- Було виконано велику роботу. Безумовно, це приємний момент, завжди трохи хвилюєшся, повертаючись на футбольне поле. Тим паче, я не грав п'ять чи шість місяців. Сподіваюся, найважче залишилося позаду, але про повну готовність, звичайно, говорити ще зарано. Я щодня працюю і сподіваюся, що найближчим часом мої можливості наблизяться до максимальних.
- До м'яча звикли, відчули його?
- М'яч я вже давно відчуваю, на тренуваннях. Уже півтора тижні працюю в загальній групі з командою. Буду заявлений на завтрашню гру, але участі в ній не візьму. Втім, радує, що буду в розташуванні команди.
- Сподіваєтеся повернутися до основи до матчу із "Севастополем"?
- Це визначить лише головний тренер, який вирішує, кому грати безпосередньо в кожному матчі. Я ж показую максимум своїх можливостей на тренуваннях і готуюся до ігор.
- Сьогодні ви діяли разом із молодими хлопцями, багатьох із яких, напевно, навіть не знали. Труднощі виникали?
- Будь-яка команда, а тим паче "Динамо", виходячи на футбольне поле ставить перед собою максимальні завдання. Хлопці молоді, бажання в них багато, але десь занадто захоплюються, десь припускаються помилок. Утім, як і я сам припустився помилки, після якої нам забили гол. Але суть не в цьому, головне, що є бажання, прагнення. Важливо, щоб вони були відкриті для ігрових моментів і зауважень, які роблять тренери. У житті нікого нічому не можна навчити, якщо людина сама цього не хоче. Завжди потрібно докладати максимум зусиль не лише працюючи м'язами, але й думати на футбольному полі. Все в їхніх руках, усе залежить від них.