Що зараз відбувається на найгарячіших напрямках – повідомляє 24 Канал з посиланням на Костянтина Машовця.
Дивіться також Що втрачають партнери, якщо Україна програє?
Які окупаційні підрозділи тиснуть на Сході
Звісно, не повним складом, але кожне з них – значними своїми частинами, зараз:
- На Покровському напрямку оперує повністю 41-ша загальновійськова армія (ЗВА) противника та більша частина його 2-ї ЗВА. Обидві – зі складу УВ "Центр".
- На Курахівському напрямку – інша частина 2-ї ЗВА, половина 51-ї ЗВА та окрема 90-та танкова дивізія. Всі – також, зі складу УВ "Центр". Окрім них, майже повністю (без 1 – 2-х полків) на Курахівському напрямку (головним чином на південному фланзі) діє 8-ма ЗВА противника, зі складу УВ "Південь", а також визначений комплект військ УВ "Схід" (до 2-х мотострілецьких бригад) зі складу 29-ї ЗВА та 68-го армійського корпусу (АК).
- На Великоновосілківському напрямку (він же Вереміївський) діють мотострілецькі та танкова бригади зі складу 36-ї ЗВА, 5-ї ЗВА, посилені двома окремими бригадами морської піхоти Тихоокеанського та Балтійського флотів (40-ва та 336-ша бригади відповідно).
Щоб структура та розподіл сил противника були більш наочними, варто трохи деталізувати без прив'язки до конкретних тактичних напрямків, а подивитись у більшому масштабі – оперативно-тактичному.
Наразі командування противника в оперативно-тактичному відношенні створило два потужні флангових угрупування та слабше "фронтальне", зокрема:
- Західніше Селидового та Цукуриного оперують частина 27-ї мотострілецької дивізії й до 1 – 1,5 бригади зі складу 2-ї ЗВА та окрема 90-та танкова дивізія повним складом.
- З "фронту" діє половина 51-ї ЗВА (до 3-х бригад) та менша частина 8-ї ЗВА.
- На півдні (у бік Великої Новосілки та на півдні Курахівського виступу) – весь правий фланг УВ "Схід", більша частина 8-ї ЗВА УВ "Південь" у вигляді майже всієї 150-ї та частини сил 20-ї мотострілкових дивізій.
Очевидно, що противник концентрує свої основні зусилля саме на флангах Курахівського виступу у напрямку на Сухі Яли – Шевченко та у бік Великої Новосілки.
Загалом, на всіх цих трьох напрямках може діяти:
- до 95 – 97 тисяч військовослужбовців,
- до 615 – 620 танків,
- до 1450 – 1460 одиниць ББМ,
- до 1 110 – 1 120 артилерійських систем, включно зі 120-м мінометами,
- до 280 – 285 одиниць РСЗВ,
- до 2 – 3 зведених тактичних (мобільних) груп ракетних військ Росії, які мають загалом до 10 – 12 пускових установок оперативно-тактичного ракетного комплексу (ОТРК).
Однак, зазначу – це було до початку "підповзання" противника південніше Покровська, "старту" його активного наступу проти Вугледарського плацдарму та боїв за Селидове й плацдарм на річці Вовча. Очевидно, що вищезазначені сили й засоби противника, з того часу, зазнали втрат, й не малих.
Разом з тим, ймовірно, командування противника, наразі спромоглося підтримувати обсяг та розмір, залучених для наступу сил й засобів (принаймні, у передових частинах та підрозділах) на співставному із початковим рівнем (а отже – зберігає перевагу у чисельності особового складу та ОВТ).
Що характерно, протягом крайніх 2 – 3 місяців, командуванню противника доводиться це робити, все частіше не за рахунок надходження поповнення (доукомплектування), а шляхом – перегрупування та концентрації вже розгорнутих сил й засобів.
Біля Курахового ситуація загострюється
На вказаних напрямках – вкрай важка для ЗСУ. Адже наразі ті самі флангові групи військ противника, які його командування свідомо створило для обходу та охоплення наших військ, що обороняються в районі Курахового та південніше нього, спромоглися досягнути вагомих тактичних результатів. Передові підрозділи 90-ї танкової дивізії противника зуміли пройти у тактичному напрямку Жовте – Новотроїцьке, а також Селидове – Даченське, підійшовши до нього на відстань 0,5 – 1 кілометри.
Інша частина 90-ї танкової дивізії намагається прорватися з боку Пушкине та Новоолексіївка та вийти на рубіж Новооленівка – Українка, атакуючи й в обхід з півдня села Українка. Також ведені у бій бригади 51-ї ЗВА противника, ймовірно, закінчують витісняти наші підрозділи з північного берега Курахівського водосховища
Таким чином, сподівання на те, що утримавши рубіж Зоря – Старі Терни, ЗСУ зможуть забезпечити з півночі сталість оборони у самому Кураховому – не виправдались. Відтепер, "падіння" Курахового – практично невідворотне.