Під час російських атак по Україні ракетами та дронами періодично наслідки відчувають на собі й інші країни. Варто зауважити, що не завжди мова йде про сусідні держави. Наприклад, 7 вересня ірано-російський дрон упав на сході Латвії, яка не має спільного кордону з Україною.

За час повномасштабної війни росіяни порушили повітряний простір щонайменше 5 членів НАТО під час атак по Україні. Ще 2 країни, в чий повітряний простір іноді заходять дрони та ракети ворога, – не члени Альянсу.

Чому Росія випробовує терпіння НАТО та чого прагне досягти подібними інцидентами – читайте в матеріалі 24 Каналу.

Цікаво Падіння російських БПЛА в Румунії та Латвії: у Білому домі відреагували на дії Кремля

10 березня 2022 року. Третій тиждень повномасштабної війни в Україні. Поруч з кадрами з українських сіл та міст, які перебувають під бомбардуваннями, фігурують гучні заголовки про те, що у столиці Хорватії впав невідомий дрон.

Пізніше стало відомо, що це радянський безпілотник Ту-141. Літальний апарат порушив повітряний простір аж трьох країн – Румунії, Угорщини та Хорватії. Військово-повітряні сили трьох країн спостерігали за БпЛА, поки він не впав у Загребі.

Наслідки падіння безпілотника в Загребі: дивіться відео

Таке порушення повітряного простору Альянсу стало першим випробуванням для союзників. Росія почала звинувачувати в запуску безпілотника Україну, апелюючи до того, що радянські апарати є на озброєнні обох країн, а російські війська вже нібито давно не застосовують їх.

Та все б нічого, якби не одне але. Український дрон ідентифікувати було б надзвичайно просто, адже маркування всієї радянської техніки після розпаду СРСР було змінено з червоної зірки на жовтий тризуб. Натомість Росія символіку на техніці не змінювала.

Належної реакції від союзників так і не було. Українські ЗМІ з посиланням на джерела в розвідці тоді заявляли, що росіяни переплутали село Ярунь на Житомирщині та район Ярун у хорватській столиці, оскільки латинкою вони пишуться однаково – Yarun. Та все ж з часом історія з безпілотником у Хорватії відійшла в забуття, однак росіяни тоді не побачили рішучої відповіді, яка б дала розуміння, що ще одне порушення повітряного простору НАТО матиме катастрофічні для Москви наслідки.

Молдова з-поміж усіх сусідів чи не найбільше опосередковано страждає від російських ударів по Україні (після нашої держави, звісно). Молдова не є членом НАТО, а ще не має авіації для патрулювання неба. Наявні радянські системи ППО – застарілі та слабкі, що визнають самі представники тамтешнього Міноборони. Повітряний простір країни росіяни порушували неодноразово:

  • 10 жовтня 2022 року під час першого масованого удару по енергетиці щонайменше 3 крилаті ракети "Калібр" пролетіли через територію Молдови у напрямку західних областей України;
  • 31 жовтня 2022 року уламки збитої російської ракети впали на півночі Молдови;
  • 5 грудня 2022 року після атаки по Україні біля міста Бричень виявили нерозірвану бойову частину російської ракети;
  • 10 лютого 2023 року щонайменше 2 ракети пролетіли через територію Молдови;
  • 25 вересня 2023 року уламки ракети С-300 впали в тимчасово окупованому Придністров'ї. Імовірно, це ракета української ППО;
  • 28 вересня 2023 року уламки ракет виявили в озері за 35 кілометрів від Кишинева;
  • 11 лютого 2024 року в Молдові впали уламки ірано-російського дрона Shahed. На місці падіння виявили бойову частину з 50 кілограмами вибухівки.

Уламки шахеда в Молдові
Уламки дрона, знайденого після падіння 11 лютого 2024 року / Фото прикордонної служби Молдови

  • 17 лютого 2024 року в Молдові знову виявили уламки ірано-російського БпЛА;
  • 4 квітня 2024 року на території країни знову виявили уламки БпЛА.

