Саме таку мету переслідує проєкт закону 9364. Документ передбачає зміни до Кримінального та Кодексу України про адміністративні правопорушення, інформує 24 Канал.

Читайте також Рада прийняла Бюджет на 2026 рік

Ініціатори законопроєкту – група народних депутатів – аргументують необхідність таких змін з огляду на масштабність проблеми: поширення нелегальної торгівлі сигаретами та іншими підакцизними товарами, ухилення від сплати податків, а також ризики, пов’язані з обігом не сертифікованої продукції. В умовах війни, коли кожна гривня на вагу золота, аргумент про те, що несплата акцизів означає менше фінансування армії та державних потреб – звучить особливо переконливо.

Журналісти поспілкувалися з народними депутатами України – авторами законопроєкту 9364: заступником голови комітету ВРУ з питань правоохоронної діяльності Максимом Павлюком та членом комітету ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки Дмитром Припутнем про те, як саме законопроєкт 9364 змінює підхід до відповідальності за контрафакт, які механізми пропонують законодавці для боротьби з нелегальним ринком та які можуть бути ризики чи побічні ефекти на шляху до ухвалення – від юридичного тонусу норм до практичної реалізації.

Почнімо з головного. Яка основна проблема на ринку підакцизних товарів, яку Ви прагнете вирішити цим законопроєктом? І які конкретні дані є підставою для змін?

Дмитро Припутень: Пропоную дивитись на ситуацію тверезо та говорити відверто, нічого не замовчувати. Ми всі є свідками постійного зростання кількості нелегальних точок продажу тютюнових виробів, що, ніби гриби, зростають у наших містах. Колись так стрімко з’являлись "наливайки", які торгували підробним алкоголем, потім були нелегальні АЗС (так звані "бочки"), а зараз черга тютюну. Тому головна проблема – це нелегальна продукція, яка реалізується без сплати податків, насамперед акцизного податку.

Чому так сталось? Чому сьогодні ключовим є саме тютюн та до нього прикута особлива увага? Це пов'язане із зростанням ставки акцизного податку, що відбувається за останні роки. На шляху до Європи ми прийняли на себе зобов'язання поступово вирівняти ставки акцизу на тютюн та привести їх до рівня європейських. Всі ми знаємо, що в країнах ЄС цигарки є недешевими. Така політика пов'язана з певним впливом держави на свідомість населення з метою зменшення кількості курців.

Тому колись було мегавигідним нелегальне постачання цигарок до країн ЄС, а із зростанням акцизу всередині України порушники вже звернули увагу і на внутрішній ринок. Погодьтесь, нелегальна торгівля завжди заточена на велику маржинальність, коли стає вигідно підробляти товар за копійки, а потім реалізовувати трохи нижче ринкової ціни.

Сьогодні легальний виробник тютюну сплачує 80,33 гривні акцизного податку з кожної пачки цигарок, які йдуть до державного бюджету, що дозволяє нам боротись з ворогом. За найбільш мінімальними оцінками, щорічні втрати бюджету від недотримання акцизу з тютюну сягають понад 25 мільярдів гривень, тобто фактично це кошти, які вкрадені у військових та Збройних Сил. В умовах війни це є неприпустимі речі, і ми, як парламентарі, повинні належним чином відреагувати на такі виклики.

За дослідженням Кантар, кожна п'ята пачка цигарок в Україні виготовлена нелегально та є підробкою, з якої не сплачено податки. Гірша ситуація лише з рідинами для паління – понад 93% такої продукції є нелегальною, що виготовляється з незрозумілих складових, як правило, небезпечних для здоров'я людини.

Результати дослідження ринку електронних сигарет в Україні / Інфографіка Kantar

Подивіться, скільки сьогодні відкривається так званих вейпшопів, які вільно продають електронні цигарки, у тому числі й ароматизовані, зі смаком, які взагалі є забороненими. Клієнтами таких крамниць стають молоді люди, у тому числі неповнолітні. Тому постало питання: "Як протидіяти цьому ганебному явищу? Як змусити продавців дотримуватись вимог законодавства?".

