Віталій Усатий з квітня 2014 року по теперішній час безперервно обіймає посаду голови Господарського суду Харківської області, тобто вже більше шести років. Хоча, згідно зі ст. 20 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", голова місцевого суду обирається зборами такого суду строком на три роки, причому суддя не може обіймати одну адміністративну посаду відповідного суду більше двох строків поспіль.

Ще в жовтні 2020-го в судді Усатого закінчився термін повноважень голови обласного госпсуду, у зв'язку з чим останній відповідно до вимог ст. 128 вищевказаного Закону зобов'язаний був скликати збори суддів для проведення виборів нового керівника суду та його заступників. Однак, станом на 9 листопада, він не те що не визначив орієнтовну дату проведення таких суддівських зборів, але навіть не оголосив про їх необхідність. Причому Усатий, незважаючи на пряму заборону закону, не приховує бажання бути обраним на посаду голови суду на третій термін, що змушує харківських бізнесменів і правозахисників бити в набат. Тим більше, що даний персонаж вже давно став уособленням недопропорядності і зловживань в судовій системі.

Власне, те, що думають харків'яни про голову обласного госпсуду, наочно показують висновки Громадської ради доброчесності від 18 березня 2019 року, де суддя Усатий через систематичні порушення одностайно визнаний невідповідним критеріям доброчесності та професійної етики судді, що мало спричинити його відставку ще тоді. Втім, висновки Ради доброчесності якогось особливого ефекту на Вищу кваліфікаційну комісію суддів не справили. У червні того ж року Комісія за результатом співбесіди та кваліфікаційного оцінювання дійшла висновку, що Усатий цілком відповідає займаній посаді.

Чим так сподобався одіозний Усатий ВККС, можна тільки здогадуватися, адже корупційні скандали супроводжують цього служителя Феміди протягом більшої частини його кар'єри. Ще у 2010 році Вища рада юстиції отримувала скарги на тоді ще просто суддю обласного госпсуду Усатого зі звинуваченнями в порушенні законодавства при розгляді справ про банкрутство. Однак, як і у випадку з ВККС десятьма роками потому, підстав для звільнення Усатого ВРЮ не знайшов, хоча і зафіксував з боку судді порушення.

Що ж змушує і громадських діячів, і бізнесменів постійно скаржитися на суддю Усатого і вимагати його звільнення? Перерахувати всі претензії до цього судді не так вже й просто, адже мова йде про десятки справ, по кожній з яких є серйозні підстави звинувачувати Усатого в грубих порушеннях закону і використанні схем для збагачення. Справа в тому, що Усатий спеціалізується на справах про банкрутство, а ця сфера, як відомо, є однією з найбільш корумпованих і відкриває досить широкі можливості для зловживань. Так, за результатами журналістських розслідувань, описані відразу кілька схем у справах про банкрутство, які вів Усатий.

Вигідне банкрутство

Однією з найпоширеніших є схема штучного затягування розгляду справи про банкрутство, що дозволяє отримувати на активах банкрута незаконні доходи. Так, у 2016 році Усатий почав вести справу державного агропідприємства "Борки", у якого були великі борги перед кредиторами. Кредитори подали позови про вилучення у боржника в рахунок боргу великих земельних ділянок. Однак арбітражний керуючий ДП "Борки" подав свій позов про стягнення дебіторської заборгованості з третьої компанії – ТОВ" Агротрадіція", що якраз і обробляла земельні ділянки, вилучення яких вимагали кредитори. Як результат, справа про банкрутство було затягнуто, і ТОВ "Агротрадіція" могла роками експлуатувати спірну землю, не турбуючись про збереження її родючості, сім'язаміну і дотримання всіх норм ефективного господарювання. За інформацією ЗМІ, фірма "Агротрадиція" пов'язана з Усатим, який розглядав справу про банкрутство "Борки". У цьому випадку у нього був серйозний матеріальний інтерес затягувати справу про банкрутство. Однак це ще не все, Усатий призначив арбітражним керуючим "Борки" Олександра Татіщева, з яким також має зв'язки.

