Наблизимось до збиття 100% цілей, – полковник запасу сказав, що для цього потрібно

Полковник ЗСУ в запасі, льотчик-інструктор та військовий експерт Роман Світан в ефірі 24 Каналу пояснив, що цей показник можна суттєво покращити. За його словами, для цього Україні потрібен інший підхід до побудови ППО.

Дивіться також Хочуть повернути ініціативу: Путін посилив удари балістикою по Україні, – Bloomberg

Російський терор проти цивільних у Києві

У цій атаці Росія знову діяла не по військовій логіці, а по терористичній. Її ціль – тиснути на українське суспільство, бити по військово-політичному керівництву через страх і виснаження людей, тому під удар ідуть не армійські об'єкти, а місця компактного проживання населення.

Важливо! Після масованої атаки на Київ у ніч проти 24 травня 2026 року кількість жертв зросла до 3 людей. Станом на 25 травня було відомо про 91 постраждалого, серед них 3 дітей, а вже 26 травня під час рятувальних робіт у напівзруйнованому будинку знайшли фрагменти тіла жінки, яку вважали безвісти зниклою.

Київ для цього ворог обирає ще й через близькість до кордону. Для росіян це один із найзручніших напрямків, де можна поєднати масований удар із великим психологічним ефектом, тому столиця й надалі лишатиметься однією з головних мішеней для таких атак.

Тут нічого воєнного немає. Стоїть терористична задача геноцидного плану – тиснути на українське військово-політичне керівництво і українське суспільство,
– сказав Світан.

Під час таких обстрілів під вогонь потрапляють об'єкти водопостачання, лікарні, школи, торгові центри, метро та інша цивільна інфраструктура. Росія б'є саме туди, де це найболючіше для мирного населення, і цим ще раз показує, що для неї важливий не військовий результат, а масштаб руйнувань і паніки.

Удари йшли в основному по інфраструктурних об'єктах. Це чистий тероризм у чистому вигляді,
– наголосив полковник запасу.

На цьому тлі окремо видно й іншу проблему: навіть за високого відсотка збиття частина цілей усе одно проривається. І головне питання, як перебудувати ППО так, щоб таких проривів ставало якомога менше.

Бар'єрна ППО для захисту від дронів і крилатих ракет

Під час цієї атаки Росія використала близько 600 дронів і 90 ракет. За даними, на які послався Світан, із 600 дронів вдалося збити 549, і це дає приблизно 90% знищення, але для такого масштабу удару цього все одно недостатньо, бо навіть кілька десятків цілей, що прорвалися, означають прямі влучання по місту.

Світан пояснив, як Україні посилити ППО проти дронів і ракет: дивіться відео

Він звернув увагу, що з крилатими ракетами ситуація виглядала гірше. Із 54 таких ракет збили 44, тобто 10 пройшли, а це вже понад 20% і показник, який свідчить, що нинішня модель захисту треба посилювати не точково, а по всій лінії перехоплення.

Якщо створити фронтову ППО, не об'єктову, а саме бар'єрну, вона може перехоплювати 95 – 98% цілей на крилі, а далі добивати вже за допомогою авіації або зенітно-ракетних комплексів,
– сказав Світан.

Його логіка полягає в тому, що дрони і крилаті ракети треба перехоплювати ще на підльоті, а не лише прикривати окремі міста чи об'єкти вже в останній точці маршруту. Така система щільніше закриває простір і дає більше часу, щоб добити ті цілі, які пройшли перший рубіж.

Треба робити упор не на виробництво дронів-перехоплювачів. У них буде відсотків 20 застосування, а в основному – на виробництво ракет малої дальності з інфрачервоними головками самонаведення,
– наголосив полковник запасу.

Він вважає, що саме це є оптимальним варіантом для боротьби з аеродинамічними цілями, зокрема з дронами і крилатими ракетами. Якщо ущільнити фронтову систему ППО і додати більше таких засобів, відсоток збиття можна суттєво підняти.

Якщо ущільнити фронтову систему ППО, ми тоді уйдемо від ураження і принаймні наблизимось до збиття 100% російських цілей на крилі,
– сказав Світан.

Йдеться про систему, де перший рубіж бере на себе бар'єрне перехоплення, а далі в роботу підключаються авіація і зенітно-ракетні комплекси. Так, на його думку, Україна може суттєво підняти відсоток знищення саме тих цілей, що летять "на крилі". 