Спочатку ми проаналізували судову практику, поспілкувались з правоохоронцями, що дозволило нам виокремити основні проблеми в законодавчому регулюванні юридичної відповідальності у цій сфері. Наприклад, ми побачили судові вироки, коли до кримінальної відповідальності притягались особи, що продали півтора літри нелегального алкоголю, або 5 літрів горілки. Тобто державний апарат в особі слідчого, прокурора, судді працювали заради півторашки горілки. Але в показниках героїчно показали розкритий злочин у сфері незаконного обігу підакцизних товарів. Як це можна назвати? Звичайно, це маніпулювання з боку правоохоронців, що є можливим завдяки нашому застарілому законодавству. Бо півтора літри горілки – це питання не слідчого і прокурора, це питання, яким повинен займатися виключно дільничний офіцер поліції на своєму рівні.

Побачивши дану проблематику, ми з колегами підготували ґрунтовні зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України, що відображені у законопроєкті №9364.

У пояснювальній записці йдеться про "недосконалість" КУпАП і ККУ. Що саме в чинних нормах дає змогу уникати відповідальності та чому запропоновані зміни є ефективнішими?

Максим Павлюк: Головна мета, яку ми заклали в нашому законопроєкті № 9364, – це розмежування адміністративної та кримінальної відповідальності залежно від кількості вилученої нелегальної продукції. Не можемо ми за декілька літрів нелегального алкоголю роздавати вироки, і таким чином показувати "шалену" боротьбу з нелегальним ринком. Слідчі повинні звертати свою увагу та витрачати час на "велику рибу", а дрібними торгівцями повинні займатись поліцейські сектору громадської безпеки. Бо якщо говорити військовою мовою: "Слідство – це наша артилерія. Не ефективно стріляти з гармат по горобцях".

З іншого боку, відсутність чіткого розмежування між адміністративною та кримінальною відповідальністю дозволяє правоохоронцям на власний розсуд кваліфікувати протиправні дії особи або як адміністративне правопорушення, або як кримінальне. Такий підхід має великі корупційні ризики, що дозволяє за бажанням закрити очі та скласти адміністративний протокол, або навпаки – пред'явити підозру. І з таким "лотерейним" законодавчим регулюванням потрібно завершувати.

Або інша ситуація, коли патрульні зупиняють транспортний засіб, що завантажений цигарками без марок акцизного податку, і ми нічого не можемо зробити, тому що зараз до відповідальності притягаються лише посадові особи виробника, експортера або продавця. А у нас "за кермом" сидить звичайний громадянин, наприклад, пан Олег, який не є посадовою особою, і розповідає, що це його цигарки, які він буде палити до кінця життя, та ще й свого кума пригощати, хоча всі ми розуміємо, що це банальна розвозка на нелегальні точки для продажу. Але з точки зору законодавства інкримінувати пану Олегу порушення ми не можемо – немає підстав. У цій ситуації ми можемо лише взяти цю інформацію в оперативну площину та далі проводити відповідні оперативні заходи.

Скажу більше, відсоток закритих справ у цій категорії сягає до 80%, тобто вся правоохоронна система держави працює на корзину. І тут справа не лише у тому, що правоохоронці щось там не хочуть робити або не помічають. Водночас виникають справедливі питання до законодавства, що не змінювалось багато років, тобто до нас, парламентарів, у першу чергу.

Як Ви чітко розмежовуєте адміністративну і кримінальну відповідальність у проєкті? Які критерії (кількість, вартість, умисел) переводять правопорушення до криміналу?

Дмитро Припутень: Ми пішли простим шляхом, встановивши чітке розмежування відповідальності між адміністративною та кримінальною відповідальністю залежно від вартості нелегальної підакцизної продукції.

Законопроєкт передбачає межу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (на сьогодні це 75,7 тисячі гривень) або залежно від кількості продукції (наприклад, алкоголь – 200 літрів, цигарки – 30 000 штук, рідини для електронних сигарет – 3 літри тощо). Тобто все, що менше зазначеного – це "адмінка", що більше – кримінал.

Це не новий підхід, аналогічні моделі сьогодні діють і щодо інших правопорушень: крадіжка, декларування недостовірних відомостей тощо.

Поясніть логіку встановлених порогів "значного" і "великого" розміру (літри, пачки, суми). Чому вибрані саме ці межі і як Ви гарантуєте пропорційність покарань?

Дмитро Припутень: Тут є два ключових моменти, на яких хочеться зупинитись. По-перше, ми запропонували для кваліфікації як кількісний, так і грошовий критерії. Справа у тому, що іноді доволі складно оцінити чітку вартість вилученої нелегальної підакцизної продукції. Ну хто знає, скільки насправді коштує пачка підробних сигарок або пляшка підробного коньяку Hennessy? Нам навіть експерти не змогли це пояснити. Тому ми запропонували альтернативний варіант кваліфікації – за кількістю продукції, що є предметом правопорушення.

