Уроки останнього обстрілу: скільки ракет-перехоплювачів реально потрібні Україні

Аналогічних обстрілів за чисельністю ракет у липні було два: з 1 на 2 липня (74 ракети) та з 5 на 6 липня (68 ракет). Про це пише Олексій Копитько.

У чому аномалії липневих обстрілів? 

Загалом же попередній масований обстріл був 19 липня. Тоді росіяни випустили 41 ракету. У червні було два масовані обстріли. Тоді прилетіло 70 і 73 ракети. Тобто ми бачимо: 70+ ракет – це фактично межа для одноразової атаки Росії. Більше за останні місяці було випущено лише один раз – з 23 на 24 травня, коли росіяни влаштували атаку 90 ракетами. 

Якщо підходити формально – у межах календарного місяця – то картина така:

• станом на 30 липня Росія застосувала проти України вдвічі більше ракет, ніж у червні: 364 проти 178;
• у липні не було "Кинджалів", натомість стало вдвічі більше "Цирконів"/"Оніксів" (31 проти 16);
• на 34% зросла чисельність балістичних ракет: 125 проти 93;
• запущено у 2,3 раза більше крилатих ракет: 146 проти 62;
• у 10 разів (!) зросла кількість керованих авіаційних ракет: 51 проти 5;
• Росія застосувала 11 протирадіолокаційних ракет.

Загалом у липні було 4 масові ракетні обстріли і з десяток проміжних. Але я вважаю підрахунок ракет за календарними місяцями при тактиці росіян (1 великий обстріл приблизно раз на 2 тижні) таким, що дещо спотворює реальність. Плюс на статистику вплинув "позаплановий" обстріл, присвячений саміту НАТО.

Якщо відняти "обстріл до саміту" і умовно перенести останній обстріл на 2 дні – з 30 липня на 1 серпня (тобто через 2 тижні після 19 липня) – у нас буде інша статистика без драматичного збільшення, на рівні травня. З чіткою відмінністю: зростання кількості застосувань керованих авіаційних ракет.

Говорити ж про якесь загальне зростання ми зможемо, якщо у серпні росіяни застосують 300 – 350 ракет.

Як це інтерпретувати? 

Не у відсотках/разах, а у штуках число балістичних ракет зросло на 32 штуки порівняно з червнем та на 39 штук порівняно з травнем. Відібравши потенційно "зайвий" обстріл протягом місяця та обстріл "до саміту", отримаємо цифри зіставні з попередніми місяцями.

Також запустили на 16 більше ракет "Циркон"/"Онікс". Тут спостерігається стійке зростання від місяця до місяця. З його природою треба розбиратися окремо.

Загалом, напрошується висновок: навіть якщо росіяни трохи наростили випуск ракет, то, швидше за все, задля загального збільшення вони зачерпнули із запасів (щомісяця росіяни трохи відкладають "на потім"). Це справедливо і щодо крилатих ракет, яких у червні використали на 40 штук менше, ніж у травні. У липні застосували заощаджене та витягли із запасу.

Якби йшлося про стабільне нарощування виробництва, вони б якось рівномірно розподілили активність у межах місяця. А так, загальна кількість ракет у першу та другу половину місяця приблизно збігається, але відрізняється структура. У другій половині липня було менше балістики, зате більше "Цирконів"/"Оніксів" та керованих авіаційних ракет.

Є ще одна особливість: посилюється тенденція до зниження загальної чисельності ударних БпЛА, але зростає кількість реактивних шахедів та "бандеролей". Їх більше, але як це виглядає у цифрах, побачимо трохи згодом.

Україні потрібно більше ракет-перехоплювачів

Загальний висновок не змінюється: Україні необхідно 300+ сучасних ракет-перехоплювачів щомісяця, щоб теоретично (!) мати можливість захиститися від балістики чи "Цирконів". Потрібно й більше пускових. 

Наразі це нездійсненне завдання. Тому залишається нарощувати удари проти російських пускових установок та авіації (що вже робиться), а також вимагати виконання санкцій. Без західної електроніки та інших комплектуючих левова частка заліза не падала б нам на голову.