Що відбувається на Сумщині?

По периметру вклинення противника у прикордоння Сумської області тривають запеклі бої. Росіяни намагаються втримати позиції у західній частині та водночас наступати у східній. У середньому за добу фіксується до 10 – 15 бойових зіткнень. Про це пише Костянтин Машовець, інформує 24 Канал.

Читайте також Про військових у тилу і право на критику

Судячи з усього, штурмовим підрозділам 1443-го мотострілецького полку противника вдалося відтіснити наші підрозділи від Новомиколаївки. Однак спроба окупантів просунутись між Олексіївкою та Варачиним не увінчалася успіхом. Передові підрозділи ЗСУ, схоже, зуміли закріпитися менш ніж за 1 кілометр від Олексіївки, і час від часу проникають у сам населений пункт.

Тривають запеклі бої за Юнаківку. 104-й десантно-штурмовий полк зі складу 76-ї десантно-штурмової дивізії противника, ймовірно, прогавив контратаку ЗСУ в межах цього населеного пункту і їх підрозділи встигли просунутися в самому селі, а також на захід від нього. Росіяни почали вводити в бій у напрямку Юнаківка – Храпівщина підрозділи іншого полку зі складу 76-го ДШД – 234-го ДШП. Раніше вони перебували в резерві.

Очевидно, що ЗСУ також активно контратакують по рубежу Новокостянтинівка – Костянтинівка у північному напрямку. Вони хочуть повністю витіснити росіян з українського прикордоння.

Тож на Сумському напрямку ситуація набула характеру "хиткої рівноваги". Вже 3 тижні сторони не мають значного прогресу, обмежуючись змінами ЛБЗ у тактичній зоні на відстань до 0,5 кілометра.

Чи є у ворога успіхи на Південно-Слобожанському напрямку?

Тут противник час від часу виявляє активність на захід та схід від міста Вовчанськ, а також у західній частині самого міста. Зокрема, росіяни здійснили кілька спроб просунутися на захід від вулиці Залізничної, у південному напрямку, та прорвати оборону ЗСУ в районі олійного заводу, також у напрямку на південь. Ймовірно, діяли підрозділи 128-ї окремої мотострілецької бригади росіян зі складу 44-го армійського корпусу.

Крім того, окупанти намагаються атакувати малими штурмовими групами на схід від міста у напрямку Вовчанські Хутори та у напрямку Зибине. Поки що всі спроби знайти "слабке" місце в тактичній системі оборони ЗСУ на цьому напрямку для противника виявились безрезультатними.

Чому біля Куп'янська ситуація стала загрозливою?

Командування 6-ї загальновійськової армії противника продовжує зосереджувати основні зусилля на плацдармі на північ від міста Куп'янськ. Ворогу вдалося розширити вклинення у напрямку Голубівка – Радьківка протягом останніх кількох днів. Штурмові групи противника вже зав'язали бої за північні околиці Куп'янська.

Прикриваючи ці дії з півночі, противник також вперто намагається утриматись у Кіндрашівці. Він хоче перешкодити українському командуванню контратакувати вздовж дороги Р-79, що загрожувало б його підрозділам, які прорвалися до Куп'янська через Радьківку.

Крім того, інша частина військ цієї армії веде наступ з плацдарму в напрямках Дворічна – Путникове, а також Кам'янка – Колодязне, намагаючись з'єднатися з тими силами і засобами, які вклинилися в напрямку Великого Бурлука в районі села Мілове. Поки що ці дії – малоефективні.

Як на мене, ситуація на Куп'янському напрямку є досить загрозливою. У противника є великі шанси як мінімум зачепитися за саме місто і значною мірою паралізувати логістичне забезпечення наших частин і підрозділів, які обороняються не тільки в самому місті, а й на схід від нього – на плацдармі.

Судячи з усього, саме такі плани виношує командування противника. Про це говорить перегрупування частини сил 27-ї ОМСБр зі складу 1-ї танкової армії саме на цей напрямок. Противник явно мав намір охопити якомога глибше з півночі весь Куп'янський район оборони ЗСУ.

Яка ситуація на Лиманському напрямку?

Схоже, що підрозділи ЗСУ найближчим часом будуть змушені залишити свої позиції у Серебрянському лісництві та відступити за річку Чорний Жеребець.

З проривом передових підрозділів 67-ї МСД 25-ї ЗВА противника в населений пункт Торське та їх закріпленням там, подальше утримання позицій у лісництві українськими підрозділами стає дуже складною справою, адже росіяни фактично максимально наблизилися з північного флангу до основних ліній їхньої логістики. Очевидно, що українські підрозділи відступатимуть у бік Ямполя та намагатимуться утримати ворога вздовж річки Чорний Жеребець.

Своєю чергою, передові частини 144-ї МСД зі складу 20-ї ЗВА, посилені силами зі складу 2-ї МСД 1-ї ТА, продовжували спроби прориву у бік Оскола та Лиману. Успіху не мали. Як, до речі, і підрозділи 3-ї мотострілецької дивізії зі складу тієї ж 20-ї ЗВА, які атакували в напрямку Греківка – Дружелюбівка.

