У травні 2025 року Андрій Білецький, командир Третього армійського корпусу ЗСУ, в інтервʼю Юрію Бутусову зробив доволі гучну заяву. За його словами, за три місяці Третя окрема штурмова бригада (3ОШБ) не отримала від Міноборони жодного FPV-дрона. Без дронів, які постачає держава, бригада не може закривати свою смугу.

У певні моменти доля постачання дронів від держави складала до 30 – 40%, казав Білецький. На момент інтервʼю бригада закривала потребу за допомогою волонтерів та субвенції. Однак згодом суспільний розголос все ж допоміг 3ОШБ отримати 3 000 дронів.

Водночас в Агенції оборонних закупівель запевнюють: на фронт ідуть сотні тисяч дронів. Однак, як зʼясував 24 Канал, існує проблема з їхнім розподіленням на іншій ланці. Про обсяги, канали постачань дронів та проблеми з цим – читайте в нашому матеріалі.

Торік Міноборони поставило доставлення FPV-дронів на фронт пріоритетом. До кінця 2024 року передано понад 1,3 мільйона таких БпЛА. Загалом із різних джерел закуплено близько 1,5 мільйона дронів (96% витрат – українським виробникам).

Цікаво! У квітні 2025 року командир 429 окремого полку безпілотних систем "Ахіллес" Юрій Федоренко розповідав 24 Каналу, що зараз підрозділ "Ахіллес" активно використовує дрони на оптоволокні, з яких 80% надходять завдяки підтримці українського народу через донати, і тільки 20% – це частина першої партії державних дронів.

До теми "У цьому нас обійшли": військовий чесно сказав, якої ефективної зброї більше у Росії

У 2025 році оборонна промисловість може виробити близько 4,5 мільйона FPV-дронів, і Міноборони планує закупити їх усі, виділивши на це понад 110 мільярдів гривень.

  • ДОТ і платформа Dot-Chain. Державний оператор тилу (ДОТ) МОУ створює IT-систему Dot-Chain Defence для замовлень дронів та РЕБ. Після успіху Dot-Chain для продовольства (доставляння харчів скорочено в 4 рази) ДОТ готує модуль для безпілотників. За планом, із травня-червня 2025 року підрозділи зможуть напряму замовляти потрібні FPV-дрони через Dot-Chain, а Міноборони оплатить їх через Агенцію оборонних закупівель. Такий підхід має пришвидшити логістику та зменшити бюрократію.

Читайте також Маркетплейс дронів для армії: що таке DOT-Chain і як змінює ситуацію із забезпеченням у війську

  • "єБали" та Brave1 Market. Мінцифра розгортає програму "Армія дронів бонус" із бонусною системою: бойові підрозділи заробляють "єБали" за ураження цілей і можуть витрачати їх на нову техніку. У квітні 2025 року презентовано Brave1 Market – державний маркетплейс оборонних технологій, "Amazon для армії". На платформі вже розміщено понад 1000 рішень (FPV- та інші дрони, РЕБ/РЕР, робототехніку, ШІ-системи, комплектовання тощо). Незабаром її інтегрують із системою "єБалів", щоб підрозділи могли оплачувати покупки накопиченими балами.

На відміну від DOT-Chain Defence, де військові можуть прямо в системі замовляти дрони, у Brave1 Market вони тільки обирають товар у каталозі – далі вже самостійно укладають угоди з виробниками. Відмінності такі:

  • у DOT-Chain Defence договір фактично укладає АОЗ за центральний бюджет – Міноборони виділяє частину коштів на централізовані закупівлі АОЗ. З цих коштів сума спрямовується на DOT-Chain Defence;
  • у Brave1 – військова частина може контрактувати виробника і самостійно купувати дрони за бюджет частини.

До теми 2 роки Brave1 і оборонна революція: Федоров пояснив, чому майбутнє за ШІ-армією та армією дронів

Статистика підтверджує масштаб і швидкість трансформації: якщо у 2023 році ЗСУ отримували лише тисячі дронів, то за 2024 рік ця цифра виросла до мільйонів, а у 2025-му очікують втричі більший обсяг. Поєднання централізованих закупівель через МОУ/АОЗ і децентралізованих точкових програм (Brave1 і "єБали") дає фронту гнучкість у забезпеченні. Водночас масштабні ініціативи потребують жорсткого контролю та оперативного врегулювання.

За оцінкою ДОТ, розробки IT-рішень часто випереджають підготовку нормативної бази (у близько 90% випадків), тому впровадження інновацій може гальмуватися через необхідність підлаштувати правила. Темпи нарощування виробництва і закупівель свідчать про ефективність цих програм, але водночас накладають завдання щодо прозорості та якості процесу.

На тлі історій з недопостачанням дронів у державі запевнюють: відсоток значно вищий. Але проблема – в іншому.

Зокрема, Агенція оборонних закупівель станом на травень 2025 року вже уклала державних контрактів на 83% від доведеної потреби у товарах оборонного призначення для Збройних Сил України.

За напрямками ситуація така:

  • наземна техніка – 85%;
  • боєприпаси – 83%;
  • безпілотні апарати – 81%.

Що таке доведена потреба

Доведена потреба – це перелік озброєнь, яку АОЗ має закупити для потреб ЗСУ. Агенція не формує його самостійно, а отримує інформацію від інших органів в системі оборони – Генерального штабу та міністерства оборони України. З часом в потребу можуть додаватись нові обсяги чи позиції на заміну наявним.

Далі АОЗ проводить аналіз ринку та контрактує постачальників/виробників в межах наявного в неї бюджету. В цілому реальна потреба ЗСУ перевищує фінансові спроможності держави, через що Агенція змінює підходи до закупівель.

За напрямом безпілотних систем планується переведення роботи з ринком в інші інструменти, зокрема з використанням електронної системи Prozorro для контрактування та DOT-Chain Defense для замовлень. Відповідні обсяги вже незабаром будуть оголошені. По боєприпасах додана нова номенклатура, що відображає поточні пріоритети в забезпеченні ЗСУ. Щодо техніки, де закупівельні проєкти, як правило, є найскладнішими за структурою, триває планове контрактування,
– зазначає Арсен Жумаділов, директор Агенції оборонних закупівель.

То чому ж військові скаржаться на нестачу дронів? Законтрактовані Агенцією товари постачаються до структур, відповідальних за логістику та розподіл, пояснило 24 Каналу обізнане джерело. Саме вони визначають, яке озброєння та в якій кількості надалі буде розподілено між бригадами.

Це стосується зокрема й безпілотників. До прикладу, з початку 2025 року на фронт поставлено 593 000 дронів, які закупила агенція.

Всього ж, за словами Жумаділова під час зустрічі з журналістами у квітні, законтрактований об'єм лише FPV-дронів у 2025 році складатиме приблизно 2,3 мільйона одиниць.

Нещодавня історія з 3-ою штурмовою ставить питання щодо наявної системи розподілу безпілотників між бригадами. Одним із рішень може стати DOT-Chain Defence, про який ми раніше вже писали.

Як пояснювала Альона Жужа, радниця з IT в ДОТ, підрозділи військових частин зможуть обирати та замовляти необхідні дрони із законтрактованих позицій Агентства оборонних закупівель. Це дозволить адресно, прогнозовано та ефективно закривати їх запити.