Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Саркофаг над Чорнобильською АЕС: чому це потрібно та що зміниться

      Минуло понад 30 років, відтоді, як Україну сколихнула страшна трагедія – техногенно-екологічна катастрофа, спричинена вибухом реактора четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції. Вона завдала непоправної шкоди довкіллю та здоров'ю людей. Та одночасно стала уроком та іспитом не лише для України, а й для всього людства.

      Унікальність нового об'єкту укриття

      Допомогти оговтатися після наслідків радіологічної катастрофи Україні зголосилися міжнародні партнери. За їх сприяння та фактичної допомоги у квітні було завершено будівництво нового об'єкту укриття.

      Коротка історія про Чорнобильську трагедію, яка назавжди закарбувалася в пам'яті – у матеріалі 24 каналу

      Він встановлений над зруйнованим четвертим енергоблоком ЧАЕС. Гігантський конфайнмент вагою більш ніж 36 тисяч тонн уже успішно пройшов пробну 72-годинну експлуатацію. Він запобігатиме поширенню радіоактивних речовин, якими й досі заповнений енергоблок. Працюватиме новий саркофаг щонайменше наступне століття.

      "Ми разом з міжнародними партнерами впроваджуємо новітні технології та рішення для подолання наслідків аварії на ЧАЕС", – повідомив прем'єр-міністр Володимир Гройсман.

      Що відомо про конфайнмент ЧАЕС? Це унікальний проект, аналогів якому немає у світі. Це найбільша з коли-небудь побудованих рухомих наземних конструкцій. Завдовжки вона сягає 160 метрів, а завширшки – майже 260 метрів.

      Будівництво об'єкту почалося ще у 2012 році. На різних стадіях у роботах було залучено до трьох тисяч людей. Серед них – найкращі інженери кількох десятків країн світу. Будували конфайнмент не над зруйнованим реактором – це було б надто небезпечно через високий рівень радіації, а на спеціальному будмайданчику. Він розташовувався у кількох сотнях метрів від попереднього вже аварійного об'єкта "Укриття". Загальна вартість будівництва склала понад два мільярди євро.

      Будівництво саркофагу

      Новий безпечний конфайнмент – не просто захисний купол. Це складна високотехнологічна система з багатьма функціями. Покрівля захисної арки – подвійна. Її встановлювали фахівці з Німеччини. Простір між двома шарами покрівлі має важливу технологічну функцію.

      саркофаг
      Саркофаг над Чорнобильською АЕС

      У ньому буде підтримуватися спеціальний кліматичний режим, що захищатиме матеріал покрівлі від впливу екстремальних температур. Крім того, у цьому просторі буде створено дещо підвищений рівень тиску. Це має унеможливити потрапляння радіоактивного пилу назовні.

      Зрештою, саркофаг має надійно прослужити щонайменше 100 років. І встояти у будь-яких природних катаклізмах. Якщо якийсь фрагмент буде пошкоджено, замінити його буде майже неможливо. Адже над зруйнованим реактором ЧАЕС надто високий рівень радіації.

      Будівництво унікального саркофага над Чорнобильською АЕС: дивіться відео

      Подолати наслідки найбільшої техногенної катастрофи Україні активно допомагає НАТО. В рамках програми Альянсу "Наука заради миру та безпеки" свого часу було реалізовано проект "Удосконалена модель Чорнобильського конфайнменту – сприяння Україні в контролі підйому і витоків радіоактивного пилу та захисту персоналу". Його бюджет склав 310 мільйонів євро. Партнер від НАТО – німецька організація GRS має великий досвід у галузі радіаційної безпеки ядерних установок.

      Це яскравий приклад співпраці між Україною та Німеччиною. Експерти обох держав працюють разом, щоб розробити модель для розподілу радіоактивного пилу як всередині, так і поза новим саркофагом,
      – зазначив старший експерт відділу енергетичної безпеки департаменту нових безпекових загроз НАТО Сюзан Мікаеліс. 

      Утім радіоактивну небезпеку в Україні несе не лише Чорнобиль.

      чорнобиль
      Чорнобильська катастрофа у цифрах

      Могильники радіоактивних відходів 

      У селище Цибулеве, яке розташоване на Кіровоградщині, мешкає майже дві тисячі осіб. І саме там зберігається справжня "брудна бомба" – могильники радіоактивних відходів. Вони були утворені ще радянськими збройними силами. А після розвалу Радянського Союзу їх успадкувала Україна.

      Чимало з цих джерел мають значну активність.​ І нині вони загрожують місцевому населенню і довкіллю радіоактивним зараженням.

      "Ті роботи, які планується зробити в рамках трастового фонду НАТО, націлені на досягнення кількох цілей. По-перше, це невластивий для Міністерства оборони досвід поводження з такими матеріалами. По-друге, враховуючи, що ми достеменно не знаємо повний склад того, що там розташовано – це може мати потенційну небезпеку в майбутньому", – пояснив голова Державного агентства України з управління зоною відчуження Віталій Петрук.

      Що пропонує НАТО, аби знешкодити небезпечних відходів в Україні – дивіться у програмі.

      Джерело: 24 канал
      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин
      Залиште відгук