Для розривання мають бути підстави: договори з Гринкевичами перевіряють "під мікроскопом"
Джерело:
Радіо СвободаМіністерство оборони повинно мати законні підстави для розірвання договорів з фірмами львівського бізнесмена Ігора Гринкевича. Наразі відомство "під мікроскопом" перевіряє всі деталі контракту.
Напередодні заступник міністра оборони Віталій Половенко зазначив, що структура прийняла рішення розірвати контракти. Однак важливо, щоб процедура відбувалася по закону.
Дивіться також Фірма сина Гринкевича уклала договорів на 210 мільйонів бюджетних грошей
Розірвання договору
Речник Міноборони Іларіон Павлюк зазначив, що для розірвання контракту з Гринкевичами мають бути законні підстави.
Ми живемо в правовій державі, тому зараз, скажімо так, ця угода під мікроскопом, тобто ми надзвичайно уважно вивчаємо всі деталі, якщо будуть виявлені найменші порушення, то, звісно, що, якщо будуть підстави для розривання контракту, його буде розірвано,
– повідомив речник.
Станом на зараз мова йде про один контракт – на постачання харчових продуктів для Збройних Сил. За цією угодою, станом на зараз, невідомо про жодні порушення. Попри нульову терпимість, міністерство має дотримуватись закону. Павлюк додав, що контракти не розриваються просто так.
Скандал навколо сім'ї Гринкевичів
- 29 грудня львівський підприємець Ігор Гринкевич намагався підкупити одного з керівників ДБР, пропонуючи йому хабар у вигляді 500 тисяч доларів. Кілька місяців тому правоохоронці відкрили кримінальне провадження у зв'язку з підозрою в корупції щодо закупівель одягу та білизни для військовослужбовців. На той час 23 тендери вже були виграні компаніями, що пов'язані з вказаним бізнесменом з Львова.
- Слідство встановило, що компанії Гринкевича виграли тендери на постачання одягу, хоча їх профілем було будівництво. Тобто не було жодних належних виробничих, складських та інших потужностей, необхідних, аби виготовляти та зберігати речі для потреб Міноборони.
- Журналісти стверджують, що компанії Ігоря Гринкевича отримували гроші від Міністерства оборони, але не поставляли одяг. Вони використовували фальшиві документи про передачу товару з правом "довезення", коли одяг буде готовий. З отриманих 1,54 мільярда гривень майже 1 мільярд був витрачений на купівлю розкішної нерухомості (квартир, будинків, офісних центрів) та автомобілів для членів сім'ї.