Як виробникам DefenceTech-продукції вийти на міжнародні ринки без ризиків

Передання технологій, документації, ПЗ або прав на них може підпадати під державний експортний контроль навіть тоді, коли жоден виріб фактично не перетинає кордон. На практиці це питання часто виникає ще до першої постачі продукції. Детальніше про це читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.

Зауважте Вперше претендують на великий контракт: у Європі всерйоз зацікавились українськими ракетами

Коли ПЗ та технології стають об'єктами контролю?

У разі здійснення експорту важливим є не лише сам виріб, а й технологія, яка дає змогу його розробляти. Тому контроль може поширюватися не тільки на готовий дрон, станцію чи засіб радіоелектронної боротьби, а й на ПЗ, початковий код, технічні дані, креслення, моделі, інструкції та інші матеріали, пов'язані з таким виробом. 

Технологію не можна оцінювати окремо від виробу, для якого вона створена або використовується. Якщо сам виріб належить до товарів військового або подвійного призначення, пов'язані з ним технології можуть підпадати під державний експортний контроль. 

Ризик у тому, що таке передання не завжди виглядає як експорт. Наприклад, українська компанія розробила програмне забезпечення для системи, яка може використовуватися у складі безпілотного комплексу. Для співпраці з іноземним партнером вона передає технічний опис, окремі модулі коду та виробничу документацію через хмарне сховище. 

Для бізнесу це може виглядати як передання прав інтелектуальної власності або технічних матеріалів за договором. Для експортного контролю вирішальним є зміст передання: якщо матеріали потрібні для розроблення виробу військового або подвійного призначення, така дія може бути міжнародним переданням контрольованого товару. 

До передання технічних матеріалів іноземному партнеру компанії потрібно з'ясувати, з яким виробом вони пов'язані, чи належить цей виріб до контрольованих товарів, хто матиме доступ до матеріалів і для якої мети. Таку перевірку бажано проводити до початку переговорів, а не після погодження умов договору. 

Що треба перевірити перед переданням технологій та інших оборонних розробок за кордон?

Перед переданням оборонної розробки іноземному партнеру компанії варто перевірити, чи підпадає таке передання під державний експортний контроль та чи має компанія належні права на об'єкт, який планує передати. 

Перевірка починається з технічних характеристик, функцій, складових частин, призначення та можливого кінцевого використання продукту. В Україні для цього застосовуються Список товарів військового призначення, міжнародні передачі яких підлягають державному контролю, та Єдиний список товарів подвійного використання. Якщо технологія або ПЗ відповідають позиціям цих списків чи пов'язані з контрольованим виробом, їх передання за кордон може потребувати проходження експортного контролю. 

Окремо потрібно перевірити належність прав на розробку. Для ДСЕК важливо бачити, що заявник може документально підтвердити право розпоряджатися об'єктом, який планується передати. Найчастіше проблеми виникають тоді, коли розробку створювали засновники, працівники або підрядники, а перехід прав на компанію належно не оформили. 

Під час підготовки документів можуть знадобитися договори, акти приймання-передавання, свідоцтва про реєстрацію авторського права, подані заявки на реєстрацію або інші документи, що підтверджують належність прав заявнику. Тому оформлення прав інтелектуальної власності бажано врегулювати до початку експортної процедури, а не під час підготовки документів для ДСЕК. 

Варто також оцінювати корпоративні операції за участю іноземних інвесторів. Питання експортного контролю зазвичай оцінюють під час продажу технології або передання технічної документації, але рідше – під час придбання частки в компанії. 

Водночас якщо українська компанія володіє розробками, які підпадають під експортний контроль, зміну структури власності та набуття контролю над такою компанією іноземною особою можуть потребувати окремого оцінювання експортно-контрольних ризиків. 

Особливо якщо після такої операції іноземний інвестор отримує доступ до контрольованих технологій, технічної документації або виробничих даних. У таких випадках ці питання варто оцінювати ще на етапі структурування інвестиційної угоди або угоди щодо відчуження частки. 

Як здійснюється міжнародне передання контрольованих товарів і технологій?

Якщо розробка підпадає під державний експортний контроль, компанії потрібно визначити порядок її передання іноземному партнеру. Залежно від категорії товару таке передання може потребувати реєстрації в Державній службі експортного контролю України та отримання дозвільних документів. 

Насамперед треба провести ідентифікацію товару та визначити, чи належить він до товарів військового або подвійного призначення. Щодо товарів подвійного призначення компанія може звернутися за проведенням недержавної експертизи щодо попередньої ідентифікації. Після цього до ДСЕК подаються документи для попередньої експертизи товару та реєстрації компанії як суб'єкта здійснення міжнародного передання товарів.   

Цікаво США відтворять поле бою в Україні для навчання своєї армії

Велика частина часу зазвичай витрачається не на саме отримання дозволу, а на підготовку до подання в ДСЕК. Ідентифікація товару, підтвердження прав на розроблення, формування пакета документів та отримання документів від іноземного контрагента нерідко тривають довше, ніж виробник очікує на старті.

