Шторм "Беттіна": зміни клімату подвоїли ймовірність сильних дощів та снігопадів в Україні

Наслідки цього шторму погіршила повномасштабна війна Росії проти України. Про це розповіла міжнародна група вчених з World Weather Attribution. Що треба знати про шторм "Беттіна", його причини та наслідки, зміни клімату та вплив війни, передає 24 Канал.

До теми Найскладніша ситуація на Одещині, енергетики працюють 24/7: Кудрицький пояснив наслідки негоди

Шторм "Беттіна": які наслідки потужного циклону

Шторм "Беттіна", також відомий як шторм "Олівер", зійшов на Східну Європу 28 листопада 2023 року. Він викликав сильні снігопади в Україні, Молдові, Румунії та Болгарії. Окрім того, спричинив сильні дощі на більшості території Криму, Сходу України та Туреччини.

Дослідники зауважили, що температура була зависокою для листопада. Тож замість снігу йшов дощ.

У Чорному морі ураганні вітри швидкістю до 120 кілометрів на годину призвели до потужних хвиль. Вони зруйнували захисні бар'єри окупантів на Кримському мосту.

Шторм у Криму: дивіться відео

Дослідники зазначили, що під час шторму загинули 23 людини, більшість – в Україні.

Екстремальний вітер швидкістю до 75 миль на годину призвів до затоплення узбережжя, а хвилі, викликані вітром, вдарили по містах на більшості території Півдня України та Росії,
– зазначили у WWA.

Додали, що від відключень світла, руйнувань інфраструктури й перебоїв у роботі транспорту постраждали понад 2,5 мільйона осіб.

Зміни клімату подвоїли ймовірність сильних дощів та снігопадів

Щоб кількісно оцінити вплив кліматичних змін на потужні опади та порівняти, як вони змінилися порівняно з більш холодним доіндустріальним кліматом, вчені проаналізували погодні дані та симуляції кліматичних моделей.

Зокрема, розглядали середню кількість опадів (снігу та дощу) і середній показник максимальної швидкості вітру за 3 дні на території навколо Чорного моря, що охоплює Україну, Молдову, Румунію, Болгарію, Туреччину, Грузію та Росію.

Наразі глобальне потепління вже призвело до підвищення температури на 1,2 градуса. За таких умов, швидкості вітру на кшталт спричинених штормом "Беттіна", можна очікувати приблизно раз на 3 роки,
– виявили дослідники.

Цікаво, що опади відповідного об'єму траплятимуться в середньому раз на 20 років. Експерти наголосили, що інтенсивність опадів зросла на приблизно 5%. Ба більше, такі опади стали вдвічі ймовірнішими через спричинене людською діяльністю потепління.

У World Weather Attribution зауважили, що такий висновок узгоджується з попередніми прогнозами, які показують, що кількість опадів у регіоні зростає через зміну клімату.

Спричинене людською діяльністю потепління також призводить до збільшення кількості опадів через зимові шторми, які випадають у вигляді дощу, а не снігу. Це, своєю чергою, може спричинити більш масштабні повені,
– зазначили дослідники. 

Додали, що з подальшим потеплінням опади внаслідок зимових штормів у Східній Європі стануть ще більш інтенсивними. Це підкреслює потребу термінової відмови від використання нафти, вугілля та газу, а ще скорочення викидів для досягнення кліматичної нейтральності (net zero).

Тим часом вплив зміни клімату на сильні вітри у Східній Європі є менш очевидним. І хоча історичні погодні дані вказують на те, що сильні вітри стають рідшими, кліматичні моделі прогнозують збільшення їхньої частоти, якщо потепління продовжиться.

Війна в Україні погіршила наслідки шторму "Беттіна"

У World Weather Attribution зауважили, що дослідження підкреслює роль повномасштабної війни Росії проти України в посиленні наслідків шторму "Беттіна".

Адже найбільше від нього постраждали українці, переміщені внаслідок війни. Передусім йдеться про людей похилого віку, дітей та людей з інвалідністю, які є найбільш вразливими до заморозків і мають найменше спроможності евакуюватися,
– зазначили дослідники.

Наукова співробітниця Інституту кліматичних змін і навколишнього середовища імені Грентема при Імперському коледжі Лондона зазначила, що висновки  збігаються з попередніми аналізами, які показують, що частота сильних дощів і снігових штормів в регіоні навколо Чорного моря зростає зі зміною клімату.

Доктор Маріам Закарія заявила, що хоча дослідники мали достатньо інформації для проведення аналізу атрибуції, для дослідження було б корисним використання даних метеостанцій. Однак, багато метеостанцій розташовані в зоні бойових дій і на окупованих територіях. Тож дослідники не змогли отримати доступ до них. 

Кліматичні зміни не припиняються під час конфлікту. Війна виснажує ресурси та здатність країн реагувати на такі лиха, як сильні шторми. Пошкодження критично важливих систем та інфраструктури підвищує вразливість людей, які постраждали від конфлікту,
– наголосила тимчасова виконувачка обов'язків  директора Кліматичного центру Червоного Хреста і Червоного Півмісяця Джулі Аррігі.

Також вчені зауважили, що шторм "Беттіна" зійшов на Крим у розпал російсько-української війни, загострюючи вже наявні проблеми у зонах, що постраждали від стихії.

Дослідники зазначили, що війна поки що не вплинула на клімат України, принаймні зараз. Однак, важливо розуміти, що кліматичні зміни та збройний конфлікт посилюють руйнівні наслідки одне одного.

Окрім того, зауважили вчені, упродовж останніх 70 років через людську діяльність значно погіршилися кліматичні умови, як в Україні, так і в Молдові. Це дуже сильно впливає на стан агрокультури. Оскільки як в Україні, так і в Молдові дуже велика частина економіки пов'язана з діяльністю в цій галузі. Кліматичні умови є надзвичайно важливими в контексті економіки, наголосили дослідники.

Вчені зауважили, що дуже великі проблеми, викликані кліматичними змінами, спостерігалися в Одеській області в результаті великої кількості опадів.

Як рятувальники ліквідували наслідки негоди на Одещині: дивіться відео

Дізнайтеся більше "Шторм, якого Крим ще не бачив": усе про потужну негоду на окупованому півострові

Кліматичні зміни та війна підсилюють руйнівні наслідки одне одного

Старший викладач Інституту кліматичних змін і навколишнього середовища при Імперському коледжі Лондона зауважив, що кліматичні зміни та конфлікт у сукупності підсилюють руйнівні наслідки одне одного.

Фрідеріке Отто розповів, що нещодавні дослідження WWA екстремальних погодних явищ в Африканському Розі, Західній Азії та Лівії виявили, що війна значно зменшила здатність людей реагувати на наслідки катастрофи.

Сотні тисяч українців були переміщені в результаті війни та продовжують страждати від пошкодження цивільної енергетичної інфраструктури взимку, що негативно впливає на вразливі категорії населення в різних аспектах,
– наголосив Отто.

Додав, що якщо людство надалі використовуватиме викопне паливо, то екстремальні погодні явища по всьому світу будуть посилюватися.

"Це сприятиме нестабільності та робитиме наш світ дедалі менш безпечним", – підкреслив викладач.

Зверніть увагу! Дослідники дійшли висновку, що особливо вразливі групи населення, зокрема, люди похилого віку, діти та люди з інвалідністю, найбільше страждають від негативних наслідків екстремальних погодних явищ.

І в цьому випадку, війна посилює їхню вразливість. Зокрема, через обмежену здатність громад реагувати та відновлюватися після лиха, а також враховуючи вже наявні важкі обставини внаслідок переміщення.