Згідно з даними досьє судді, його дружина Юлія Усата в 2016 році видала довіреність на ім'я Олександра Татіщева на представлення своїх інтересів. Тобто вже на самому початку розгляду справи "Борки", коли Усатий призначив Татіщева арбітражним керуючим, мав місце явний конфлікт інтересів. Сам Усатий, зрозуміло, стверджував, що ніякого конфлікту інтересів у нього з Татіщевим немає, тому що він з дружиною нібито не живе. Але оскільки шлюб офіційно не розірваний і, судячи з усього, найближчим часом розірваний не буде, пояснення це, м'яко кажучи, зовсім непереконливе.

Варто зауважити, що "довірена особа дружини Усатого" Татіщев виступав в якості ліквідатора і арбітражного керуючого далеко не в одній справі, яку розглядав Усатий. І навряд чи хтось здатний повірити, що це збіг. Більше того, в обоймі в Усатого – не тільки Татіщев. Так, досьє судді містить інформацію і про якусь Марину Михайлову, якій видавав довіреність тепер уже Усатий особисто. Михайлова також була арбітражним керуючим в компаніях, банкрутство яких розглядав Усатий, і виніс близько півсотні постанов у цих справах.

Помічник Курченка і "вбивця" інвесторів

Ще одним яскравим прикладом подібних махінацій стала справа про банкрутство ФК "Металіст" – славетного футбольного клубу, знищеного олігархом часів Януковича Сергієм Курченком. Справу про банкрутство клубу вів саме Усатий, і завдяки його старанням справа затягнулася на роки. Весь цей час Курченко, перебуваючи в бігах, мав можливість здавати в оренду майно клубу – задля власної вигоди і, можливо, задля вигоди самого Усатого. Обурені харків'яни навіть влаштували акцію протесту проти затягування банкрутства "Металіста", та на Усатого вона особливого ефекту не мала.

ЗМІ стверджують, що Усатий не гребує і схемами, де банкрутство виступає як інструмент ухилення від сплати податків. Так, за інформацією порталу PROSUD, Усатий вів справи про банкрутство київських компаній ТОВ "Ліском" і ТОВ "Комплекс ТЕХНОЛОДЖІ", які заборгували німецькому інвестору понад 2 млн доларів, та завдяки перереєстрації в Харкові й оперативним рішенням Усатого визнати їх банкрутами німецький інвестор так і не повернув своїх грошей.

Що ж стосується Усатого, то у нього з грошима якраз все дуже навіть непогано, правда, далеко не все про статки судді можна дізнатися з його декларації. Як це нерідко трапляється, у маститого судді "добувачем" в сім'ї є теща-пенсіонерка.

Все – на тещу

На початку своєї кар'єри в кріслі голови Госпсуду Харківської області Усатий демонстрував надзвичайну скромність у побуті. Він нібито разом з сім'єю жив у харківській квартирі своєї мами площею 98 "квадратів", і лише за кілька років свого головування в обласному госпсуді зміг придбати на двох з дружиною автомобіль – SKODA OCTAVIA A7 2013 року випуску.

Також у власності Усатого був невеликий будинок (загальна площа – 55,9 кв. м) у далеко не престижному селі Івано-Шийчине Богодухівського району, там же – 2,5 гектари землі в користуванні. Плюс власна земельна ділянка 1,5 га в смт Високий Харківського району. Втім, все це суддя задекларував за 2016 рік. Хоча роком раніше в декларації Усатого було відзначено ще одну харківську квартиру, вже площею майже 200" квадратів", якою користувалися два його сини.

Взагалі-то численні нестиковки в деклараціях цього судді за різні роки стали його своєрідною "візитною карткою". На що окремо звертала свою увагу Громадська рада доброчесності.

Там же був вказаний дуже цікавий факт: виявляється, суддівська теща Ірина Сидякіна ще в 2011 – 2012 роках видала Усатому і його дружині довіреності на престижні авто марки LEXUS RX і LEXUS LX 570, але подружжя весь час "забувало" декларувати це право користування. Причому Юлію Усату і в 2017-му, і в 2018-му притягували до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху на автомобілі MERCEDES-BENZ GLE 350D 4 MATIC 2016 року випуску, який також належить її матері. Однак у декларації за 2017 рік і цієї машини, вартість якої стартує від 83 тис. доларів, зовсім не видно. Вона з'явилася тільки в декларації-2019 в якості права користування, а замість SKODA OCTAVIA у власності судді виявився тільки китайський мопед.