Підприємствам, які системно працюють з оборонними розробками, потрібна система внутрішньофірмового експортного контролю (СВФЕК). СВФЕК має забезпечувати внутрішню перевірку товарів і технологій, договорів, контрагентів, кінцевих споживачів, передання технічних матеріалів і доступу до програмного забезпечення. 

Для невеликого підприємства це не обов'язково має бути окремий підрозділ. Такі функції може виконувати уповноважена особа з експортного контролю. Важливо, щоб вона фактично перевіряла операції, а не лише була зазначена у внутрішніх документах компанії. 

Для окремих категорій товарів законодавство також передбачає отримання повноважень на право здійснення експорту або імпорту товарів військового призначення. Отримання таких повноважень є окремою процедурою та може потребувати додаткового часу. 

Проте для окремих виробників діють спеціальні правила. Розробники та виробники товарів військового призначення, які мають статус резидента Defence City, можуть здійснювати експорт таких товарів без набуття відповідних повноважень. 

Після цього компанія отримує дозвільний документ. Залежно від конкретної операції це може бути разовий, генеральний або відкритий дозвіл чи висновок. Вид документа залежить від характеру передання, контрагента, держави призначення та інших обставин конкретної операції. 

Не менш важливим є зміст зовнішньоекономічного договору. Для контрольованих товарів і технологій доцільно передбачати положення про кінцеве використання, заборону реекспорту без погодження, заборону передання третім особам, повідомлення про зміну кінцевого споживача та інші механізми контролю за подальшим використанням товару або технології.  

Після передання товару обов'язки експортера не завершуються. Компанія має виконувати умови дозвільного документа, подавати потрібну звітність, зберігати підтвердні документи та контролювати використання товару в заявлених цілях.  

Типові помилки під час передання оборонних технологій за кордон 

Порушення часто виникають не через свідоме ігнорування закону, а через неправильне розуміння того, які дії можуть вважатися міжнародним переданням контрольованих товарів або технологій. 

• Компанія вважає продукт цивільним і не перевіряє його за контрольними списками

Розробники часто орієнтуються на спосіб використання продукту конкретним замовником. Якщо виріб застосовується для цивільних потреб, компанія може помилково вважати, що експортний контроль не застосовується. Значення мають технічні характеристики товару та відповідність контрольним спискам, а не лише комерційний опис чи спосіб використання конкретним покупцем. 

• Передання прав на технологію без перевірки її статусу

Компанія укладає договір про передання майнових прав на ПЗ, технічну документацію або іншу розробку та розглядає таку операцію лише як питання інтелектуальної власності. Сама технологія може бути пов'язана з товаром військового призначення або товаром подвійного використання, а її передання – підпадати під вимоги експортного контролю. 

• Оцінювання технології окремо від виробу

Для цілей експортного контролю значення має не лише сама технологія, а й її зв'язок із кінцевим виробом. Якщо ПЗ, технічні дані, креслення або виробнича документація використовуються для розроблення виробу, їх передання також може потребувати проходження відповідних процедур. 

• Передання технічної документації через хмарні сервіси без попереднього оцінювання ризиків

Виробники часто сприймають відкриття доступу до технічних матеріалів як звичайний робочий процес. Але передання іноземному партнеру технічних даних через хмарне сховище також може розглядатися як міжнародне передання технології. 

• Надання іноземній особі доступу до контрольованих технологій

Ризик може виникати щоразу, коли доступ до технічної документації, програмного забезпечення, початкового коду або виробничих даних отримує іноземна особа: працівник, підрядник, консультант, інвестор, партнер або компанія групи. Якщо такі матеріали стосуються контрольованих товарів, питання експортного контролю потрібно оцінити до надання доступу. 

• Відсутність належно оформлених прав на розробку

Компанія може фактично використовувати технологію багато років, але не мати документів, які підтверджують належність майнових прав. Найчастіше така проблема виникає після роботи з підрядниками, якщо передання прав належно не оформлювали. 

• Про дозвільні процедури згадують уже після підписання договору

Сторони погоджують комерційні умови, строки передання технології або постачання товару, а питання експортного контролю аналізують уже після підписання документів. У результаті строки виконання договору можуть не збігатися зі строками проходження процедур у ДСЕК. 

• СВФЕК існує лише на папері

Наявність наказу про призначення відповідальної особи ще не означає, що СВФЕК працює. Якщо компанія не перевіряє контрагентів, кінцевих споживачів, передання технічних матеріалів і доступ до технологій, така система не виконує своєї основної функції – запобігання порушенням експортного контролю. 

У сфері оборонних розробок вимоги щодо дотримання експортного контролю можуть виникати набагато раніше, ніж фактичне постачання товару за кордон. Доступ до технології та передання технічної документації можуть створювати ті самі ризики, що й експорт готового виробу. Тому оцінювання експортно-контрольних вимог варто проводити на початку підготовки до міжнародного передання, а не після підписання договору чи відкриття доступу до матеріалів.