Про це повідомив керівник Львівської ОВА Максим Козицький.

Дивіться також Йшов до цього всю свою кар'єру: Гераскевич у Мюнхені поділився думками після суду проти МОК

Що відомо про захисника Андрія Куценка?

Серед постатей, нанесених на шолом – спортсмен із Жовкви Андрій Куценко. За словами очільника області, життєвий шлях Андрія є прикладом усвідомленого вибору та відданості державі, а також нагадування про високу ціну свободи.

Серед людей, які зображені на шоломі Владислава Гераскевича, є наш земляк Андрій Куценко. Його історія – про свідомий вибір, патріотизм і ціну свободи, яку важливо пам’ятати й передавати далі,
– повідомив він.

Андрій Куценко здобув освіту у Львівському університеті фізичної культури та впродовж 10 років, з 2006 по 2016, виступав у складі національної збірної України з велоспорту на треку. Чоловік представляв Львівщину.

Він здобув звання майстра спорту України міжнародного класу, ставав переможцем та призером міжнародних турнірів, а також неодноразово виборював першість на чемпіонатах України.

Після завершення активної спортивної кар'єри Андрій проходив службу за контрактом на навчально-спортивній базі літніх видів спорту Міністерства оборони України.

На початку повномасштабного вторгнення у 2022 році Андрій із сім'єю перебував у Італії, втім ухвалив рішення повернутись на Батьківщину у такі важкі часи. Спортсмен добровільно долучився до лав Сил оборони й понад 2 роки виконував бойові завдання на різних ділянках фронту.

3 липня 2024 року Андрій Куценко загинув у бою, будучи у складі 47-ї окремої механізованої бригади "Маґура".

Владислава Гераскевича дискваліфікували через "шолом пам'яті"

  • Нагадаємо, 12 лютого Міжнародний олімпійський комітет відсторонив 27-річного українського скелетоніста Владислава Гераскевича перед його першим заїздом на Олімпіаді. Причиною став шолом із портретами загиблих українських спортсменів через російську агресію.

  • На це скелетоніст одразу подав апеляцію у Спортивний арбітражний суд (CAS).

  • Але рішення залишилося незмінним. "Шолом пам'яті" IBSF та МОК визнали "таким, що не відповідає Олімпійській хартії та Керівним принципам щодо вираження поглядів спортсменів".