Захист енергетики Київщини провалено: 26 об’єктів не готові, а відповідальних досі шукають
Спочатку ми всі дружно посміялися з крокодилів, розкішних інтер'єрів і пригод підрядників, які будували захисні споруди для енергетичних об'єктів Київщини. Але за цими яскравими деталями якось загубилося значно важливіше питання. Хто насправді відповідав за реалізацію програми і де результат?
А результат, судячи з оприлюдненої інформації, невтішний. Про це пише Віктор Таран.
Скидають вину на підлеглих
За словами народного депутата Олексія Кучеренка, жоден із 26 об’єктів не добудований. Середній рівень готовності становить близько 55%. І це при тому, що завершити роботи планували ще до 1 жовтня 2026 року. Йдеться про контракти на суму близько 1,7 мільярда гривень.
І тут починається найцікавіше. Учора колишній заступник міністра Руслан Олійник опублікував пояснення свого звільнення. У ньому він фактично вказав на людину, яка, за його словами, безпосередньо керувала реалізацією програми – це Микола Калашник. Ексголова Київської ОВА, а нині міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту України.
Олійник нагадує, що виконання планів стійкості було одним із ключових завдань очільника адміністрації. Сам Калашник щотижня звітував про хід робіт на селекторних нарадах.
Але є ще один цікавий момент: договори з підрядниками укладав департамент регіонального розвитку, який Олійнику не підпорядковувався. За його словами, цей напрям курувала інша заступниця голови, близька до Калашника. А укладання контрактів на 26 об’єктів без погодження керівника адміністрації було неможливим. Звісно, це позиція Олійника, яка потребує перевірки. Калашник, зі свого боку, заперечує порушення і заявляє, що діяв у межах своїх повноважень.
Але від цього головне питання нікуди не зникає: якщо керівник відповідав за реалізацію планів стійкості, контролював їх виконання та регулярно звітував про результати, то чому сьогодні питання відповідальності зосереджене переважно навколо його підлеглих?
Питання без відповіді
Звільнення заступників, взаємні звинувачення, заяви про інформаційні атаки. Усе це дедалі більше нагадує боротьбу за те, хто відповідатиме за провал програми.
Але управлінська відповідальність не закінчується на рівні заступників. Особливо коли йдеться про стратегічні об’єкти, мільярдні контракти та безпеку людей.
І тут суспільство має право отримати відповіді на цілком конкретні запитання. Чому 26 об’єктів не завершені у встановлені терміни? Скільки бюджетних коштів фактично витрачено і які роботи виконано? Хто ухвалював ключові рішення щодо підрядників і контролював їхню роботу? Хто персонально відповідає за невиконання програми?
Бо зараз важливо не те, хто кого звільнив і хто на кого написав заяву. Важливо, чому об’єкти енергетики досі не отримали запланованого захисту і хто за це відповість.
Бо зима нікуди не поділася. І російські ракети теж.
Колонка є особистою думкою автора, редакція 24 Каналу може не поділяти її.