По-друге, щодо визначених порогів. А чому саме 50 неоподаткованих мінімумів або чому саме 200 літрів горілки? Це питання викликало багато дискусій і під час розробки законопроєкту, і під час його проходження в комітеті, і на робочих групах. Ми оцінювали комплексно: враховували інші схожі правопорушення, ставку акцизного податку, реальну кількість продукції та її приблизну вартість на нелегальному ринку тощо.

Особливо гостро це обговорювалось в аспекті кількості нелегального алкоголю та тютюну, що дозволяється зберігати та перевозити громадянам без мети збуту, тобто для особистих потреб.

Нагадаю, що Податковий кодекс та профільне законодавство заборонятиме з 01.01.2026 ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування фізичними особами немаркованих алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах. Раніше ця заборона стосувалась виключно суб'єктів господарювання, а зараз розширена і на фізичних осіб.

Виключенням із цього є випадки ввезення таких товарів під час повернення громадянина з-за кордону та виключно в обсягах, допустимих Митним кодексом України. Наприклад, придбав у duty free пару пляшок алкоголю чи тютюн, що логічно не мають марок акцизного податку, і привіз їх з собою, може для власних потреб чи на подарунок друзям, то тут питань немає, це дозволяється без проблем – зберігай, транспортуй, даруй тощо.

А є випадки, як вже згадувалось, коли такі собі "Олеги" перевозять значні обсяги немаркованої продукції або зберігають у себе в крамниці, на складі. І під час перевірки доводять, що то все для власного споживання, а не для продажу. Або кажуть, що то все друзів і зберігається не для продажу.

Тому нам потрібно буде визначити чіткий критерій, наприклад, за кількістю немаркованої підакцизної продукції, яку буде дозволено зберігати громадянам для власних потреб.

Хочу наголосити, що, купуючи незаконну підакцизну продукцію, фактично громадянин виступає співучасником злочину, коли нелегальний виробник або продавець просто крадуть ці гроші у наших військових. Не можна не бачити, що така продукція не має необхідних акцизних марок, і не можна не розуміти, що таким чином особа допомагає злочинцям. Існує аксіома: "Купуєш без акцизу – крадеш у ЗСУ", і це не може бути поставлено під сумнів.

Але водночас держава не знімає з себе відповідальності за те, що такі точки продажу існують, і визнає це явним недоліком роботи правоохоронної системи.

Законопроєкт значно посилює відповідальність для нелегальних продавців та виробників, але і громадяни повинні розуміти шкідливість таких вчинків і не допомагати порушникам красти. І це ми не порушуємо питання потенційної небезпеки здоров'ю від такої продукції, коли частина справжнього тютюну в ній становить не більше 20 – 30%, а все інше – лише тютюнові відходи, у кращому випадку.

Купуючи незаконну підакцизну продукцію, людина виступає співучасником злочину / Фото Unsplash

Які гарантії передбачені, щоб закон не карав дрібних приватних продавців або людей, які випадково опинилися у правопорушенні (наприклад, через зберігання невеликої кількості для особистого використання)?

Максим Павлюк: А чому дрібні приватні продавці, які порушують законодавство, повинні отримати якусь індульгенцію? Звісно, якщо кількість/вартість нелегальної продукції допорогова, то поліцейські складуть виключно протокол про адміністративне правопорушення і порушник отримає значний штраф з конфіскацією та знищенням нелегальної продукції. Тобто, маючи чітку кваліфікаційну межу, після прийняття закону вже не можна буде пред'явити такому дрібному порушнику підозру у вчиненні кримінального правопорушення і штучно збільшувати показники ефективності роботи правоохоронців або чекати "пропозицій" від порушника.

Інша ситуація з громадянами. Повторюсь, ми виходили з того, що держава первинно повинна слідкувати за дотриманням законності та не допускати навіть можливості продажу такої продукції недобросовісними продавцями на ринку. Тобто, якщо громадянин має можливість купити такий нелегальний товар – це у значній мірі спочатку винна держава та слабкість її правоохоронної системи. Але одночасно ми розраховуємо на громадянську позицію і на свідомість громадян-покупців, які не повинні ставати співучасниками цього порушення.

