Топ 5 схем ухиляння від податків: скільки грошей щорічно втрачає Україна

Нині влада намагається отримати гроші в бюджет, посилюючі податковий тиск на білий бізнес, який і так несе тягар його наповнення.

До теми Оподаткування підприємств в Україні може стати найвищим у світі

Між тим, збільшення податкових надходжень можливе шляхом забезпечення виконання вже існуючого законодавства. Для цього лише потрібно ліквідувати корупційні схеми ухилення від податків в ринках нафтопродуктів і тютюну, при імпорті електроніки і при експорті агропродукції.

А виконання державою взятих на себе зобов'язань перед інвесторами, може стати точкою тяжіння для нових інвестицій. А відтак – і для збільшення податкових надходжень.

Наймасштабніші схеми ухилення від сплати податків в Україні

Тіньовий ринок нафтопродуктів

В 2020 році через нелегальне виробництво нафтопродуктів на міні-НПЗ і нафтобазах, а також ухилення від сплати податків, а саме так звані скрутки ПДВ, в 2019 році бюджет недоотримав 19 мільярдів гривень у вигляді акцизів та ПДВ.

В 2021 році сума недонадходження податків до державного бюджету від такої діяльності може перевищити 22 мільярда гривень, підрахували в консалтинговому агентстві А-95.

В Україні працює 25 міні-НПЗ, які щорічно виготовляють 470 тис тонн контрафактних нафтопродуктів без сплати акцизу.

Це низькоякісні моторні палива стандартів Євро-2 і Євро-3, які змішуються з октанопідвищуючими присадками і продаються на дисконтних мережах АЗС під видом пального Євро-5.

Октанопідвищуючі компоненти імпортуються в Україну під виглядом розчинників для лакофарбової промисловості (код УКТЗЕД 3814009090). В січні – квітні 2021 року імпорт розчинників з Білорусі та Росії зріс удвічі в порівнянні з аналогічним періодом 2020 року – до 37,4 тисячі тонн.

Ці розчинники є сумішшю октанопідвищуючих компонентів, що використовуються при кустарному виробництві бензинів, – МТБЕ, метанолу, толуолу, ортоксилолу, бутилового спирту.

Окремо ці компоненти обкладаються акцизним 213 євро/1000 л, однак під кодом розчинників вони відносяться до безакцизних.

Ухилення від сплати ПДВ, або ж ПДВ-скрутки – другий найбільш поширений напрямок нелегальної оптимізації сплати податків на ринку нафтопродуктів.

Схема ухилення від сплати ПДВ на мережах АЗС виглядає приблизно так: водій за готівку в розмірі 1000 гривень заправляє автомобіль, йому видають чек з приміткою "Відомість К", яка означає повернення товару. Тобто водій нібито повернув пальне назад і забрав гроші. Насправді ж пальне залишається в бензобаку і гроші не повертаються.

Далі до АЗС звертається юридична особа, наприклад агрофірма, яка за безготівку купує в неї пальне на 1000 гривень і отримує документи на пальне, які дають право на податковий кредит. Окрім того, фірма отримує повернення грошей назад готівкою, з вирахуванням відсотку АЗС за "обнал", адже реальне пальне вже було продано роздрібному споживачу.

При цьому АЗС може без продавати легальне пальне, але отримувати на продажу документів й готівки у конвертаційні центри 12% рентабельності, або 3,20 гривні на літрі.

За такою схемою, коли пальне "продається" двічі, обертається приблизно 20% нафтопродуктів в Україні. В цілому бюджет на оптимізації ПДВ і податку на прибуток мережами АЗС недоотримує 15 мільярдів гривень щорічно.

Сірий експорт зерна

В Україні нелегально обробляється 8 мільйонів гектар землі. Половина з них – державні землі, які перебувають під управлінням Міноборони, Національної академії аграрних наук, незатребувані паї, або ж паї без реєстрації договорів оренди.

На папері ця земля не обробляється, але по факту засівається в промислових масштабах середніми та великими аграрними корпораціями.

