Те, що люди не знають про суспільне мовлення – не дивно, каже Тарас Гаврик – ведучий ранкової програми у Львівській обласній телерадіокомпанії. Ще донедавна філії державного, а відтепер Суспільного мовлення. Різниця від зміни статусу поки не відчутна навіть працівникам.
Так само, як ти зустрічаєшся з дівчиною. І ось ти з нею одружився, ти різницю не відчуєш. Ти розумієш, що змінився документ. Є більше очікування, що буде таке суспільне мовлення. Для нас це ширші можливості. Бо було певні замовлення і певні програми їх треба було робити, зараз більше дають волю,
– розповідає Тарас Гаврик.
Універсального рецепту побудови суспільного мовлення – немає, каже керівник львівського каналу Михально Хвойницький. Скажімо, поляки в бажані незалежності зробили ставку на абонентську плату і прогадали.
Читайте також: 24 Канал змінює супутник: інструкція з налаштування
В Україні не буде абонентської плати. Суспільне телебачення, яке створили на базі обласних державних і національної компанії – повністю фінансуватиметься державою. Цьогоріч дадуть понад мільярд, переконує каже міністр інформаційної політики. Проте хоч держава платить, музику замовляє – суспільство.
"Ключове те, що керівництво ПАТ НСТУ призначається наглядовою Радою", – зазначає міністр інформаційної політики Юрій Стець.
А наглядова рада – не контрольована державою, зазначає один з її членів Євген Глібовицький. Наступного тижня рада оголосить конкурс на керівника нового мовлення.
Масштабне скорочення чекає на працівників тепер вже суспільного. Прогнозує Глібовицький. Бо сьогодні в усіх обласних компаніях сумарно з колишнім НТКУ у штаті – понад 7 тисяч осіб. Принаймні половину з них доведеться звільнити.
Читайте також: СТБ своїми провокаційними темами шкодить країні, – голова Нацради