В одному з журналістських розслідувань теща Усатого взагалі стала однією з головних героїнь. А все тому, що пенсіонерка Сидякіна захоплюється не тільки дорогими машинами – вона в 2015-му і 2016-му купила під Харковом (у вищезгаданому смт Високий, де в Усатого 1,5 га землі) дві земельні ділянки і будинок на 533 "квадрати". За цю нерухомість вона з власної кишені заплатила майже 2 млн грн, хоча за багато років не мала ніяких інших доходів, крім своєї пенсії. Тобто у випадку з головою Господарського суду Харківської області ми маємо справу з банальною схемою під кодовою назвою "запиши все на тещу, а собі залиш мопед".

Покровитель рейдерства

За останній рік в якості свого доходу Усатий задекларував лише свою суддівську зарплату в розмірі 623 тис. грн, а також 26,6 тис. грн страхових виплат. Дружина Юлія крім своєї зарплати в АТ "Шкребець і партнери" (50,3 тис. грн на рік) вказала ще 90 тис. грн якогось "подарунку в грошовій формі". Хоча, щоб тільки утримувати все дороге господарство рідної мами, потрібні значніші суми. І тут явно вчасно – заступництво зятем Усатим окремих рейдерських захоплень на Харківщині, один з гучних прикладів якого був показаний у відеоматеріалі порталу "Стоп корупції".

Суть даного епізоду рейдерства наступна. У 2018 – 2019 роках розгорівся конфлікт між сільгосппідприємствами "Фермер-Агро" та "Щедрі лани Слобожанщини" з одного боку та ТОВ "Добрий господар" – з іншого. Сперечалися за врожай соняшника 2018 року та за врожай озимої пшениці-2019, на які спокусилася очільниця "Доброго господаря" Ганна Камінська, добре відома в регіоні подібною "загарбницькою" практикою.

Так от, у березні 2019-го Господарський суд Харківської області повністю задовольнив позовні вимоги ТОВ "Фермер-Агро". Однак не сталося як гадалося – у справу втрутився Усатий, і вже в жовтні того ж року Московський районний суд Харкова приймає рішення на користь "Доброго господаря". В результаті Камінська за допомогою свого високого покровителя в суддівській мантії домоглася не тільки бажаного врожаю, а й арешту земельних ділянок "Фермера-Агро" і "Щедрих ланів Слобожанщини", а також заборони для них розпоряджатися і використовувати землі, на яких соняшник і озима пшениця і були вирощені. Тобто фермери, вступивши в бій з рейдерами, залишилися взагалі шилом патоки вхопивши.

Як бачимо, за роки роботи головою обласного госпсуду Усатий схемами з банкрутством, винесенням рішень на користь рейдерів, а також розкішним життям, яке не відповідає доходам (ні своїм, ні тещиним), налаштував проти себе широкі кола і бізнесменів, і борців з корупцією. У березні 2019 року, якраз коли ВККС розглядала, чи відповідає кваліфікація і доброчесність Усатого займаній ним посаді, скандального суддю облили зеленкою прямо перед будівлею ВККС.

Зрозуміло, що зеленкою корупцію можна хіба що помітити, але не побороти. Адже все перераховане, за що Усатий і удостоївся "зеленкової люстрації", – це лише мала дещиця його сумнівних досягнень на ниві правосуддя. Втім, і одного рішення Громадської ради про недоброчесність судді мало б виявитися достатньо, щоб назавжди вигнати Усатого із судової системи, однак система, про очищення якої від корупції твердять вже не перший рік, відчайдушно чинить опір. І якщо не придушити цей опір в конкретному харківському випадку, його наслідки торкнуться не тільки харківського бізнесу і правосуддя, а й усієї країни. Адже продовження "ери Усатого" на Харківщині означатиме продовження схем з банкрутством, розгул рейдерства та подальше погіршення інвестиційного клімату. Все це стане і далі гальмувати розвиток країни.

Та головний негативний наслідок збереження посади за Усатим – це те, що курс президента Зеленського на очищення судової влади від сумнівних суддів і корупції можна легко ігнорувати на місцях. А це вже підрив засад державності.