Чому Росії буде набагато складніше перенести санкції, ніж, до прикладу, Кубі, Венесуелі, Ірану та КНДР – читайте в матеріалі 24 Каналу.

Читайте також Кому вигідне перше з 1942 року бомбардування Кремля

Коли Росія починала повномасштабне вторгнення в Україну, вона розраховувала на бліцкриг, який зробить неактуальними західні санкції. Адже, на думку росіян, зникне власне сама причина їх введення – незалежна українська держава. Був у росіян і план Б – потужна економіка та планова автаркія. Стосовно Росії термін "потужна економіка" звучить дещо іронічно, проте, в росіян були давні аргументи – нафта та газ.

Стабільність російській економіці забезпечували відносно мудра макрофінансова політика, а також успіхи й програми так званого "паралельного імпорту". Втім, саме нафтодолари та неможливість світу відразу ж відмовитись від придбання російських енергоносіїв фінансували агресивну війну проти України та геноцид українського народу.

Але всьому приходить кінець. Росія сама багато зробила для цього – і завдяки поразкам на фронті, і завдяки фіаско на міжнародній арені.

  • Газ для Європи Росія перекрила власноруч, спочатку скандальним рішенням про розрахунки в рублях, а потім диверсіями на "Північних потоках".
  • Далі "під’їхали" санкції від Заходу – країни Європи добре підготувалися і не лише не замерзли без російського газу, але й знайшли кращі варіанти поставок.

Все це сукупно означає ніщо інше, як кінець надприбутків, а також глибоку кризу галузі. Без західних технологій, інвестицій та запчастин, включно з елементарними болтами, це все перетворюється на купу брухту.

Як казав класик: "це ж було вже". Саме так, подібним шляхом свого часу пройшли інші держави-парії – КНДР, Куба, Білорусь, Іран, Венесуела. Останні дві країни мають ще більше референсів, адже є приблизно такими ж державами-бензоколонками. Втім, є важливий нюанс.

Поступова стагнація Росії під тиском санкцій – це оптимістичний сценарій. Саме так, це не помилка. Прогнози експертів щодо майбутнього Росії будуються на тому, що держава-агресор збережеться як така, але щодо цього є великі сумніви.

Нині російська влада панічно шукає, де взяти гроші на війну. Для цього починають "добровільні" побори з бізнесу та масову націоналізацію іноземних підприємств, які для їхніх власників стали токсичними.


У міністра фінансів Росії Антона Силуанова для Путіна немає гарних новин / фото росЗМІ

Все це вирішує лише локальні завдання, але на горизонті планування, трохи більшому, ніж 2 –3 тижні, означає смерть рештків інвестклімату, репресії проти власного бізнесу (який звик працювати на державних дотаціях і є нежиттєздатним в умовах "дикого капіталізму", який швидко набуває ознак "воєнного комунізму"). На це вказують цифри, а також прямо говорять самі російські бізнесмени. Чудовий набір цитат вже маємо зі злитих розмов Йосифа Пригожина та Фархата Ахметова, а також свіжі "зливи" бесід російського мільярдера Романа Троценка та його колеги Ніколая Матушевського.

На жаль, Росія, яку ми так щиро любимо, опинилася в лапах якихось мудаків, які сповідують якісь дивні цінності XIX століття. Це нічим хорошим не може закінчитися, це закінчиться пеклом. Люди будуть вбивати один одного на вулицях Москви, — Роман Троценко ставить діагноз Росії.

Це слова не простих людей, для яких є Скабєєва та Соловйов, а тих самих стовпів режиму Путіна, нині для них головним є – врятувати рештки грошей та власні родини, все інше вони вже втратили. Це стосується і держави під назвою Росія.

Найстрашніше для росіян те, що ці поспіхом зібрані гроші їм не допоможуть і не врятують армію агресора від поразки в Україні. Росіяни самі так мріяли воювати з НАТО, що накликали мало не всю наявну конвенційну зброю Альянсу.

Захід втомився від неадекватності Росії та дав Україні карт-бланш на знищення російської воєнної машини. Армії Росії на це фактично нічим відповісти, як не було чим відповісти на знищення флагману Чорноморського флоту, на поразки під Києвом, Харковом, Балаклією, на втечу з Херсону. Росія навіть не може зупинити копійчані дрони, які летять собі спокійно до Кремля й влучають по резиденції їхнього лідера (ордер на арешт якого вже давно видано й на нього вже чекають у Гаазі). Що це, якщо не безпорадність?

До теми Що передбачає нова концепція зовнішньої політики Росії від Путіна

Для російської влади було б вигідно, що б усе російське військо загинуло в Україні, або потрапило на інтерв'ю до блогера Золкіна. Але так не буде – сотні тисяч примусово мобілізованих (до речі, насильно вирваних з економіки) злих росіян повернуться на батьківщину.

Це вже будуть не покірні "тєрпіли" зразка 2022 року, а люди з бойовим досвідом і бойовими травмами. Вони будуть ображені на Путіна, який перетворив їх одночасно і на "гарматне м'ясо", і на посібників у воєнних злочинах. Щоб стримати цю деморалізовану масу не вистачить кадирівців і тоді російська влада залишиться з цією "проблемою" сам на сам.

Так вже було в Росії в 1917 році – саме деморалізовані військові стали головним чинником революції та подальшої війни всіх проти всіх, з мільйонами жертв і повним демонтажем державності. Тільки тепер "новий Лєнін" буде вигадувати не Україну, а, наприклад, Татарстан чи Ічкерію.

Але не треба далеко йти та згадувати події 100-річної давнини, тим більше, що прийнятний приклад розгортається просто на наших очах у Судані. Там вже багато років триває війна різної інтенсивності, здебільшого в провінції Дарфур. Навесні 2023 року вона спалахнула з новою силою. Головними дійовими особами стала організація "Джанджавід", також відома як "Сили швидкого реагування" (RSF).

Це такий собі суданський аналог російської групи "Вагнера" (до речі, пригожинці в Судані нині також є), який виріс з парамілітарних проксі, зібраних тодішнім суданським диктатором і воєнним злочинцем (який збіг) Омаром аль-Баширом для війни в Дарфурі.

До теми Де в історії шукати реальний прототип ПВК "Вагнера"

Певний час "Сили швидкого реагування" діяли спільно з суданської армією, але в 2023 році місцевий "Шойгу" не дав місцевій версії Пригожина "снарядів" – і почалося. Армія, схоже, зуміла розбити RSF та відбити спробу державного перевороту. Проте, це ще не кінець.

Приклад "Сил швидкого реагування" став вірусним – у Судані почали швидко з'являтися численні "варлорди", з власними інтересами і ситуативними союзами. Що буде далі – невідомо, такі закони громадянської війни, але точно не буде нічого доброго.

Паралелі з Росією тут очевидні. І коли Пригожин 5 травня розповідає про можливу евакуацію групи "Вагнер" з Бахмута, має бути страшно всім росіянам, адже ці нелюди прийдуть по їхню душу.

А вони обов'язково прийдуть, не сьогодні, так завтра, адже сил і ресурсів втриматись в Україні в російської армії нема жодних. На Росію чекає неминуча поразка, яка запустить швидке перетворення цієї країни на азійський аналог Судану. І тоді ті, хто не втік з цієї недоімперії, позаздрять мертвим.