Хоче актуалізувати проблему: що означає заява глави МЗС Польщі про Крим

Останнім часом з польського боку лунають чимало незрозумілих заяв. Таку думку 24 Каналу виловив керівник Центру громадської аналітики "Вежа" Валерій Клочок, пригадавши, що не так давно у Польщі говорили, що Україна не вступить в ЄС, якщо не будуть "врегульовані історичні питання".

До теми Ідея, відірвана від реальності, – в ОП відреагували на заяву Польщі про референдум в Криму

Що означають заяви Польщі про Крим

За словами Клочка, абсолютно очевидно, що у Польщі зросла політизація стосовно України. Країна хоче розв'язати багато внутрішніх проблем саме завдяки нашій державі. Особливо, зважаючи на те, що Польща готується до президентських виборів.

Цікаво, що позицію Дональда Туска щодо України розкритикував колишній глава МЗС Яцек Чапутович. Він назвав її "політикою гієни", що означає, що Туск чекає слушного моменту, щоб розв'язати свої політичні інтереси,
– розповів Валерій Клочок.

Він додав, що у Польщі є чимало політиків, які вважаючи, що історичні питання, до яких належить Крим, варто відкласти на післявоєнний період і вирішувати їх тоді, коли Україна стане повноправним членом ЄС.

"Заяву Сікорського я розцінюю як намагання спекулювати на українському питанні", – наголосив Валерій Клочок.

Зверніть увагу! Радослав Сікорський заявив, що у Криму треба провести референдум. А до цього часу півострів може перебувати під мандатом ООН. На думку польського міністра, Крим символічно важливий для Путіна, але є стратегічно значущою територією України.

Очевидними є заяви, які лунають від кримських татар та інших людей, які проживали на півострові. Зрозуміло, що Крим хоче бути у складі України, але з розширеною автономією. До початку повномасштабної війни питання розширеної автономії справді було актуальним.

Ймовірно, Сікорський намагається актуалізувати проблему, яка сьогодні відійшла далеко на задній план. Дуже жаль, що такі заяви озвучуються,
– підкреслив Валерій Клочок.

Чому Польща намагається загострити відносини

Можливо, на Заході розглядають створення тимчасових адміністрацій на території, які окуповані Росією. Але це буде тільки після їхнього звільнення. Теоретично їх можуть контролювати міжнародні місії, але без участі росіян.

10 років окупації Криму залишили свій слід. Міжнародна підтримка нам дуже необхідна. Найперше для того, щоб засвідчити, що Україна проводить гуманітарну політику для відродження єдності держави, не переслідує людей за їхні політичні переконання, а процес повернення Криму не буде одномоментним,
– сказав Клочок.

Якби Сікорський хотів нам допомогти, то варто говорити саме в такому стилі. Але аж ніяк не озвучувати заяви про черговий референдум, який нібито визначатиме, чи повернеться Крим до України. Півострів є територією України відповідно до статутів ООН і меж, які визнані світом у 1991 році.

Крім того, варто розуміти, що Польща розглядає питання війни Росії проти України через призму власної безпеки. Поляки розуміють, що також можуть зазнати атаки з боку країни-агресорки.

Цікаво, що Польща та Білорусь останнім часом поглибили свої відносини. Провокацій на кордоні стало менше. Все це дуже не подобається Росії. Для України це добре, адже означає, що Європа пропрацьовує сценарії захисту від можливої небезпеки.

Тому заяви західних політиків щодо України не можна розглядати лінійно. Вони й далі спекулюватимуть певними моментами для задоволення власних політичних інтересів. Історичні питання між Польщею та Україною є дуже актуальними.

Заяви Сікорського можна пояснити його намаганням стати єдиним кандидатом від коаліції "Громадянська платформа" на майбутніх президентських виборах,
– підсумував Валерій Клочок.