Військовий переворот у Таїланді

Тайська революція також розпочалась у листопаді минулого року. Люди протестували через політику тодішнього прем’єр-міністра Йінглак Чінават. Як і українські протестувальники, тайці захоплювали адміністративні будівлі. А поліція Таїланду, як і їхні українські колеги, для придушення народного гніву застосовувала водомети та сльозогінний газ.

Та на відміну від українського протесту, у Таїланді події відразу набули обрисів повстання - під час сутичок з поліцією бунтарі використовували вогнепальну зброю. Внаслідок кульового поранення загинув один поліцейський.

Під час Майдану українцям радили не їхати в Таїланд через “вуличні протести”

До слова, в розпал протестів на Майдані, 11 грудня тодішнє МЗС України опублікувало заяву, в якій “громадянам України рекомендували утриматися від відвідання Таїланду через вуличні протести”. Заява виглядала дуже іронічно, враховуючи, що тогочасна ситуація обох країнах була дуже схожою.

Наприкінці минулого року, під час одного з мітингів трапилась безпрецедентна подія – під час мітингу вбили одного з лідерів опозиції - Сутхін Тхаратхін.

2 лютого в країні відбулись дострокові вибори до парламенту. Волевиявлення супроводжувалось численними фальсифікаціями – 6 млн тайців так і не змогли проголосувати.

Вибори не придушили народний гнів

Відтак вибори не змогли придушити народний рух. Протести не стихали кілька місяців і з новою силою вибухнули в травні, коли активісти вийшли на багатотисячний страйк. Люди вимагали повного відсторонення від влади колишнього прем'єр-міністра країни Їнглак Чинават, а також викорінення корупції.

Того ж дня, внаслідок нападу на табір протестувальників загинуло 2 активістів.

Військовий переворот

20 травня в країні оголосили військовий стан. А вже 22 травня у країні стався військовий переворот - глава Збройних сил Таїланду генерал Прают Чан Оча оголосив про прихід військових до влади. Наступного дня екс-прем’єрку та членів її родини затримали. 21 серпня Прают Чан Оча обрали новим прем’єр-міністром.

Соціальні протести у Боснії та Герцеговині

На початку лютого, коли події на Майдані сягнули кульмінації, вулиці боснійського міста Тузла також заповнили протестувальники. Люди обурювались через високий рівень безробіття (в той час в країні він наблизився до 30%), низький рівень життя та тіньову економіку.

Протести швидко перекинулись й на інші міста Боснії та Герцеговини. Місцями незадоволення людей переростало у безлади та сутички – активісти, озброївшись камінням та фаєрами, штурмували муніципальні установи. Правоохоронці застосували сльозогінний газ.

7 лютого демонстранти підпалили будівлю президентського палацу. Одночасно у Тузлі активісти повністю спалили будівлю місцевої адміністрації.

У протестах постраждали від 2 до 4 сотень людей

У протестах, за різними даними, постраждали від 2 до 4 сотень людей. Деякі з них – отримали важкі поранення. Поліція також затримала кількадесят демонстрантів, однак майже всіх відпустила.

Як наслідок, голови округів Тузла і Зеніца подали у відставку. Пішов з поста й глава боснійського кантону Сараєво Суад Жельковіч.

Криваві протести у Венесуелі

Наприкінці зими вийшли на вулиці й венесуельці. Масові протести почалися у лютому зі студентських демонстрацій у місті Сан-Крістобаль, які були не задоволені умовами навчання. Швидко протестні настрої поширились на інші міста країни.

Однією з головних причин стала економічна криза, яку люди повністю поклали на політику уряду. Протестувальники також скаржились на високий рівень злочинності в країні та на брак продуктів харчування. Їхня вимога – відставка президента Ніколаса Мадуро.

Мирні протести переросли у сутички

Мирні протести швидко переросли у сутички, поліція традиційно застосовувала кийки, сльозогінний газ та навіть гумові кулі. 13 лютого внаслідок сутичок загинуло декілька демонстрантів. Ще декілька десятків отримали поранення.

Активістів розстрілювали снайпери

Не стихали протести і в березні, кількість загиблих на той час сягнула 18 людей, постраждалих - більше 260. Також були зафіксовані факти розстрілу мітингувальників снайперами.

При цьому, президент Венесуели Ніколас Мадуро заявив, що у відставку йти не збирається, а учасників вуличних акцій він вважає злочинцями. Але він таки погодився на проведення круглого столу з лідерами опозиції.

Загинуло 40 протестувальників

Загалом у заворушеннях загинули близько 40 протестувальників. Постраждали понад півтисячі осіб. Крім того, 168 демонстрантів були затримані.

А от влада Венесуели оцінила матеріальні збитки від масових акцій протестів - 10 мільярдів доларів.

Антифутбольні протести в Бразилії

Те, що стало святом для України, в Бразилії викликало масові протести. Проведення Мундіалю бразильці вважали надто затратним для їхньої незаможної країни. Через невдоволення футбольним святом бразильці організовували численні акції протесту.

Нова хвила народного обурення пронеслась країною в час відкриття Мундіалю. Так, у столиці Ріо-де-Жанейро кілька сотень активістів прямували на пляж Копакабана до фан-зони ФІФА, вони вигукували гасла проти чемпіонату. Поліція розігнала протестувальників сльозогінним газом.