Балистичні ракети залишаються найскладнішою загрозою

Навіть якщо Україна посилить захист від дронів і крилатих ракет, проблема з балістикою нікуди не зникне. Такі цілі не перехоплюються тими самими засобами, що й аеродинамічні, тому тут потрібні або спеціальні протибалістичні комплекси, або системи, які можуть збивати ракеті наведення ще до удару.

Один із варіантів – робота систем на кшталт "Ліри", які використовують спуфінг і підміняють дані зі супутників. Це не дає ракеті нормально націлитися, але таких засобів замало, і вони не прикривають усю країну.

Проблема з балістикою залишиться. Балістичні ракети, хоч "Орешник", хоч "Іскандер", можна перехоплювати тільки протибалістичними комплексами,
– сказав Світан.

Звичайних зенітно-ракетних комплексів Україна не має в такій кількості, щоб повністю закрити весь простір від таких ударів.

Якби такі системи стояли всюди і прикривали всю країну, тоді, може, не так точно влучала б балістика,
– наголосив полковник запасу.

Тому навіть ефективна робота ППО проти дронів і крилатих ракет не прибирає головного ризику, бо балістика й далі лишається найважчою ціллю.

Як відповісти на удари "Орешником"?

Світан вважає, що однієї лише оборони тут замало, бо проти балістичних ударів Україні потрібен ще й інструмент стримування. Він говорить про дзеркальну відповідь, яка змусила б Росію рахуватися з ризиком для власних больових точок, і насамперед для Москви.

Для нас важлива можливість дзеркальних ударів, а ще краще – балістикою по Москві. Це оптимальний варіант,
– сказав Світан.

Він нагадав, що таку зброю в Україні досі не створили, хоча війна триває вже багато років. На його думку, тут варто дивитися і на іранський досвід, де ставку зробили на велику кількість балістичних ракет і удари по найбільш чутливих точках противника. Такий підхід дав би Україні додатковий аргумент і проти спроб залякування "Орешником".

Сам "Орешник", як вважає експерт, Росія використовує не лише проти України, а й як сигнал для Європи. У конвенційному спорядженні він не виглядає небезпечнішим за інші російські ракети, а за точковою потужністю, за його словами, "Кинджал" навіть серйозніший, але загроза все одно залишається, тому й захист від таких ударів треба вибудовувати окремо.

Протистояти "Орешнику" можна кількома методами. Один із них – розгортання систем типу THAAD, тобто позаатмосферного перехоплення,
– пояснив полковник запасу.

Він зазначив, що такі ракети треба перехоплювати ще до розкриття бойової частини. Ще один варіант він бачить у протиракетному "зонтику" Aegis, але такий захист Україна зможе отримати лише в разі вступу до НАТО. Паралельно Києву треба переконувати партнерів передати системи THAAD і пояснювати, що вони прикриватимуть не лише Україну, а й дипломатичні об'єкти держав-союзниць.

Що відомо про тиск на українську ППО?

ISW пише, що під час масованої атаки 24 травня Росія знову використала знайому тактику: спершу перевантажувала українську ППО великою кількістю дронів, а вже потім била ракетами. У звіті зазначили, що українські сили збили 91,5% безпілотників і 81,5% крилатих ракет, а сам удар став наймасованішим за кількістю ракет із грудня 2024 року. 

У Повітряних силах наголосили, що Росія постійно нарощує кількість "Шахедів", які запускає одночасно, і змінює тактику їх застосування. В один із днів зафіксували запуск 741 безпілотника, з яких до цілей дісталися лише 23, але саме масштаб таких нальотів робить роботу ППО дедалі складнішою.

Після удару по Києву в Повітряних силах також пояснили, що комбіновані атаки важко відбивати через одночасне застосування різних засобів ураження, різні параметри польоту і погодні умови. Окремо наголосили, що для захисту великого міста потрібно багато засобів ППО, а стовідсоткового захисту від таких ударів зараз не може гарантувати жодна країна.

Володимир Зеленський заявив, що питання протиповітряної оборони зараз є найпріоритетнішим у роботі з партнерами. Він також закликав і далі працювати над стійкістю українських міст, спільними оборонними рішеннями і відбудовою громад після російських атак.