Більше позитивних оцінок декомунізації дають жителі Західної України. Менше декомунізацію схвалюють люди віком понад 60 років. Про це свідчать результати соцопитування, проведеного Фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 17 по 22 квітня.

Читайте також Кожен третій українець шкодує про розпад СРСР

Ставлення до декомунізації по регіонах

  • У західних областях позитивно ставляться 45% опитаних,
  • у центральних – 33%,
  • у південних – 22%,
  • у східних – 24%.

Примітно, що близько чверті українців в усіх регіонах ставляться до цього питання байдуже.

Ставлення до декомунізації по вікових групах

Менше позитивних ставлень до заборони комуністичної символіки спостерігається у вікових категоріях, яким за 60 років. Серед молодших груп респондентів (до 40 років) більше тих, кого не цікавить питання заборони комуністичних символів.

декомунізація в Україні соцопитування статистика
Ставлення українців до декомунізації / Інфографіка 24 каналу

Як українці ставляться до перейменування міст і вулиць

  • Понад 30% українців схвалюють перейменування населених пунктів та вулиць, названих на честь комуністичних діячів;
  • 44% українців ставляться до цього негативно,
  • близько 20% – байдуже.
  • Позитивне ставлення переважає тільки у західному регіоні – 44% "за" і 30% "проти".
  • На Сході та Півдні близько половини громадян ставляться до перейменування негативно.

Читайте також Які проблеми турбували українців найбільше у червні: цікава статистика

Тенденції вікового розподілу схожі зі ставленням до заборони комуністичних символів: більше негативних ставлень до перейменування топонімів бачимо у старших людей (47% для вікової категорії 60 – 69 років та 56% для людей, старших за 70 років), натомість серед молоді відносно більше байдужих,
– зазначають соціологи.

У результатах опитування також мовиться, що історична пам’ять корелює з тим, як громадяни уявляють майбутнє України. Так, наприклад, серед тих, хто погоджується із забороною комуністичних символів, 68% підтримують євроінтеграцію України.

Натомість серед тих, хто не погоджується із забороною комуністичних символів, суттєво більше прихильників союзу з Росією чи неприєднання до жодного з союзів.

ставлення українців до перейменування міст і вулиць декомунізація
Ставлення українців до перейменування міст і вулиць / Інфографіка Фонду "Демократичні ініціативи"

Що відомо про соціологічне опитування про декомунізацію

  • Загальнонаціональне дослідження проведене Фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 17 по 22 квітня в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей.
  • Дослідження проводилося методом CATI (телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера) на основі випадкової вибірки номерів мобільних телефонів.
  • Опитано 2 тисячі осіб, вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України.
  • Статистична похибка вибірки не перевищує 2,2%.

Дивіться відео "Вєсті.UA" про ставлення до декомунізації в Україні:

Що таке декомунізація?

Декомунізація – процес позбавлення від наслідків комуністичної ідеології, що розпочався в часи розпаду СРСР та активізувався під час ленінопаду в період Революції Гідності. 9 квітня 2015 року Верховна Рада ухвалила пакет законів, які передбачають декомунізацію. 16 грудня 2015 року суд заборонив діяльність Комуністичної партії України. Міста, села та вулиці в Україні почали перейменовувати, позбуваючись радянських та комуністичних назв, а пам'ятники відомим діячам СРСР – демонтовувати.