Активісти хотіли зірвати відкриття Мундіалю

А от Сан-Паулу активісти спробували заблокувати під’їзди до стадіону, аби зірвати матч-відкриття між Бразилією та Хорватією. Планам бунтарів також завадила поліція.

Революція парасольок

Наприкінці вересня протестна хвиля накрила Китай. У Гонконгу, який має особливий статус у Китаї, молоді люди вийшли на вулиці, протестуючи проти планів уряду фільтрувати кандидатів на гонконгських виборах у 2017 році. Аби придушити рух, уряд вдався до найганебнішого кроку – силового розгону мітингувальників.

Парасольками активісти захищалися від газових атак

Та це не зупинило протестний рух, а навпаки ще більше мобілізувало обурених гонкогців. Для захисту від силовиків почали зводити барикади та становили наметове містечко. Учасників революції можна було впізнати за парасольками, за допомогою яких демонстранти захищалися від газових атак. Від цього повстання й тримало свою назву – Революція парасольок.

Майданівське дежавю

До речі, українці пильно стежили за подіями в Китаю, порівнюючи події з початком Революції гідності. Так, китайські демонстранти, як і свого часу українці, захоплювати адміністративні будівлі. Були у Гонконгу й свої “тітушки”, яких звезли з інших районів Китаю. З’явився в Китаю і свій Антимайдан - понад тисяча людей мітингували на підтримку чинної влади та поліції.

Після безрезультатних перемовин з владою протести відновились в середині листопада. Тоді мітингувальники намагались взяти штурмом адміністрацію міста. Силовики з допомогою сльозогінного газу та кийків відтіснили активістів.

Лідери революції здались поліції

Та вже 3 грудня лідери революції капітулювали – вони прийшли здаватися в поліцію, підтвердивши, що брали участь у незаконних акціях протесту. А 11 грудня за рішенням суду поліція розпочала розбирати барикади поблизу головного табору мітингувальників. Здавалося, Революція парасольок завершилась.

Протести в Гонконгу тривають

Та вже 25 грудня протести у Гонконгу відновились - відбулися нові зіткнення активістів з поліцією, в результаті чого були затримані 37 осіб. Демонстранти обіцяють продовжувати акції протесту.

Антиурядові протести в Угорщині

Неспокійно цьогоріч було і в Угорщині. Незадоволення людей політикою чинного прем’єр-міністра Орбана протягом року лише зростало. Спочатку угорців обурило рішення уряду впровадити податок на інтернет. Цим податком уряд вирішив частково закрити дірку в бюджеті.

Відтак, наприкінці жовтня в Будапешті люди вийшли з протестами. Багатотисячний мітинг переріс у масові заворушення.

Народні протести прокотились Угорщиною і в листопаді. Тоді 10 тисяч угорців прийшли до будівлі парламенту через відмову Орбана відсторонити від займаної посади президента податкової та митної адміністрації Угорщини Ілдіко Віда. Подібні акції пройшли ще в понад 20 угорських містах.

Вже наприкінці грудня угорці знову вийшли на вулицю. Люди знову заявили – їх не задовольняє політика Орбана. Активісти також нарікали на зростання податків та високий рівень корупції в країні.

Традиційні протести в Польщі

А от у Варшаві традиційний марш націоналістів на День незалежності традиційно переріс у криваві сутички.

Безлади спалахнули вже на завершенні націоналістичної ходи, коли агресивно налаштовані учасники маршу почали кидати у поліцію каміння. Правоохоронці відповіли водометами і гумовими кулями. Молодики закидали їх каменюками і фаєрами.

Півсотні людей отримали поранення

Через безлади – півсотні людей отримали поранення. Майже 3 сотні осіб затримали. Хода зібрала кілька тисяч людей. Серед поранених – поліцейські, журналісти й самі учасники маршу.

До слова, минулого року, на День незалежності Польщі постраждало російське посольство у Варшаві. Тоді згоріла поліцейська будка перед дипломатичною установою. Цього разу до російських дипломатів польські націоналісти не дісталися.

Заворушення у Фергюсоні

Цього року заворушення охопили і Сполучені Штати. Епіцентром повстання стало місто Фергюсон. Причиною став інцидент, в якому місцевий поліцейський застрелив 18-річного темношкірого Майкла Брауна, начебто, в супереч тому, що той підняв руки вгору. Це викликало обурення в місцевого населення, які були переконані – це вбивство на расистському ґрунті.

В листопаді заворушення розгорілись з новою силою. Одразу за оголошенням рішення присяжних про невиновність поліцейського у містечку почалися протести. Активісти трощили магазини та підпалювали автівки.

Протести перекинулись на інші міста США

В наслідок сутичок з поліцією затримали близько півсотні бунтарів. Протестні настрої охопили інші куточки Сполучених штатів. Зокрема, в Нью-Йорку на Таймс-сквер тисячі людей вийшли на протест. Така ж акція відбулася у Лос-Анджелесі та Вашингтоні.

В грудні поліція силою придушила черговий бунт місті Окленд. Силовики застосовували проти протестувальників сльозогінний газ.

Бунти в США не стихають і досі

Протестні настрої в Штатах не стихають досі. Люди навіть вдаються до самосуду. Так, 21 грудня в Нью-Йорку чоловік розстріляв 2 правоохоронців, а потім і собі пустив кулю в голову. Перед нападом він опублікував в соцмережах погрози на адресу поліції, і пообіцяв поквитатися з нею за загибель афроамериканців під час затримань.