Ринок глобального супутникового зв'язку стоїть на порозі масштабного переділу. Як повідомляє The Guardian, китайський проєкт SpaceSail має намір серйозно похитнути монополію Starlink від компанії SpaceX.

Дивіться також Двигуни на антиматерії: Ілон Маск і NASA планують революцію у міжзоряних польотах

В основі обох систем лежить технологія супутникового інтернету на низькій навколоземній орбіті (LEO). Тисячі невеликих апаратів літають на висоті всього кількасот кілометрів над Землею. Завдяки такій малій відстані сигнал передається майже миттєво, що дозволяє забезпечити швидкісний інтернет навіть у найвіддаленіших куточках планети.

Наразі сили виглядають нерівними: угруповання Starlink налічує понад 10 000 апаратів, тоді як SpaceSail вивів на орбіту лише кілька сотень супутників. Проте китайська компанія заявляє, що цієї кількості вже достатньо для запуску першого комерційного застосування. Проєкт масштабується надзвичайно швидкими темпами.

Стратегія обходу: як SpaceSail шукає клієнтів

Замість прямої конкуренції на усталених ринках, китайський провайдер обирає хитрішу тактику. Блейн Курсіо, засновник гонконзької консалтингової фірми Orbital Gateway Consulting, зазначив, що SpaceSail навмисно націлюється на регіони, де Starlink зіткнувся з політичними або регуляторними проблемами.

Експерти порівнюють таку стратегію з діями китайського виробника електромобілів BYD. Свого часу ця компанія використала мільярдні державні субсидії, щоб наростити потужності та зрештою обійти Tesla за обсягами глобальних продажів. SpaceSail, маючи за спиною ресурси уряду КНР, цілком може повторити цей сценарій у космічній галузі.

Мільярдні збитки та технологічний бар'єр: з чим зіткнувся Китай

Офіційна назва китайської супутникової мережі SpaceSail – "Цяньфань" (Qianfan, або "Тисяча вітрил"), також відома як G60 Starlink. Проєктом керує компанія Shanghai Spacecom Satellite Technology (SSST). Станом на червень 2026 року угруповання подолало позначку у 200 апаратів на орбіті – 201-й супутник запустили ракетою Zhuque-2E.

Проте проєкт стикається з серйозним тиском через невиконання планів. На старті у 2024 році компанія обіцяла вивести 648 супутників до кінця 2025 року. Наразі цей орієнтир довелося скоригувати лише до 324 апаратів до липня 2026 року.

Головними проблемами китайського конкурента є:

  • Висока собівартість: кожен супутник "Цяньфань" обходиться у понад 10 мільйонів юанів (близько 1,5 мільйона доларів). Для порівняння, SpaceX виробляє апарати першого покоління Starlink за 250 тисяч доларів, а другого – близько 1 мільйона доларів.
  • Величезні збитки: щорічні втрати SSST зросли вчетверо – з 203 мільйонів юанів у 2022 році до 811 мільйонів у 2024-му. Загальні втрати за 4 роки становлять близько 2 мільярдів юанів, через що у березні 2026 року компанія залучила додаткові 5–6 мільярдів юанів фінансування.
  • Відсутність багаторазових ракет: Китай не має власної багаторазової ракети, яка могла б конкурувати за частотою пусків із Falcon 9 від SpaceX. Крім того, програма простояла замороженою 7 місяців через внутрішню конкуренцію за носії з іншим державним проєктом – мережею GuoWang.

Російський "Рассвет" та європейська альтернатива

Власну низькоорбітальну систему швидкісного інтернету під назвою "Рассвет" намагається розгорнути й Росія (розробник – приватна компанія "Бюро 1440"). На кінець травня 2026 року на орбіті перебувало лише 16 супутників у тестовому режимі. Для стабільного зв'язку їм потрібно щонайменше 200–250 апаратів.

Проте російська програма вже зазнає втрат. У червні 2026 року стало відомо, що Росія втратила перший супутник системи "Рассвет". Апарат, запущений у березні 2026 року, так і не зміг активувати двигуни після виходу на орбіту, почав знижуватися і 6 червня згорів у щільних шарах атмосфери.

Свою альтернативу створює і Євросоюз. У січні 2026 року ЄС розпочав запуск власної супутникової мережі IRIS2 вартістю 10,6 мільярда євро, яка має зменшити залежність Європи від США.

Важливо! У травні 2026 року ЄС запропонував зарезервувати частину радіочастотного спектра (який дозволяє смартфонам підключатися напряму до супутників) виключно для європейських компаній. Це фактично заблокує доступ американським та китайським операторам.

Компанія SpaceX уже попередила європейських посадовців, що таке обмеження може зашкодити нормальній роботі Starlink в Україні. Це критично, оскільки на початку 2026 року росіянам повністю заблокували доступ до Starlink, а втрата зв'язку українськими Силами оборони може призвести до серйозних проблем із координацією та використанням БпЛА.