Шкода, що лише в такі моменти Уряд згадує, що потрібно збільшувати надходження до бюджету. І одним з їх джерел традиційно залишається митниця. За оцінками експертів, через схеми ухилення чи уникнення від податків на митниці, бюджет втрачає мінімум 75 мільярдів гривень на рік.
Читайте також: Що потрібно змінити в законодавстві, щоб ми з вами жили краще
Митниця, яка не помічає, як пролітає повз кордони України товарів на мільярди доларів, не може захищати ані економічну безпеку країни від втрат, ані кордони від зброї та наркотиків, ані сумлінних підприємців від нечесної конкуренції, ані споживачів від небезпечних товарів.
Поки одні підприємці сплачують мито, акцизи, ПДВ, інші занижують ціну при ввезенні, підміняють товар в документах, або не розмитнюють його взагалі. Наслідки такої "сліпоти" влади катастрофічні для країни. Сумлінні підприємці банкротують, закривають бізнеси, виїжджають за кордон або переходять в тіньовий сектор. А як уряд компенсує втрати? Збільшує податкове навантаження на тих, хто і так сумлінно платить!
Додайте сюди силовий тиск на бізнес, який не припиняється попри закони "маски-шоу стоп", і ви зрозумієте, чого варті обіцянки влади про захист бізнесу. При цьому в ЗМІ нам розповідають про успіхи в детінізації, про значні досягнення у напрямку боротьби з контрабандою, технічну модернізацію митниці, успіхи єдиного вікна. А що ж відбувається насправді?
Зона митного контролю
В 2013 році влада знищила митницю як орган, об’єднавши її з податковою, а за наступні 5 років практично знищили всі напрямки митної справи. В митному кодексі навіть немає поняття митний орган, там досі згадується клименківський Мінсдох та органи доходів і зборів. При Януковичі митна складова була поглинута податковою, щоб контролювати всі фінансові потоки. З того часу митна справа деградує. Замість того, щоб сприяти міжнародній торгівлі та розвитку економіки, митниця перетворилась на інструмент наживи, корупції та зведення рахунків з конкурентами.
В бюджет не надходять мільярди доларів, які осідають в кишенях контрабандистів, митних мінімізаторів, місцевих феодалів, і в кишенях самих митників, внутрішньої безпеки, ДФС, поліції та СБУ, які дозволяють ситуації залишатись незмінною.
ДФС звітує про успіхи підрозділів боротьби з контрабандою у викритті митних правопорушень. Минулого року було заведено 32 тисячі справ про порушення митних правил на півтора мільярда гривень. "Вражаючий" результат цих справ – 38 мільйонів гривень стягнуто в бюджет. Аж 2,6% – дуже "ефективна" робота!
З чесними ж підприємцями все з точністю до навпаки. Їх постійно перевіряють, оглядають та затримують вантажі, бізнес отримує збитки від простою, товар псується, а втрати ніхто не відшкодовує.
Українська митниця
Єдине вікно – досі повноцінно не працює. Попри красиву статистику, що 100% декларацій оформлюється через єдине вікно, не врегульовані питання з суміжними службами контролю. Від цього потерпають імпортери та експортери, які витрачають додатковий час на оформлення документів.
Міжнародна співпраця істотно не просувається вперед. Мало що робиться для побудови спільної з Європейським Союзом автоматичної системи транзиту товарів, яка би зруйнувала певні схеми. А для розуміння масштабу прірви, можна просто подивитись на дані Евростату щодо обсягів експорту товарів в Україну та порівняти цю цифру з обсягом імпорту товарів в Україну з ЄС. Або хоча би дані Мінфіну сусідньої Польщі. Вони вже покажуть товар на мільярди, шо виїхав з Польщі але загубився і не в’їхав офіційно в Україну. То що ж треба зробити?
Потрібно відокремити митницю від фіскальної служби, вибудовувати потужну митну адміністрацію, як орган митної безпеки та сприяння торгівлі, а вже в останню чергу – для виконання функції по стягненню митних платежів. Важливо змістити акцент перевірки товарів з кордону на більш пізню стадію. Для цього має працювати справжній постмитний аудит. Це означає що митниця вірить документам про митну вартість, які подаються підприємцями, а потім вже після випуску товарів може перевірити їх справжність та донарахувати податки у разі виявлення порушень.
Треба заборонити правоохоронним органам перебувати в зоні митного контролю та спростити експортні процедури. Маємо посилити відповідальність чиновників, зокрема з їх кишені, за збитки бізнесу.
Повинен діяти обмін інформацією з іншими країнами, щоб не маніпулювали митною вартістю. Невже інформацію від іноземних митниць не можемо отримувати оперативно в електронному вигляді, а не переписуватися роками?
В пунктах пропуску не має бути екологів, радіологів, фітосанітарів та інших приємних у лапках чиновників, це забезпечить митне оформлення товарів за принципом справжнього, а не уявного, єдиного вікна.
Необхідно створити для бізнесу рівні умови та подбати про зручність всіх процедур. Тільки тоді підприємці будуть працювати вільно та заробляти чесно, а державний бюджет буде наповнюватись.