Після кожного інциденту офіційний Кишинів дає дипломатичні відповіді росіянам: МЗС викликає посла, а влада засуджує російську агресію та висловлює підтримку Україні. Варіантом захисту від російських ракет та дронів для Молдови могла б стати хіба що допомога сусідньої Румунії, проте і в неї є проблеми.

Вперше румунський повітряний простір порушив безпілотник Ту-141. Однак вже через 3 дні на території Румунії приземлили російський розвідувальний дрон, імовірно "Орлан-10". Однак офіційний Бухарест висловив припущення, що дрон не є військовим, і цю історію забули.

10 лютого 2023 року під час масованої атаки по Україні тодішній головком ЗСУ Валерій Залужний заявив, що дві російські ракети порушили простір Румунії та Молдові. Якщо Кишинів підтвердив цю інформацію, то Бухарест – заперечив.

Та ось влітку 2023 року ситуація для румунських прикордонних районів, котрі межують з Україною в районі дельти Дунаю, стала складною. Росіяни чи не щоночі атакували прикордонні міста Ізмаїл, Кілію, Рені та навколишні села. Наприклад, 25 липня 2023 року ірано-російські дрони атакували пункт пропуску на українсько-румунському кордоні в Рені.

Кількість випадків, пов'язаних з тим, що мешканці прикордонних районів чують вибухи, бачать роботу ППО та є під загрозою через можливе падіння уламків, змусило румунську владу збудувати укриття, зокрема, в селі Плауру, що навпроти Ізмаїла.

Крім того, в прикордонних регіонах почали працювати сигнали повітряної тривоги.

Вибух в Румунії
Вибухи в Румунії після атаки по Україні 6 серпня 2023 року / Фото з фейсбук-сторінки Олега Ніколенка

Під час атаки вночі 8 вересня 2024 року щонайменше один ірано-російський дрон певний час літав над Румунією і за ним спостерігали винищувачі F-16. Опісля він повернувся на територію України. У відповідь на питання, чому ж дрон не збили, прем'єр-міністр Румунії Марчел Чолаку заявив, що країна не зобов'язана цього робити, бо цілями були не об'єкти на території країни.

Наступного дня в Румунії знайшли уламок "Шахеда".

15 листопада 2022 року. На той момент росіяни здійснили одну з наймасованіших атак по Україні, завдаючи ударів по енергетичних об'єктах по всій країні. Згодом з'явилися повідомлення про те, що дві ракети впали на території Польщі в селі Пшеводув, унаслідок чого загинули двоє людей.

Наслідки падіння ракети в Пшеводуві: дивіться відео

Пізніше Польща у результаті проведеного розслідування заявила, що в Польщі впала ракета української ППО. Якщо це справді так, то означає, що російська крилата ракета маневрувала біля українсько-польського кордону, а ракета ППО – ні, тому впала на польській території.

Так чи інакше, але цієї трагедії не трапилося б, якби не російська атака. Проте цей епізод призвів до похолодання у відносинах Варшави та Києва, а чимало радикальних поляків звинуватили Україну в "убивстві двох польських громадян".

Проте подальші російські атаки в прикордонних районах західних областей змусили Польщу піднімати авіацію в повітря. Та 24 березня 2024 року російська ракета (імовірно Х-101) залетіла на територію Польщі й перебувала там 39 секунд. Польська ППО не перехоплювала ракету – та розвернулася в бік України.

26 серпня 2024 року під час чергової нічної атаки ірано-російський "Шахед" залетів у повітряний простір Польщі, де був понад 33 хвилини і зник із радарів у Люблінському воєводстві. Польська армія заявила, що не збила дрон через погані погодні умови, але уламки безпілотника не знайшли й досі.

8 липня 2024 року Україна та Польща підписали безпекову угоду, в якій польська сторона ініціювала положення про напрацювання механізмів, котрі дозолять Польщі збивати російські ракети ще над нашою територією.

Проте НАТО відмовляється від подібних ініціатив.

Неочікувано в переліку країн, які "випадково" атакує Росія, опинився її вірний сателіт – Білорусь. Уперше ірано-російський дрон залетів на територію країни в липні 2024 року та вибухнув за 120 кілометрів від кордону.

