Встигнути та не втратити: що для України важливо у новому бюджеті ЄС

ЗМІ повідомляють, що представники ЄС побоюються: шквал національних виборів, від Франції та Польщі до Італії, наповнить політичний календар наступного року, а це ускладнить укладення угоди щодо бюджету на період після 2027 року. Про це пише Дмитро Корнієнко.

Тому планування бюджету зараз європейці вважають обов'язковим та розумним. Це доволі співзвучно з тезами про "політичну зиму" і відповідну необхідність проактивностей з боку України.

Чому це важливо для України?

Україна ніби більш-менш забезпечена критично необхідними ресурсами до першої половини 2028 року, коли у найгіршому разі брак ресурсів змусить до скорочення та перерозподілу програм. Але при цьому така нестача не призведе до критичного стану економіки чи військових програм. Натомість з другої половини 2028 року, станом на зараз, є суттєва невизначеність. І першою програмою, що може почати наповнювати українські фінансові спроможності в той період, може стати власне бюджет ЄС на 2028 – 2034 роки. 

У межах цього бюджету є кілька статей, напряму чи опосередковано пов'язаних з Україною. Перша та основна – це намір закласти 100 мільярдів євро на підтримку України, щоб наповнити Фонд Ukraine Facility на 2028 – 2034 роки. 

Станом на зараз у фонді, який розрахований на період з 2024 до 2027 року, залишається близько 20 мільярдів євро. Тобто, ухвалення бюджету ЄС гарантуватиме продовження програми та механізму Ukraine Facility до 2034 року. Нагадаю, що інструмент Ukraine Facility працює за принципом "гроші в обмін на реформи".

Щодо нинішнього стану Ukraine Facility Урсула фон дер Ляєн заявила: "Ці суми повільно, але впевнено зменшуються, і тому ми пропонуємо 100 мільярдів євро, щоб знову наповнити фонд для України".

Друге місце в бюджеті, де переважно реалізовуються українські інтереси, – це розширення Європейського фонду миру з 17 мільярдів до 30,5 мільярда євро. За минулий семирічний період із 11 із 17 мільярдів євро пішли на підтримку України. За механізмом Європейського фонду миру країни-члени ЄС можуть передавати та купувати зброю для України з подальшим відшкодуванням.

Третє місце – це створення технічних умов для закладання ще 150 мільярдів євро на європейську програму переозброєння SAFE, на що є запит держав-членів. Ця програма дозволяє країнам ЄС отримувати під гарантії пільгові кредити, спрямовані на військові закупівлі та питання, пов'язані з переозброєнням. Також у програмі прописана можливість для країн ЄС передавати замовлену зброю Україні та замовляти комплектуючі і зброю українського виробництва.

Раніше із 19 країн, що подали запит на фінансування за програмою SAFE, 15 включили у план подальшу передачу зброї Україні.

SAFE не є окремою статтею видатків у європейському бюджетному плані, але можливість подовження програми тісно пов'язана з показниками бюджету, особливо в частині здатності ЄС надавати кредитні гарантії.

Четверте важливе для України місце в бюджеті ЄС – це намір розширити здатність надавати кредитні гарантії за MFA та MFA+, за якими ЄС, згідно зі встановленими лімітами, може надавати країнам-членам (та Україні) пільгово-кредитні, грантові, комбінаційні кошти для підтримки макроекономічної стабільності на середньострокову та довгострокову перспективу. За цим інструментом Україна отримувала від ЄС значні кошти.

Менш важливими програмами, за якими Україна теж може розраховувати на фінансову підтримку, є Connecting Europe Facility (інфраструктура/логістика) та Horizon Europe (наука).

У чому ризик та проблема?

Турне Кошти є не суто технічним, а політичним, спрямованим на те, щоб зберегти проєкт бюджету ЄС у тому вигляді, в якому він був представлений Європейською Комісією. 

Ухвалення бюджету ЄС – це завжди політичний стрес для блоку, оскільки цей бюджет формується в тому числі з частки значних внесків держав-членів, де лідером є Німеччина, яка фінансує до чверті бюджету ЄС. І саме Берлін виступає проти рекордного бюджету ЄС щодо видатків (не плутайте, це не проти фінансування України).

У четвер, 27 серпня, у Берліні зберуться країни, які не підтримують бюджет ЄС: Німеччина, Данія, Нідерланди, Австрія. А пізніше Кошта відвідає кожну з цих країн, щоб знайти компроміс.

І тут важливо зазначити, що вищеперелічені країни не критикують допомогу Україні, а критикують сам бюджет, його видатки та розмір, а також те, скільки внесків доведеться робити для його виконання. 

Києву ж важливо уникнути ситуації, де можуть бути порізані видатки на 2028 – 2034 роки: Ukraine facility (100 мільярдів євро), Європейський фонд миру (30,5 мільярда), параметри лімітів MFA+.

Тож варто стежити за успішністю поїздки Кошти, а українській дипломатії – шукати квитки в Берлін, щоб сприяти недоторканності певних статей, які критично необхідні Україні. Бо німці, як партнери, переважно дослухаються до критичних потреб України попри те, що саме їм доводиться найбільше платити в ЄС.