Саме тому, виходячи з озвученої концепції та з метою реалізації заборони на зберігання та перевезення немаркованої продукції, у законопроєкті буде встановлена не лише відповідальність за порушення зазначеної заборони, а так само допустима межа, тобто кількість такої немаркованої (фактично нелегальної) продукції, що дозволяється зберігати громадянину без юридичних наслідків.

Сьогодні робоча пропозиція – не більше 20 літрів алкогольних напоїв, не більше ніж 4 тисяч цигарок (200 пачок або 20 блоків) та не більше 200 мілілітрів рідин для електронних сигарет. Якщо кількість немаркованої продукції буде перевищувати зазначений обсяг, особа буде притягнута до адміністративної відповідальності.

Проєкт посилює конфіскацію та заборону передачі вилученого на відповідальне зберігання правопорушнику. Як планується організувати облік, зберігання та знищення конфіскату, щоб уникнути корупційних ризиків і шкоди довкіллю?

Максим Павлюк: Фактично цей механізм існує і зараз, і більш-менш працює, але має недоліки, які ми намагаємось виправити.

Поясню, в чому проблема. Положення КУпАП передбачають тимчасове вилучення незаконної продукції, що, можливо, за рішенням суду підлягатиме подальшій конфіскації. Це є цілком логічним, тому що, по-перше, така продукція заборонена до продажу, а по-друге, вона є речовим доказом у справі. Але виникають випадки, коли поліцейські ніби вилучають у порушника таку продукцію, але одночасно відразу передають її тому порушнику на "відповідальне зберігання". Тобто речові докази у справі, які підтверджують винуватість особи, передаються на зберігання цій самій особі. Це виглядає ну дуже нелогічним, бо потім, коли суд приймає рішення про конфіскацію, порушник може заявити про крадіжку товару і конфісковувати вже немає чого. Відбувається це з причини відсутності у поліції достатніх місць для зберігання вилучених товарів.

Саме для недопущення таких ситуацій законопроєкт забороняє передачу вилученої нелегальної продукції порушникам на тимчасове зберігання.

Ви наділяєте Бюро економічної безпеки правом складати протоколи. Як відбуватиметься координація між БЕБ, ДПС та Нацполіцією, щоб уникнути дублювання повноважень і забезпечити оперативне реагування?

Максим Павлюк: Під час проведення робочих нарад ми з колегами дійшли спільної позиції, що всі зміни, які стосуються повноважень БЕБ щодо реагування на адміністративні правопорушення у сфері незаконної торгівлі, ми виключаємо із законопроєкту. Тому для БЕБ у цьому сенсі все залишиться як воно є зараз.

Ми всі погодились із тим, що Бюро повинно займатись великими порушниками у межах кримінального законодавства та не відволікатись на дрібні порушення у цій сфері. Не є ефективним використовувати БЕБ для перевірки лотків з цигарками або вуличних торговців. Не для того їх створювали, визначали пріоритети та виділяли бюджет.

Дрібними проступками, що підпадають під дію КУпАП, буде займатись Національна поліція. Вона має і повноваження, і належні механізми примусу, і, на відміну від БЕБ, фізичну присутність у всіх населених пунктах – від самих маленьких селищ до великих обласних центрів. Тому вулична торгівля нелегальною продукцією – це сфера відповідальності поліції.

Що стосується податкової, на сьогодні вона, в межах наданих повноважень, реагує на порушення, що вчиняють суб'єкти господарювання, фактично ліцензіати, а тому не має достатніх важелів впливу на нелегальних торгівців. На нашу думку, податкова має найбільш ефективну модель реагування, але виключно до легальних ліцензіатів, які здебільшого не займаються такими речами.

Зареєстрованого ФОПа або ліцензіата дуже просто перевірити, і реагування податківців на порушення є миттєвими. Не забуваємо і про процедуру накладення штрафів та позбавлення ліцензії, а саме ці рішення приймаються безпосередньо податковою. Головна проблема в тому, що майже всі нелегальні продавці не зареєстровані як підприємці, не мають ліцензії на роздрібну торгівлю.

Як законопроєкт враховує сучасні канали незаконного обігу – інтернет-майданчики і месенджери? Які технічні чи процедурні інструменти Ви пропонуєте для блокування і притягнення до відповідальності через онлайн-продаж?

Дмитро Припутень: Це дуже цікаве питання. Під час розробки законопроєкту ми хотіли порушити тему інтернет-торгівлі нелегальною продукцією, у тому числі за допомогою соціальних мереж, месенджерів тощо. Але це дуже складна проблематика, яка не має простого рішення. Бо так само аналогічним способом відбувається сьогодні незаконна торгівля наркотиками, зброєю, і знайти єдину чарівну пігулку від цього наразі непросто.

