За Конституцією, суддів спочатку на 5 років призначає Президент. Потім, за рекомендаціями Вищої ради юстиції, Верховна рада або обирає їх безстроково, або ж звільняє. Однак це формальність, бо суддів ніхто не перевіряє. Як наслідок, без повноважень залишаються більше тисячі українських суддів.
Заручниками обставин у цій ситуації стали і судді, і громадяни. У Рівненському окружному адмінсуді із 16 суддів лише четверо ходять на роботу. Решта, оскільки вони не звільнені з посади, займаються аналітикою чи готують матеріали на збори суддів.
На одного діючого суддю припадає близько двохсот справ на місяць. Це забагато і позначається на якості рішень. Деякі райони України взагалі не мають суддів, котрі можуть здійснювати правосуддя. Тобто, люди не можуть отримати елементарного – аліментів чи поновитись на роботі.
Читайте також: Судді Майдану будуть покарані – Вищий адміністративний суд виніс рішення
Вирішити ситуацію може парламент, але він не голосує за так званих "суддів Януковича", виконуючи запит суспільства на очищення судової системи.
Конфлікт у суспільстві за участі громадян, суддів та парламенту призвів до чималих втрат. Навіть, коли судді без повноважень і не виконують своєї роботи, зарплатню вони все одно отримують.
За підрахунками журналістів, період "без повноважень" суддів обійшовся платникам податків у 300 мільйонів гривень, а це річна пенсія 22 тисяч пенсіонерів.
У Вищій кваліфікаційній комісії розповіли, що близько 300 суддів брали участь у забороні мирних зібрань, арештах та інших переслідуваннях мітингувальників. Питання щодо них винесено на розгляд парламенту. Якщо депутати проголосують, то ці судді будуть обрані безстроково, якщо ні – Вища рада юстиції має внести подання про звільнення.
Читайте також: Як суддів обиратимуть на довічний термін: що варто знати
Однак поки ці процедури закінчаться, можуть набрати чинності зміни до Конституції, за якими повноваження тих суддів, які були призначені на 5 років, автоматично припиняються.