Декомунізація в Україні: скільки українців за і проти

16 липня 2020, 13:53
Читать новость на русском

Серед українців 32% опитаних схвалюють заборону комуністичної символіки та перейменування населених пунктів і вулиць у межах декомунізації. Негативно до цього ставляться 34% опитаних українців.

Більше позитивних оцінок декомунізації дають жителі Західної України. Менше декомунізацію схвалюють люди віком понад 60 років. Про це свідчать результати соцопитування, проведеного Фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 17 по 22 квітня.

Читайте також Кожен третій українець шкодує про розпад СРСР

Ставлення до декомунізації по регіонах

  • У західних областях позитивно ставляться 45% опитаних,
  • у центральних – 33%,
  • у південних – 22%,
  • у східних – 24%.

Примітно, що близько чверті українців в усіх регіонах ставляться до цього питання байдуже.

Ставлення до декомунізації по вікових групах

Менше позитивних ставлень до заборони комуністичної символіки спостерігається у вікових категоріях, яким за 60 років. Серед молодших груп респондентів (до 40 років) більше тих, кого не цікавить питання заборони комуністичних символів.


Ставлення українців до декомунізації / Інфографіка 24 каналу

Як українці ставляться до перейменування міст і вулиць

  • Понад 30% українців схвалюють перейменування населених пунктів та вулиць, названих на честь комуністичних діячів;
  • 44% українців ставляться до цього негативно,
  • близько 20% – байдуже.
  • Позитивне ставлення переважає тільки у західному регіоні – 44% "за" і 30% "проти".
  • На Сході та Півдні близько половини громадян ставляться до перейменування негативно.

Читайте також Які проблеми турбували українців найбільше у червні: цікава статистика

Тенденції вікового розподілу схожі зі ставленням до заборони комуністичних символів: більше негативних ставлень до перейменування топонімів бачимо у старших людей (47% для вікової категорії 60 – 69 років та 56% для людей, старших за 70 років), натомість серед молоді відносно більше байдужих,
– зазначають соціологи.

У результатах опитування також мовиться, що історична пам’ять корелює з тим, як громадяни уявляють майбутнє України. Так, наприклад, серед тих, хто погоджується із забороною комуністичних символів, 68% підтримують євроінтеграцію України.

Натомість серед тих, хто не погоджується із забороною комуністичних символів, суттєво більше прихильників союзу з Росією чи неприєднання до жодного з союзів.


Ставлення українців до перейменування міст і вулиць / Інфографіка Фонду "Демократичні ініціативи"

Що відомо про соціологічне опитування про декомунізацію

  • Загальнонаціональне дослідження проведене Фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 17 по 22 квітня в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей.
  • Дослідження проводилося методом CATI (телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера) на основі випадкової вибірки номерів мобільних телефонів.
  • Опитано 2 тисячі осіб, вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України.
  • Статистична похибка вибірки не перевищує 2,2%.

Дивіться відео "Вєсті.UA" про ставлення до декомунізації в Україні:

Що таке декомунізація?

Декомунізація – процес позбавлення від наслідків комуністичної ідеології, що розпочався в часи розпаду СРСР та активізувався під час ленінопаду в період Революції Гідності. 9 квітня 2015 року Верховна Рада ухвалила пакет законів, які передбачають декомунізацію. 16 грудня 2015 року суд заборонив діяльність Комуністичної партії України. Міста, села та вулиці в Україні почали перейменовувати, позбуваючись радянських та комуністичних назв, а пам'ятники відомим діячам СРСР – демонтовувати.