Ми бачимо ці телеграм-канали, які пропонують підробні цигарки та алкоголь. Ми знаємо, що розповсюдження відбувається, у тому числі, за допомогою поштових операторів, але поки не готові запропонувати окремий ефективний механізм.

У законотворчій площині ми намагаємось працювати таким чином, щоб насамперед не нашкодити легальному бізнесу, бо наше завдання – захистити чемних продавців, які сплачують податки та наповнюють державний бюджет під час війни з ворогом. Фактично керуємось основним принципом медичної етики: "Не нашкодь". Бо можна так зарегулювати, що зупинити будь-яку онлайн-торгівлю підакцизкою та загнати всіх у тінь. Це не наш шлях. Хоча ми і маємо окремі претензії до цієї форми торгівлі, у тому числі щодо легальності продукції, доступу до неї неповнолітніх та сплати податків.

Тому фіксація порушень у сфері незаконного обігу підакцизної продукції, що вчиняють за допомогою сучасних цифрових технологій, онлайн-торгівлі та Інтернету, наразі відбувається загальним шляхом. Але ми з колегами обов'язково повернемось до цього питання у подальшому і напрацюємо відповідний законопроєкт.

Коли взагалі, на Вашу думку, парламент зможе ухвалити законопроєкт 9364 і він запрацює?

Дмитро Припутень: Мені складно сказати про конкретні строки. Наразі проходження майже всіх законопроєктів у сесійній залі відбувається із значними затримками. Це пов'язано із загальними політичними процесами, що відбуваються в країні. Першочерговий пріоритет мають законопроєкти, що безпосередньо стосуються обороноздатності держави, спрямовані на потреби Збройних Сил України. Законопроєкт 9364 опосередковано стосується цих питань в аспекті відповідальності, легалізації ринку, підвищення надходжень до державного бюджету, фінансування Сил безпеки та оборони.

Наразі законопроєкт після прийняття у першому читанні у квітні 2024 року просто застряг в комітеті з питань правоохоронної діяльності і, на жаль, півтора роки лежить без руху. Поки комітет не розгляне його у другому читанні, законопроєкт процедурно не може потрапити на розгляд до зали.

Іноді мені здається, що це робиться навмисно. Можливо, комусь вигідно, щоб ситуація з нелегальним ринком підакцизної продукції залишалась без змін, бо все ж таки 25 мільярдів – це немалі кошти.

Не хочу нікого звинувачувати, але повільність із прийняттям грає на руку особам, які продовжують незаконно заробляти мільярди, у той час, коли нам не вистачає власних резервів і ми вимушені просити фінансову допомогу в партнерів для подальшої боротьби з ворогом.

Мені не хочеться вірити, що правоохоронний комітет став лобістом зі збереження старого, неефективного законодавства і продовжує не помічати, як зростає нелегальний ринок. Не думаю, що хтось із членів комітету напряму зацікавлений у тому, щоб поховати законопроєкт, але тоді що це: нерішучість чи відвертий саботаж? У нас під ногами 25 мільярдів для армії, а ми не можемо або не хочемо їх підняти та спрямувати на боротьбу з ворогом.

Аналогічне питання до пана Павлюка, заступника голови комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Максим Павлюк: Дійсно, проблема існування нелегального ринку підакцизної продукції та його зростання є важливою навіть в умовах війни. Зростання ринку – це втрати бюджету і недофінансування Збройних Сил України.

Причина такого зростання – це і застаріле законодавство, і зволікання Уряду із запровадженням електронних марок, і окремо небажання правоохоронців на місцях реально боротись із цим явищем, і певна толерантність населення до нелегальної продукції. Всі ці чинники призводять до того, що фактично нелегальні цигарки або вейпи продаються на кожному куті та у кожному торгівельному центрі.

Але я не погоджуюсь з позицією колеги, що комітет підіграє нелегальному ринку. Тривалий час законодавство у цій сфері фактично не змінювалось, але змінювався ринок. І виникла ситуація, що нелегали, побачивши слабкість законодавства, моментально відреагували зростанням обсягів незаконної продукції.

Концепція відповідальності, її механізми, які були законодавчо закріплені на початку 2000-х років, тоді були дієві, але зараз виглядають та працюють, як кульгава качка. Зміни потрібні, і я особисто, і інші члени правоохоронного комітету погоджуємось із цим та підтримуємо законопроєкт 9364.