Зараз 20-та ЗВА противника переважно "загальмувала" на своєму плацдармі на річці Чорний Жеребець, а темпи її просування у бік Осколу і Лиману стали або мінімальні, або зовсім нульові. На відміну від сусідньої 25-ї ЗВА, яка дуже близька до повної ліквідації плацдарму ЗСУ вздовж північного берега річки Сіверський Донець в районі Серебрянського лісництва.

Цікаво Усе настільки погано, що у Росії в моду повертаються іржаві танки з 70-х

Де ЗСУ доведеться відійти?

Командування росіян на цьому напрямку хоче повністю витіснити підрозділи ЗСУ з району Щербинівка – Новоспаське – Катеринівка – Клебан-Бик, які обороняються на південь від Клебан-Бицького водосховища.

Підрозділи 4-ї ОМСБр зі складу 3-ї ЗВА вперто атакують з боку Деліївки в бік Олександро-Шультине по обидва боки залізниці, що веде до Костянтинівки. Також вони намагаються прорватися до Плещіївки з боку Кримського та Дачного.

Є інформація, що деяким невеликим штурмовим групам противника вдалося проникнути на схід від дороги Торецьк – Костянтинівка майже до північних околиць Щербинівки.

З іншого (західного) боку водосховища Клебан-Бик наступають підрозділи 8-ї ЗВА. Судячи з усього, їм вдалося зайняти Яблунівку і просунутися до річки Бичок, яка протікає на захід від водосховища. Та найголовніше – перерізати дорогу Н-20, яка веде з Донецька на Костянтинівку.

Ймовірно, українським військам доведеться залишити район Щербинівки, на південь від водосховища Клебан-Бик, і спробувати зупинити просування частин і підрозділів 3-ї та 8-ї ЗВА противника по рубежу Плещіївка – Олександро-Шультине та утримати район Довга Балка – Іллінівка – Бересток – Степанівка.

Як може погіршитися ситуація на Покровському напрямку?

Тут основні події розгортаються на північний схід від Покровсько-Мирноградської агломерації, в смузі наступу 51-ї ЗВА противника. Підрозділи цієї армії вперто пробираються на Родинське і Червоний Лиман і водночас активно використовуючи тактику "просочування" малими штурмовими групами (в якій вони мають досить значний досвід), просуваються в напрямку Новоторецьке – Кучерів Яр.

Очевидно, що командування угрупування військ "Центр", відчуваючи можливість досягнення оперативного успіху у своїй операційній зоні, значно посилило 51-шу ЗВА. На вищевказаному напрямку діють її основні сили, 39-та ОМСБр зі складу 68-го АК, а також низка підрозділів із сусідніх 2-ї та 8-ї ЗВА.

Поки що противник не взяв ані Родинське, ані Червоний Лиман, хоча активно атакує на цій ділянці. Він має очевидний успіх на схід від Добропілля.

Введення 51-ї ЗВА противника на цьому напрямку було спрямоване не лише на обхід Покровсько-Мирноградської агломерації з півночі та північного сходу, а й на максимально глибоке просування до Добропілля.

Бої за Родинське тривають вже понад тиждень і для противника вони дуже кровопролитні. Він поки не зміг взяти під контроль ні саме Родинське, ні розташований на південь від нього Червоний Лиман. Однак те, що відбувається на північ від цього району, в напрямку Добропілля, викликає особливе занепокоєння. Оскільки подальше просування противника на північ може різко погіршити перспективи оборони не тільки Добропілля та Покровська, а й Дружківки та Костянтинівки.

Поки російське командування тягне свою відносно тонку "кишку" на північний захід і має "трохи відстаючий" тил у цьому напрямку, непогано було б її відрізати. Інше питання – чи є чим "різати".

Які є новини з Новопавлівського напрямку?

Частини та з'єднання чотирьох армій противника УВ "Схід" продовжують наступ на стику трьох областей України – Дніпропетровської, Донецької та Запорізької.

  • Передовим підрозділам 36-ї ОМСБр та 430-го МСП 29-ї ЗВА вдалося розширити своє вклинення у напрямку Зелений Гай – Іванівка, а також Піддубне – Іскра.

  • 37-ма ОМСБр зі складу 36-ї ЗВА вперто атакує у напрямку Мирне – Олександроград та Воскресенка – Січневе. Має мінімальний результат.

  • 336-й ОБрМП, очевидно, вдалося просунутися приблизно на 1 кілометр на південь від Маліївки.

  • Підрозділи 5-ї ЗВА вперто намагаються захопити Темирівку та просуватися у напрямку Шевченко – Комишуваха. До Комишувахи вони так і не пробилися, але Темирівку обійшли силами окремих штурмових груп з півдня, по дорозі на Гуляйполе.

  • 35-та ЗВА, силами 69-ї окремої бригади прикриття та 38-ї ОМСБр, вперто атакує позиції ЗСУ в районі Малинівки, але не може її повністю захопити.

Очевидно, що ворог у смугах 36-ї та 29-ї ЗВА дуже близький до того, аби повністю взяти під свій контроль межиріччя (між річками Вовча та Мокрі Яли, а також Ворона та Вовча) та вийти до кордонів Дніпропетровської області на широкій по фронту ділянці – від Іванівки до Темирівки.