День Перемоги
– День Перемоги – це пам’ять про батьків та дідів, а також про те, що наші воїни АТО мають отримати увагу державт не за кілька десятиліть, а сьогодні. Друга світова війна – була війною високого героїзму та масової некомпетентності військового керівництва. Все дуже схоже на сьогоднішні події.
Про парад в Донецьку
– З одної сторони це викликає сміх, але з іншої – ні, зважаючи на кількість військ, яку вони сформували. Дуже шкода, що ми маючи ідейну перевагу над тими, хто шукає новий СРСР, ми буксуємо в ідеологічній роботі.
Про оборону Маріуполя і Широкиного
– Після того, як понесуть покарання особи, які мають відповідати за оборону Маріуполя, в обов’язки яких входить зведення фортифікаційних споруд, то після цього – саботажу не буде, а буде швидке будівництво. На повне звільнення селища Широкине немає політичної волі. Сили для цього є, але для цього повинна бути підтримка артилерії та інших підрозділів і ніякої місцевої ініціативи. Якщо ми відженемо їх від селища, то далі у них дуже укріплені позиції. Це може закінчитись великими втратами для наших бійців. Але у той же час, у нас є мотивована армія, яка готова воювати, але без наказу робити цього ніхто не буде.
Політична позиція
– Ми зараз зосередились на тому, аби впливати на підвищення боєздатності, щоб була відповідальність посадових осіб, адже саме у цьому корінь усіх воєнних негараздів. Поступово в парламенті ми доходимо до обговорення мінських угод. Ми вважаємо, що їх потрібно публічно обговорювати на засіданнях у Верховній Раді.
Ці угоди не є юридично легітимними, але чогось уся держава працює на їх виконання.
Громадська думка зараз є потужним джерелом, до якого прислухаються абсолютно всі. Україна потребує ще одного перезавантаження влади.
Я думаю, що парламентські вибори можна провести восени.