Вебдоступність у Львові: як міські сервіси стають зручнішими для всіх

Львів зробив важливий крок до інклюзивного цифрового середовища. Далі читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.

Читайте також Як українські компанії радикально змінюють поняття лідерства в час війни

Після аудиту вебдоступності оновлено офіційний сайт Львівської міської ради. Сайт став зрозумілішим, логічнішим і доступнішим для користувачів із різними потребами. Незабаром доступнішими стануть й інші міські сервіси – аудит сайтів Центру надання адміністративних послуг та Порталу мешканця триває. 

Український контекст: від критичної точки до прогресу 

З 2021 року Міністерство цифрової трансформації, Програма розвитку ООН в Україні та Центр компетенцій із цифрової доступності проводять в Україні щорічний моніторинг доступності 100 державних вебресурсів. На старті вимірювань ситуація була показовою: лише 1 сайт зі 100 мав високий рівень доступності, ще 12 – достатній, а майже 40 ресурсів мали низьку доступність. 

Сьогодні частка сайтів із достатнім або високим рівнем доступності зросла до майже чверті від загальної кількості, а кількість ресурсів із низькою доступністю скоротилася майже вдвічі. Це означає одне: системна робота дає результат. 

Також в Україні з 2021 року діє стандарт ДСТУ EN 301 549:2019, гармонізований із європейськими вимогами та рекомендаціями WCAG 2.1. Для державних органів доступність – не рекомендація, а обов'язкова вимога. Контрастність, клавіатурна навігація, сумісність зі скринридерами, логічна структура – це базові критерії сучасного цифрового сервісу. 

Як це працює?

Під час аудиту сайту Львівської міської ради ми з командою виявили типові бар'єри: недостатня контрастність тексту та кнопок; некоректна ієрархія заголовків; часткова недоступність із клавіатури; проблеми з озвучуванням елементів скринридерами; складна та нелогічна структура окремих сторінок сайту. 

Ось що вдалось змінити на сайті:

• покращена контрастність відповідно до стандартів;
• впорядкована структура сторінок;
• повна підтримка клавіатурної навігації;
• коректна робота зі скринридерами;
• зрозумілі підписи до форм і чітка логіка користувацького сценарію. 

Це не косметичні зміни, а системне усунення цифрових бар'єрів.

Що треба знати про вебдоступність / Картинка авторки

Оновленою стала також і форма для запису на особистий прийом із посадовцями, що демонструє практичний результат змін. Форма має логічну послідовність полів; чіткі текстові підписи; позначення обов'язкових даних; повну навігацію з клавіатури; коректне озвучування скринридерами; зрозуміле пояснення процедури перед початком заповнення. 

Для користувача це означає простоту та логічну навігацію, а для людини з порушенням зору – самостійність.

У нашій команді з вебдоступності, Digital Accessibility Team, працюють інженери з порушеннями зору, які займаються безпосередньо тестуванням сайтів. 

"Раніше мені була потрібна допомога, щоб подати заявку або звернення. Тепер я можу зробити це самостійно: усе зрозуміло, логічно, навігація зі скрінрідером працює бездоганно", – розповідає про сайт ЛМР мій незрячий колега, експерт вебдоступності Олег Шпай, який протестував оновлені сервіси.

Більше, ніж відповідність стандартам 

Проєкт оновлення міських сервісів став можливим завдяки співпраці команди експертів з вебдоступності SoftServe та команди Львівської міської ради. Аудит, визначення пріоритетів, тестування з реальними користувачами, впровадження змін і повторна перевірка – кожен етап був частиною системного процесу. 

Це приклад того, як технологічна експертиза та відповідальність органу місцевого самоврядування можуть разом створювати інклюзивні рішення. 

Вебдоступність – це не про галочку у звіті, це про рівні можливості. Коли міський сайт стає доступним для людини зі скрінрідером, він стає кращим для кожного. Коли аплікаційна форма працює з клавіатури, вона стає зручнішою для всіх. Коли структура логічна, зменшується кількість помилок і звернень. Доступність – це базовий принцип сучасного цифрового міста. І Львів показує, що системні зміни можливі.