Зібраний урожай через фіктивні компанії відправляється на експорт, де через офшорні компанії перепродується міжнародним трейдерам. Валютна виручка в країну не повертається.

За даними голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, щорічно обсяг нелегального експорту зерна з України становить $2 мільярда. Це недоотриманий прибуток країни.

Обсяг несплачених податків від сірого експорту сільськогосподарської продукції становить 8 – 10 мільярдів гривень.

Нелегальний ринок алкоголю

В Україні працює до десяти фізичних точок продажу нелегального алкоголю, вони продають контрафактну продукцію без сплати податків. Такі "виномаркети" працюють відкрито, продають контрафактну горілку на розлив, заманюють клієнтів безкоштовною дегустацією.

Окрім того, нелегальний алкоголь без проблем продається на інтернеті. Будь-хто може замовити контрафактну горілку в тетрапаках різного об'єму і отримати замовлення в поштовому відділенні. , Такий алкоголь коштує в десять разів дешевше, ніж офіційний в магазині зі сплатою акцизів та всіх інших податків.

До теми Чи зачепить боротьба України з олігархами спиртових нелегалів

За підрахунками учасників алкогольного ринку, приблизно половина ринку міцного алкоголю знаходиться в тіні. Щороку бюджет недотримує 8,1 млрд грн у вигляді акцизу від продажу контрафактного алкоголю.

Джерелом спирту для виробництва контрафакту є заводи ДП "Укрспирт". Ці заводи належать державі і за документами довгий час не здійснюють діяльність, однак по факту виготовляють спирт для нелегального ринку міцного алкоголю.

Мова йде приблизно про 36 заводів з виробництва спирту, які з різною періодичність, забезпечують сировиною нелегальний ринок алкоголю.

Контрабанда цигарок

Частка нелегальних тютюнових виробів на ринку України в лютому 2021 року становила 12,8% проти 5,8% в лютому 2020 року. Цей показник є максимальним з 2011 року.

Про це свідчать дані дослідження інституту Kantar Україна на замовлення десяти найбільших українських виробників тютюнових виробів.

Важливо Чи виведе криміналізація контрабанди тютюнову галузь з тіні

Зростання в більш як два рази обумовлене зростанням продажу сигарет призначених для експорту сигарет і через Duty Free.

62% нелегально реалізованих в країні тютюнових виробів виробництва Винниківської тютюнової фабрики (Львівська область). Частка невстановлених виробників становить 23%, а ТОВ "Юнайтед Тобако" (Жовті Води Дніпропетровської області) - 15%.

Сигарети марковані як експортна або Duty Free продукція, яка не призначена для продажу в Україні.

Водночас 42% контрабандних сигарет, які продаються в Україні, виготовляються в Білорусі на Гродненській тютюновій фабриці, ще 20% це продукція тютюнових фабрик Молдови.

Втрати державного бюджету від несплачених податків від продажу цигарок в 2021 році оцінюються в 11,8 млрд грн.

Контрабанда електроніки

Побутова техніка є лідером серед контрабандних поставок в Україну. За підрахунками ЄБА, приблизно 20% контрабанди в Україну – це побутова техніка та електроніка. Обсяги нелегального імпорту по деяким категоріям обладнання складають 50 – 70%.

Важливо Мільйонні штрафи і до 12 років тюрми: яке покарання за контрабанду пропонує Зеленський

З 2017 року в Україні діє постанова Кабінету міністрів, вона зобов’язує продавців електроніки видавати фіскальні чеки при продажу техніки. Продавці техніки зобов'язані встановити реєстратори розрахункових операцій (РРО). Наявність фіскального чеку гарантує легальність ввезеної продукції і надає гарантійне обслуговування.

Водночас деякі великі мережі з продажу електроніки не видають фіскальні чеки і реалізують контрабандний товар за готівку через ФОПів. В інтернеті на популярних маркетплейсах тисячі ФОПів також реалізують контрабанду техніку без сплати податків.

За підрахунками Асоціації імпортерів побутової техніки, щороку бюджет втрачає від продажу електронної техніки без сплати податків 7 мільярдів гривень.