Ми зібрали висновки всіх правоохоронних інституцій, що пов'язані з протидією нелегальному ринку підакцизної продукції: Бюро економічної безпеки, Національна поліція, податкова служба, Офіс Генерального прокурора, Верховний Суд, експертні установи тощо. Всі підтримали законопроєкт. Всі погодилися з тим, що законодавство потребує конкретних змін.

Законодавство у сфері підакцизної продукції потребує змін / Фото Shutterstock

Ми в комітеті провели не одну спільну робочу групу, запрошували всіх правоохоронців, всі висловили свої пропозиції. До комітету звертались окремими листами і бізнес-асоціації, і правоохоронці з проханням пришвидшити розгляд законопроєкту 9364. Тому говорити, що комітет нічого не робить, – це не відповідає дійсності.

Але погоджуюсь, що процес затягнувся, і втрачений час – це втрачені можливості посилити наших військових.

Законопроєкт непростий, він кардинально переглядає підходи до відповідальності за незаконний обіг підакцизки, передбачає нові склади правопорушень, яких наразі не існує у чинному правовому полі. І ми повинні обережно з цим працювати та впроваджувати у юридичну площину.

Ми повинні бачити проблему комплексно і не створити ситуацію, коли через деякий час ми в авральному порядку будемо це скасовувати. А такі прецеденти вже були в роботі парламенту. Ми повинні знайти справедливий баланс, щоб не допустити притягнення до відповідальності жодного невинного громадянина або створити підстави для зловживання своїми правами з боку правоохоронних органів.

Можу сказати, що комітет найближчим часом обов'язково розгляне законопроєкт 9364 на своєму засіданні і за результатом розгляду прийме відповідне рішення. Особисто я підтримую законопроєкт та буду відстоювати його на засіданні комітету.

Водночас зауважу, що в парламенті створена відповідна тимчасова слідча комісія Верховної Ради з питань незаконного обігу тютюнових виробів, яка тримає протидію нелегальному обігу на контролі. Пару тижнів тому відбулось чергове засідання ТСК, що стосувалось обігу електронних сигарет. Там взагалі ситуація найгірша, бо ринок захопили чотири китайські виробники, які контролюють 99%. Це повністю "сіра зона", знайти легальну продукцію фактично неможливо.

На засідання ТСК запросили представників БЕБ, Національної поліції, Державної податкової служби, які вкотре скаржились на недосконале законодавство, що заважає ефективній роботі, та зі свого боку просили прискорити прийняття законопроєкту 9364.

Які показники і в який термін Ви вважаєте ключовими для оцінки ефективності? Який реалістичний горизонт реалізації очікуваних результатів?

Дмитро Припутень: Показники всім зрозумілі – збільшення надходжень до державного бюджету під час війни. Кожна гривня повинна працювати на підтримку Збройних Сил та на досягнення нашої перемоги.

Давайте відверто, сьогодні ми тримаємось на героїзмі і мужності наших захисників і захисниць та фінансовій підтримці іноземних партнерів. Але останні нам задають справедливі питання: ви просите гроші на армію, а самі втрачаєте кожного року 25 мільярдів гривень лише на підакцизних товарах. Тому, може, правильним буде спочатку навести лад у себе? І вони праві. У нас немає переконливих аргументів, щоб апелювати на їх зауваження.

Тому, коли ми побачимо, що з вулиць наших міст починають зникати ці точки, лотки, розкладушки з нелегальними сигаретами, та побачимо податкову звітність і збільшення надходжень до бюджету – зможемо сказати, що закон працює.

Які супровідні зміни в підзаконних актах, ресурсах або бюджетні видатки Ви вважаєте необхідними для імплементації проєкту? І чи передбачений перехідний період для бізнесу?

Дмитро Припутень: Зараз передбачається, що законопроєкт вступить у силу відразу з моменту офіційного оприлюднення. Підстав для його відтермінування або встановлення перехідного періоду не вбачається. Але останнє слово ще буде за залом.

Наголошу, що законопроєкт не передбачає концептуально нових процедур, вони вже всі існують, але діють неефективно. Ми з колегами бачимо першопричини такої неефективності та намагаємось запропонувати вирішення.

Законопроєкт не передбачає додаткових видатків, а навпаки спрямований на збільшення надходжень до бюджету. Тому сподіваємось, що у разі прийняття він буде підписаний Президентом та якнайшвидше почне діяти.