Щоправда, свійськими можуть бути хіба що індійські слони, а-от африканських важко приручити. Слонів використовують як транспортний засіб, на полюванні, лісозаготівлі, у циркових постановках, а в минулому - і як бойову одиницю. З історії відомо як піхота Олександра Македонського на підступах до Індії зіткнулася зі слонами.
До слова в Індії і сусідніх країнах нараховується близько 60 тисяч слонів. Африканський ареал в рази більший - 500-700 тисяч особин. Можливо тому й клопотів зі слонами тут більше.
Річ у тім, що їхні маршрути сезонних міграцій пролягають через сільгоспугіддя. Коли стадо слонів - по 10 тонн кожен - пронесеться полем, залишиться суцільне місиво.
Аби вберегти посіви, люди ідуть на хитрощі. Кількох самців спочатку присипляють, а потім кріплять у них за вухами спеціальні передавачі. Коли слони наближаються до посівів, передавач надсилає на мобільні телефони повідомлення. Селяни завертають слонів на обхідний шлях, і всі залишаються задоволеними.
Але зазвичай слони більше страждають через людей, аніж навпаки. Браконьєрство процвітає і в Азії, і в Африці. Полюють передусім заради бивнів, з яких роблять різноманітні сувеніри та прикраси. Тому й не дивно, що слонів занесли до Міжнародної червоної книги.