Ексміністр закордонних справ України Дмитро Кулеба розповів 24 Каналу, що негативне ставлення до України стало вигідним для частини польського політикуму. Саме це пояснює появу дедалі більшої кількості антиукраїнських заяв напередодні виборів.
Дивіться також Східна Малопольща: чому поляки знову зазіхають на українські землі та що тут спільного з Путіним
Чому політикам Польщі вигідна антиукраїнська риторика
Дмитро Кулеба вважає, що нинішня ситуація є наслідком багаторічної політичної практики в Польщі, коли історичні теми почали використовувати для мобілізації електорату. Зараз же політики бачать, що жорстка позиція щодо України позитивно впливає на їхні рейтинги.
Чим радикальніші вони стосовно України, тим вищі їхні рейтинги. Ті, хто не проти нас, теж розуміють: якщо вони не поводитимуться достатньо жорстко стосовно України, то їхні голоси заберуть опоненти,
– пояснив він.
На думку ексміністра закордонних справ, антиукраїнства риторика лише посилюватиметься напередодні наступних парламентських виборів у Польщі.
Ексміністр закордонних справ України про відносини з Польщею: відео
Чому поляки шукають привід ненавидіти Україну
Кулеба наголосив, що суперечки навколо УПА чи інших історичних тем не є справжньою причиною погіршення відносин між країнами.
Не буде героя УПА – буде щось інше. Бо бути антиукраїнцем стало вигідно. Люди постійно шукатимуть приводи, як на цьому заробити собі бали,
– наголосив ексміністр закордонних справ України.
Він також звернув увагу, що Польща дедалі активніше прагне посилити свій вплив у Європі після економічного зростання та зміцнення своїх міжнародних позицій. Це також, ймовірно, впливає на політичну риторику, адже Варшава хоче, щоб її сприймали як одного з ключових гравців у Європі.
Водночас дипломат підкреслив, що в Україні немає політиків, які будували б свою кар'єру на антипольських настроях. Саме в цьому, на його думку, принципова відмінність між українським та польським політичним дискурсом.
До слова, Андрій Сибіга обговорив у Варшаві з Радославом Сікорським розв'язання історичних суперечок і зміцнення міждержавних зв'язків. Український міністр запропонував кризовий пакет дій, що залучає до діалогу духовенство та профільних істориків. Також дипломати порушили питання фронтової ситуації та подальшої військової допомоги для ЗСУ.