Як держава допомагає бізнесу

В 2020 році відтік прямих іноземних інвестицій з України встановив рекорд за останні двадцять років – мінус $868 мільйонів, свідчать дані НБУ. Водночас в період 2016-2019 років Україна залучала щорічно не менше $3,7 мільярда прямих іноземних інвестицій.

З 2001 року відтік іноземних інвестицій, окрім 2020 року, був зафіксований лише одного разу – в 2015 році інвестори вивели з України $460 мільйонів.

Основною причиною рекордного відтоку іноземних інвестицій з України в 2020 році була світова паніка, викликана пандемією COVID-19.

Інвестори виводили капітали в "тихі гавані" – перевкладали виведені гроші в держоблігації США, акції технологічних гігантів або золото.

Однак темпи виводу капіталу можна було б зменшити, якби поведінка української влади була націлена на захист інтересів зовнішніх та внутрішніх інвесторів.

Саме створення несприятливого інвестиційного клімату можна вважати основною переборною приходу інвестицій в Україні. Зокрема, це:

1. Невиконання інвестиційних зобов'язань, які бере на себе держава, а потім в процесі їх або ігнорує, або переписує правила під себе;
2. Відсутність судової реформи, коли чиновник або нечесний конкурент може отримати потрібне рішення через умовний Київський окружний адмінсуд, або Печерський районний, водночас білі інвестори позбавлені права на справедливий захист своїх активів;
3. Популізм на вищому державному рівні на прикладі впровадження "інституту інвестиційних нянь", який з інструменту залучення інвестицій і країну перетворився на "мем", який асоціюється з неправомірним тиском перевіряючих органів на бізнес.

Яскравим наочним прикладом порушенням владою своїх зобов'язань є невиконання умов меморандуму з інвесторами у відновлювальні джерела енергії.

З 2010 року в галузь виробництва відновлюваної електроенергії в Україні було залучено $12,3 мільярда інвестицій США, свідчать підрахунки Української асоціації відновлюваною енергетики. В тому числі, майже $1 мільярда на розвиток зеленої енергетики видали держбанки України.

Рекордними за розмірами інвестицій у ВДЕ стали 2018 та 2019 роки: в будівництво нових об'єктів було залучено $2,4 та $4,1 мільярда відповідно.

В 2020 році, коли були зафіксовані рекордні обсяги відтоку інвестицій з України, у відновлювану енергетику України оператори ВДЕ інвестували $1,4 мільярда.

Інвестори вкладали гроші у сектор ВДЕ через високі зелені тарифи, розміри і обов'язковість виплат за якими були гарантовані законом.

Однак в 2020 році, через стрімкий ріст потужності зеленої генерації і падіння споживання електроенергії, тарифу системного оператора Укренерго, з якого відбувається компенсація частини зеленого тарифу, не вистачило для розрахунку із "зеленими".

Уряд вийшов з ініціативою знизити зелені тарифи в обмін на поступове погашення історичних боргів, які на 1 серпня 2020 року становили 22 мільярди гривень.

Домовленості закріпили в меморандумі, а потім і в законі. Уряд і зелена генерація погодили графік погашення боргу за електроенергію: 40% заборгованості або 8,96 мільярда гривень "зелені" повинні були отримати в 4 кварталі 2020 року. Решта 60% заборгованості повинні бути сплачені рівними частинами протягом 2021 по 15%, або по 3,36 мільярда гривень щоквартально.

Одним з джерел погашення боргу було визначено державний бюджет, у нього на 2021 рік депутати повинні були закласти 20% фінансування компенсації зеленого тарифу, але не зробили цього.

В результаті погоджений графік не виконується, на 1 червня 2021 року оплата за придбану в 2020 році зелену електроенергію становить 66%.

Зараз інвестиції в галузь зупинились. Державні банки заявили, що призупинили кредитування галузі до врегулювання ситуації з боргами. Про згортання інвестицій оголосили і міжнародні корпорації, а за деякими проєктами були оголошені дефолти.