтверджень формування на білоруському напрямку такого угруповання, яке могло б повторити сценарій 2022 року, наразі не наводили.