Щонайменше двічі білоруська авіація збивала російські дрони. Вперше цей факт повітряні сили Білорусі підтвердили 5 вересня 2024 року, заявивши про атаку двох невідомих БпЛА. Мінськ не поспішає визнавати, що це російські безпілотники. Тієї ночі, за даними моніторингових каналів, "Шахеди" порушили повітряний простір Білорусі.

Падіння збитого дрона в Білорусі: дивіться відео

Дрон збили під Гомелем, унаслідок падіння уламків було зафіксовано пошкодження даху цегляної будівлі.

Щодо того, чому російські дрони летять до Білорусі, думки експертів різняться. Проте найпоширенішою є проблема з навігацією в дронах, які нині виробляє Росія: під впливом санкцій довелося шукати альтернативні компоненти, які, вочевидь, не надто добре працюють.

Ще одна версія – робота української РЕБ. На підтвердження цього військовий експерт Олександр Коваленко наводить як приклад епізод повернення двох "Шахедів" на територію Росії, де їх довелося збивати ворожій ППО.

Ірано-російські дрони долетіли й до країн Балтії, а якщо точніше, – до Латвії. 7 вересня 2024 року невідомий безпілотник упав у Гайгалавській волості Резекненського краю. Пізніше було встановлено: це один із "Шахедів", котрий під час нічної атаки полетів у Білорусь.

Командувач Збройних сил Латвії генерал-лейтенант Леонід Калніньш заявив, що бойова частина після падіння не детонувала, її знешкоджували фахівці. Водночас як і Збройні сили, так і Міноборони країни апелюють до того, що Латвія не була ціллю дрона.

Однак унаслідок цього інциденту Латвія посилює ППО на східних кордонах. Водночас глава МЗС Литви Габріеліус Ландсбергіс обурився тим, що трапилося і назвав цей інцидент результатом безділяльності союзників.

Інциденти, немислимі 3 роки тому, тепер сприймаються як рутина. Ніщо не повинно падати на Україну, чи Латвію, чи будь-де на території НАТО, але це нова реальність, до якої призвела наша бездіяльність,
– наголосив Ландсбергіс.

НАТО засудило цей інцидент і висловило занепокоєння діями Росії, які спрямовані на ескалацію.

З-поміж усіх сусідів України російські ракети та дрони не порушили хіба що повітряний простір Словаччини. Та тенденція останніх тижнів показує, що це, ймовірно, лише питання часу. Крім того, якщо "Шахеди" змогли через всю Білорусь долетіти до Латвії, то такими ж є загрози для Литви.

Загроза ж для Польщі, Румунії, Молдови і навіть Білорусі залишається високою. От чи доповнить цей список Угорщина – прогнозувати не варто.

Звісно, членів НАТО не можна засудити за дії, або, як каже Ландсбергіс, бездіяльність. Причина того проста – Захід добре пам'ятає Другу світову війну. І пам'ятає не через "перемоги", а через ті трагедії, які вона принесла. Ба більше, війна, яка триває в Україні, тільки його ретравматизує. Зважаючи на те, що наша країна 11-й рік живе в умовах війни, з яких майже 3 – повномасштабна війна, ми дивимося на ситуацію інакше та сприймаємо загрози інакше.

Та все ж, що точно потрібно зробити Альянсу, так це продемонструвати Росії, що існує межа, яку переходити їй має бути страшно. Сьогодні уламки дрона падають на безлюдну місцевість країни НАТО. Але завтра вони можуть впасти і на житловий будинок, і доки російські дрони літають Східною Європою, доти загроза існує не лише для українських громадян.

Вочевидь, Росія веде гібридну війну. Це відбувається разом із кібератаками та порушеннями повітряного простору винищувачами, зокрема над Балтійським морем. Росія веде активну пропаганду, фінансує проросійські організації, а безпілотники, які порушують повітряний простір, – така собі "розвідка боєм", аби зрозуміти, наскільки далеко можна зайти в своїх планах.